Десять років тому, 20 лютого 2014 року росія розпочала збройну агресію проти України. Два роки тому, 24 лютого 2022 року, здійснила повномасштабне вторгнення. Цифри та дані цього багаторічного протистояння, про які неможна забувати, зібрав "Ми – Україна".

Початок війни, особливий період та воєнний стан

20 лютого в Україні – День Героїв Небесної Сотні. Десять років тому на підступах до Майдану Незалежності та на самому Майдані снайпери розстрілювали учасників Революції Гідності. Того ж дня росія розпочала переміщати свої військові підрозділи у районі Керченської протоки та у Криму. На своїй відомчій медалі "За повернення Криму" саме 20 лютого 2014 року рф визначила як початок вторгнення.

З жовтня 2015 року, після набрання чинності змін до закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", 20 лютого 2014 року – дата початку тимчасової окупації.

16 березня 2014 року росія провела невизнаний референдум в Криму. Наступного дня, 17 березня 2014 року, виконуючий обов'язки Президента України, голова ВР Олександр Турчинов своїм указом оголосив часткову мобілізацію. За законодавством з моменту її оголошення в країні настає особливий період.

Протягом 2014-2015 років було шість хвиль часткової мобілізації і за президентським указом у жовтні 2016 р. було звільнено у запас останніх з тих, хто був мобілізований. Проте завершення особливого періоду до демобілізації за законодавством не прив'язане. Він завершуються окремим указом президента і щодо цього є позиція Верховного суду України. Тож майже десять років Україна живе в умовах особливого періоду.

На початку березня 2014 р. за російської підтримки у містах на сході та півдні відбулася хвиля сепаратистських акцій. Проте значну підтримку вони отримали у Луганську та Донецьку. 7 квітня сепаратисти оголосили про створення "Донецької народної республіки", 28 квітня – "Луганської народної республіки". На початку квітня відбулися захоплення державних органів, а згодом озброєні бойовики захоплювали вже міста: Слов'янськ, Єнакієве, Макіївку, Маріуполь, Горлівку, Харцизьк, Жданівку, Кіровське, Новоазовськ, Сіверськ, Комсомольське, Старобешеве, Красноармійськ, Родинське, Горлівка.

14 квітня 2014 на підставі рішення РНБОУ розпочалася Антитерористична операція. Тоді треба було провести президентські та парламентські вибори, тому саме АТО було обрана замість оголошення воєнного стану.

30 квітня 2018 року АТО завершилася, і замість неї розпочалася Операція об'єднаних сил, в ході якої керування перейшло від СБУ до Генштабу ЗСУ. ООС тривала до початку повномасштабної російської агресії – 24 лютого 2022 року.

Тимчасово окуповані території

Карта АТО станом на останній її день – 29 квітня 2018 року

Карта ООС у переддень повномасштабного вторгнення – 23 лютого 2022 року

До початку повномасштабного вторгнення під тимчасовою окупацією перебували Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей – близько 43 300 квадратних кілометрів чи близько 7,3% території України.

Після вторгнення рф захопила ще близько 150 000 кв. км території України. Але протягом 2022 року понад половину захисники деокупували. Станом на кінець 2022 р., за даними Deep Statе, під окупацією перебувало 108 511 кв. км.

Згідно із даними Deep Statе, станом на 19 лютого 2024 р. під тимчасовою російською окупацією 18% території України 108 632 кв. км.

Втрати

Перша втрата України серед військових під час війни – вбивство росіянами прапорщика Сергій Кокуріна у Сімферополі 18 березня 2014 року.

Згідно і Книгою пам'яті полеглих за Україну, станом на вересень 2021 р. в АТО та ООС загинули та померли 4470 захисників та захисниць. Зараз дані щодо наших військових втрат закриті.

Втрати агресора оновлюються кожного дня. Останні дані Генштабу з 24 лютого 2022 року по 20 лютого 2024 року такі.

За даними УВКПЛ ООН до початку повномасштабного вторгнення, тобто за вісім років, кількість загиблих цивільних за роками така:

• 2014 рік – 2 084 особи;
• 2015 рік – 955 осіб;
• 2016 рік – 112 осіб;
• 2017 рік – 117 осіб;
• 2018 рік – 58 осіб;
• 2019 рік – 27 осіб;
• 2020 рік – 26 осіб;
• 2021 рік – 25 осіб.

Загалом 3 404 особи. Після повномасштабного вторгнення (станом на вересень 2023 р.) в ООН зафіксували 9614 загиблих цивільних та 17 535 поранених. Під час засідання Радбезу ООН 10 січня 2024 р. заступниця генсека ООН Розмарі Ді Карло казала вже про 10 233 загиблих цивільних та 19 289 поранених, також про 100 загиблих цивільних у російському полоні, з яких одна дитина.

За даними порталу "Діти війни" з початку повномасштабного вторгнення і до 20 лютого 2024 року:

• 528 дітей загинули;
• 1226 дітей були поранені;
• 2144 дитини зникли;
• 19 546 дітей депортовані або примусово переміщені.

Зниклі безвісти

Розшук зниклих безвісти – функціонал Національної поліції. За даними, які навів у своєму нещодавньому інтерв'ю перший заступник голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе, з початку повномасштабного вторгнення:

• поліція отримала повідомлення про зникнення 51 тисячі громадян, з яких поки 35% знайшли живими. Щодо решти інформації немає;
• тіла 2100 осіб, які знайдені, доставлені під час обмінів, ексгумовані на деокупованих територіях, є невпізнаними.

