14 травня в Люксембурзі мають затвердити Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. Чим він відрізняється в Міжнародного кримінального суду та чому потрібен? Розбирався "Ми – Україна".
Чому Міжнародний кримінальний суд безсилий перед російською агресією?
1 січня 2025 року Україна стала 125-ою державою, яка ратифікувала Римський статус – статут Міжнародного кримінального суду.
МКС є структурою відмінною від Міжнародного суду ООН, хоча може ініціювати справи за поданням Радбезу ООН. Римський статус – документ, який окреслює його юрисдикцію, повноваження та процедуру розгляду справ.
Щодо злочинів компетенція МКС поширюється на:
- геноцид. Стаття 6 Статуту з переліком п'яти діянь, будь-яке з яких може кваліфікуватися, як геноцид;
- злочини проти людяності. Стаття 7 Статуту з переліком 11 діянь;
- воєнні злочини. Стаття 8 Статуту. 34 діяння розбиті на три частин – грубі порушення Женевських конвенцій, серйозні порушення законів і звичаїв в міжнародних збройних конфліктах, діяння в разі неміжнародного конфлікту;
- агресія. Стаття 8 bis Статуту. Під агресію підпадає сім видів діянь. Загалом – це планування, підготовка, ініціювання акту агресії, який є грубим порушенням Статуту ООН. Вчинене конкретною особою, "яка спроможна фактично здійснювати контроль за політичними чи військовими діями держави або керувати ними".
Хоча до 1 січня 2025 року Україна не була державою-учасницею Римського статуту, відповідно до ст. 12 цього документу визнала юрисдикцію МКС і також було звернення від 39 від держав про розслідування злочинів, скоєних в Україні. Це дало змогу прокурору МКС видати ордер на арешт путіна, марії львової-бєлової щодо викрадення українських дітей. Також підозрюваними у воєнних злочинах з ордерами на затримання є російські генерал сергій кобилаш, начальник генштабу та перший заступник міністра оборони валерій герасимов, міністр оборони сергій шойгу, адмірал віктор соколов.
Злочин агресії спочатку у Статуті був відсутній та поправки у документ щодо нього узгодили у 2010 році в Кампалі (Уганда) та активували у липні 2018 року. Щодо агресії норми статуту чіткі. Значення має не місце скоєння злочину, а статус держави, яка його вчинила.
За статтею 15 bis поправок про злочин агресії, МКС може здійснювати юрисдикцію щодо неї стосовно держави-учасниці Римського статуту. У 2000 році росія підписала Римський статут, потім підпис відкликала, документ не ратифікувала, тому не є учасницею, як і Китай, Північна Корея, Білорусь та Іран.
Тож МКС може розслідувати воєнні злочини, скоєні росіянами під час війни та судити підозрюваних, якщо зможе затримати. Проте не те що судити, а навіть розслідувати за агресію проти України, поки не змінено Римський статут.
Чому потрібен спеціальний трибунал?
У 1993 році було створено Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії. Про злочин агресії під час нього не йшлося, натомість розглядали серйозні порушення Женевських конвенцій, порушення законів та звичаїв війни, геноцид, злочини проти людяності. У 1995 році відкрився Міжнародний трибунал щодо Руанди для переслідування осіб, винних у геноциді. У обох цих випадка важливим є механізм створення – через резолюції Радбезу ООН. Оскільки росія є його постійним членом та накладе вето, у випадку агресії проти України він неможливий.
Тому доводиться шукати правди шляхом створення окремого трибуналу. 22 вересня 2022 року Володимир Зеленський підписав указ про робочу групу, яка мала опрацювати питання створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України.
"Не може бути безкарності за воєнні злочини та інші звірства. Ми притягнемо президента Путіна та винних до відповідальності відповідно до міжнародного права", - йшлося в заяві лідерів G7 у грудні 2022 року.
Хоча згодом лунали пропозиції створити гібридний трибунал, в основі якого була б юрисдикція України та її законодавство, а долучитися могли б зацікавлені держави. Проте до фіналізації підходить міжнародний трибунал – в рамках Ради Європи. Він спеціальний та буде розглядати провадження тільки за злочин агресії проти України, а не за геноцид чи воєнні злочини, юрисдикцію щодо яких має МКС.
Як створять спеціальний трибунал?
До створення спецтрибуналу у квітні 2022 року закликала Парламентська Асамблея Ради Європи. У листопаді 2022 року Єврокомісія запропонувала варіанти забезпечення відповідальності за злочин агресії.
У січні 2023 року засідання щодо розробки пропозицій розпочала Основна група (Core Group) – юридичні радники кількох країн, коло яких розширювалось. На 14 засіданнях там розробляли документи, які будуть регламентувати діяльність спецтрибуналу. 21 березня 2025 р. відбулося останнє засідання в Страсбурзі.
9 травня у Львові Коаліція держав (39 держав) зі створення спецтрибуналу ухвалила спільну заяву про завершення технічної роботи.
13-14 травня в Люксембурзі Комітет міністрів Ради Європи офіційно розпочне процедуру запуску. Створювати трибунал будуть на базі угоди між Україною та Радою Європи.
Проєкти угоди про створення, статуту трибуналу та розширеної часткової угоди (для країн, які не входять у Раду Європи) треба ще підписати. Верховна Рада має ратифікувати угоду і статут, тобто має бути голосування, яке очікується влітку.
Штаб-квартира спецтрибуналу буде у Гаазі (Нідерланди), тобто у тому ж місті, де базуються і МКС , і Міжнародний суд ООН.