Біженці

Згідно із даними ООН, станом на 15 лютого у світі 6 479 700 українських біженців, з них 6 млн – в Європі. Близько 36% біженців – діти.

Станом на кінець 2023 року найбільше українців приймають такі європейські країни:

• Німеччина – 1,1 млн;
• Польща – 956 тис.;
• Чехія – 375 тис.;
• Велика Британія – 250 тис.;
• Іспанія – 186 тис.;
• Італія – 169 тис.;
• Нідерланди – 140 тис.;
• Молдова – 120 тис.;
• Словаччина – 114 тис.;
• Румунія – 86 тис.

"Більшість біженців прибула в зарубіжні країни протягом першого півріччя 2022 р. У березні 2022 р. виїхало приблизно 44 % українців, які перебувають за кордоном і нині, у квітні – червні – 24 %, у липні – вересні – 12 %. Потік нових біженців незначний, проте тривалість перебування тих, хто виїхав після початку війни, зростає", - констатували у Національному інституті стратегічних досліджень.

Внутрішньо переміщених осіб, згідно із даними Мінреінтеграції України, 4,9 млн осіб. З них 3,6 млн стали ВПО після повномасштабного вторгнення.

Ветерани

До лютого 2022 року статус ветеранів в Україні мали 908 832 особи. Їхня чисельність стрімко зросла з 2014 року.

Зараз точна кількість є закритою інформацією, але згідно із оцінками Мінветеранів, на які посилаються у Третій оцінці збитків та потреби України у відновленні та реконструкції, в майбутньому їхня кількість може становити 4-5 млн осіб. Тоді їхня частку у суспільстві становитиме 10-15%. До повномасштабного вторгнення частка ветеранів у структурі суспільства становила 1-2%.

Мінування

За обсягами замінування з 2014 року Україна є однією з найбільш замінованих країн у світі. Прем'єр-міністр України Денис Шмигал вказував восени 2023 року, що є найбільш замінованою у світі.

Потенційно забруднено вибухівкою більше третини території України – 174 тис. кв. км. Хоча супутникові знімки трохи втішають: більша частина з потенційно забруднених територій поки такою не є.

За даними ООН, станом на 15 січня від мін та вибухівки загинули 339 цивільних, а ще 757 осіб були поранені.

Допомога

За даними Трекеру підтримки України, найбільші донори України (перша десятка, суми у євро) є такою:

• Інституції ЄС: 5,6 млрд євро військової допомоги, 2,2 млрд гуманітарної, 77,2 млрд – фінансової;
• США: 42,2 млрд військової допомоги, 24 млрд фінансової, 1,5 млрд – гуманітарної;
• Німеччина: 17,7 млрд військової допомоги, фінансової – 1,4 млрд, гуманітарної – 2,95 млрд;
• Велика Британія: 9,1 млрд військової допомоги, фінансової – 5,96 млрд, гуманітарної – 0,6 млрд;
• Данія: 8,4 млрд військової допомоги, фінансової, гуманітарної – 0,2 млрд;
• Норвегія: 3,8 млрд військової допомоги, фінансової – 3,42 млрд, гуманітарної – 0,4 млрд;
• Японія: фінансової допомоги – 5,55 млрд, гуманітарної – 1,9 млрд;
• Нідерланди: 4,4 млрд військової допомоги, фінансової – 1,05 млрд, гуманітарної – 0,7 млрд;
• Канада: 2,07 млрд військової допомоги, фінансової – 3,43 млрд, гуманітарної – 0,3 млрд;
• Польща: 3 млрд військової допомоги, фінансової – 0,92 млрд, гуманітарної – 0,4 млрд.

Найбільші обсяги допомоги у відсотках до свого ВВП надали такі держави:

• Естонія – 3,6%;
• Данія – 2,4%;
• Литва – 1,5%;
• Норвегія – 1,7%;
• Латвія – 1,2%;
• Нідерланди – 0,7%;
• Польща – 0,7%;
• Фінляндія – 0,7%;
• Словаччина – 0,6%;
• Німеччина – 0,6%.

Країни та інституції ЄС надали Україні 144,1 млрд євро урядової допомоги, США – 67,7 млрд, інші країни-донори – 40,6 млрд.

Збитки

Третя швидка оцінка збитків та потреби України у відновленні та реконструкції з лютого 2022 року до грудня 2023 року вийшла на початку лютого 2024 року. Її проводять спільними зусиллями Група Світового банку, Єврокомісія та український уряд.

"Загальний прямий збиток будівлям та інфраструктурі по секторах оцінюється приблизно у $152 млрд. Найбільше постраждали сектори житлового будівництва (майже $56 млрд або 37% загального збитку), транспорт (майже $34 млрд або 22%), торгівля та промисловість (майже $16 млрд або 10%), енергетика (майже $11 млрд або 7 %) і сільське господарство ($10 млрд або 7%). По секторах Донецька, Харківська, Луганська, Запорізька, Херсонська та Київська області зазнали найбільшої шкоди", - зазначили у звіті.

З лютого 2022 року пошкоджено або зруйновано 10% житлового фонду України, 13% освітніх закладів (3584 навчальних закладів пошкоджено, 394 – знищено), 12,5% державних закладів охорони здоров'я.

Після двох років війни фінансову потребу у реконструкції та відновленні оцінили у $486 млрд.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, чому палата представників американського Конгресу не хоче розглядати закон про військову допомогу Україні.