Після вирішення усіх організаційних питань, у тому числі й щодо формування складу суддів, призначення прокурорів, фінансування групою підтримуючих держав, у 2026 році спецтрибунал може фізично розпочати роботу та очікується, що розпочне й перші розслідування.
Кого і хто буде переслідувати за злочин агресії?
Злочин агресії – компетенція спеціального трибуналу. Це ще називають злочином лідерства або злочином керівництва. Оскільки йдеться про тих, хто відповідає за планування, підготовку, ініціювання або виконання злочину агресії, це стосується високопоставлених політичних та військових осіб. Зазвичай це "трійка" – глава держави, глава уряду та міністр закордонних справ. У випадку із росією – путін-мішустін-лавров.
"Громадяни Білорусі або Північної Кореї потенційно можуть бути притягнуті до відповідальності, якщо докази свідчать про те, що вони відіграли значну роль у злочині агресії проти України", - роз'яснюють у Раді Європи.
Список потенційних обвинувачених може включати близько 20 осіб. За злочин агресії можливі покарання до 30 років позбавлення волі та штрафи, а максимальним покаранням може бути довічне ув'язнення та конфіскація активів.
Офіс генерального прокурора України веде магістральну справу "24 лютого" з понад 750 підозрюваними. В Євроюсті розміщений Міжнародний центр з переслідування за злочин агресії проти України, який збирає докази, та їх зможуть передати спецтрибуналу за потреби. Спецтрибунал також буде співпрацювати із МКС, про що має бути окрема угода, та є намір укласти договір про співпрацю із Європолом.
Ініціювати ж справи у спецтрибуналі буде генпрокурор України. Від нього поточні розслідування підуть прокурору спецтрибуналу і справа стане вже міжнародною. Той буде проводити розслідування та за результатами ухвалить обвинувальний акт. Цей документ надійде суддям, які його розглянуть та ухвалять рішення (про нюанси нижче).
Кандидатури прокурорів та суддів будуть пропонувати члени керівного або управлінського комітету (management committee). Прокурорів призначатимуть на сім років без права переобрання. 15 суддів призначатимуть на дев'ятирічний термін.
Спецтрибунал не буде постійним органом та його розпустять після того, як він розгляне всі справи.
Як розглядатимуть справи щодо злочину агресії?
Дата. Повномасштабне вторгнення розпочалося 24 лютого 2022 року, проте російська агресія триває з 20 лютого 2014 року. З якої саме дати розглядати злочин агресії – вирішуватиме спецтрибунал, а точніше судді.
Право. Розглядаючи справи щодо злочину агресії, спецтрибунал у першу чергу буде керуватися своїм статутом, тож це документ буде надважливим, та міжнародним правом. У випадку проблем із недостатністю норм, українським правом та попередньою практикою міжнародних судів.
Трибунал буде дотримуватися стандартів належної правової процедури та верховенства права. Тож судовий розгляд – справедливий. У обвинувачених буде право на захист. Самі судді будуть незалежними.
Розгляд. Політичне керівництво агресора має імунітет і судити путіна-мішустіна-лаврова можна вже після завершення їхніх повноважень
"Однак, розслідування та збір доказів можуть бути проведені, обвинувальні акти можуть бути підготовлені, а юридичний орган для переслідування та суду над причетними особами готовий, якщо і коли дозволять обставини", - пояснюють у Раді Європи.
Після того, як "трійка" чи хтось з неї піде з посади, може відбутися суд, у тому числі заочний (in absentia). Міжнародний кримінальний суд не розглядає справи заочно і потрібна особиста присутність обвинуваченого. Тоді як спецтрибунал зможе щодо "керівної трійки" після завершення їхніх повноважень, а також щодо обвинувачених у злочині агресії нижче "трійки".
"Провадження заочно буде можливим, якщо цього вимагають інтереси правосуддя, і якщо відповідна особа відмовляється від свого права брати участь у провадженні, або якщо було вжито всіх розумних заходів для забезпечення її присутності, але безрезультатно", - вказують у РЄ.
Якщо осудять заочно, засуджений матиме право відновити провадження, з'явившись у спецтрибунал особисто. Якщо перед тим не відмовиться від цього права або якщо не визнає судове рішення.
Ловити підозрюваних спецтрибунал не буде – не його компетенція, хоча і є певні сподівання на потенційну угоду з Європолом. Там зможуть, як це робить і прокурор МКС, видавати ордери, судді – ухвалювати рішення. Спецтрибунал зможе укладати із державами угоди про співробітництво й ті повинні будуть дотримуватись міжнародного права, виконуючи рішення та ордери.
Щодо ордерів прокурорів або рішень суддів, як-от щодо конфіскації активів, спеціального трибуналу є небезпідставні побоювання, що їх проігнорують. Відповідь на них у Ради Європи обтічна:
"Міжнародне правосуддя часто стикається з труднощами, коли держави відмовляються співпрацювати, але правовий та політичний тиск може призвести до відчутних результатів для забезпечення виконання міжнародних судових рішень та ордерів".
Хоча ризик є, він присутній й при будь-яких інших механізмах. На прикладі із ордером МКС на путіна вже можна було упевнитись, що країна-учасниця Римського статуту Монголія може його ігнорувати без наслідків для себе.
Натомість спеціальний трибунал заповнює правову прогалину щодо злочину агресії, підтверджує міжнародну підтримку України та створює прецедент. За останні 80 років відбулися сотні конфліктів, зараз їхня кількість найбільша з того часу, проте щодо агресії не було жодного провадження. Нюрнберзький та Токійський трибунали – єдині, проведені у світі після Другої світової війни, які розглядали злочини проти миру, які тепер називають злочином агресії.
Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як працює та для чого потрібен Реєстр збитків, завданих агресією рф проти України.
