Разом із пакетом військової допомоги союзникам, серед яких є й Україна, Палата представників Конгресу США ухвалила законопроєкт про можливу заборону ТікТок. Сполучені Штати є не першою країною, яка йде до заборони застосунку, і відбувається це не надто швидкими темпами. Але показовим є те, що саме серед американців аудиторія ТікТок є найбільшою у світі – 170 млн осіб. "Ми – Україна" з'ясовував, чому та в який спосіб Штати йдуть до блокування, хто і як вже заборонив мережу та чи готові до аналогічних дій в Україні – і щодо ТікТок, і щодо надзвичайно популярного месенджера Telegram.

Продаж або блокування

Додаток коротких відео ТікТок у нинішньому вигляді та на міжнародному рівні був запущений компанією ByteDance у 2018 році. До того у Шанхаї у 2014 р. був створений додаток Musical.ly. Запустивши у 2016 році застосунок Douyin, ByteDance придбала Musical.ly, об'єднала можливості застосунків та розпочала глобальну експансію мережі під брендом ТікТок.

У Китаї застосунок у тому вигляді, який він присутній на глобальному ринку, не має функціонувати. Там дозволений, хоч і дуже схожий, але інший застосунок Douyin компанії ByteDance, який працює з огляду на національне законодавства – із певними обмеженнями та додатковими вимогами.

Але у світі вважають, що вплив Китаю тільки кордонами не обмежується. У 2020 році у Міністерстві оборони США назвали ТікТок загрозою національній безпеці і застосунок заборонили встановлювати на пристроях армії і флоту. Того ж року президент Дональд Трамп звернувся із проханням до американського уряду розглянути заборону з тієї ж причини – загроза нацбезпеці, буцімто Компартія Китаю може використовувати дані американських користувачів з метою шпигунства.

Чотири роки тому у США проблему хотіли вирішити через відокремлення ТікТок від китайського власника та реєстрацію у межах діяльності американської компанії – дочірньої TikTok Global. Перед президентськими виборами у США у 2020 році Дональд Трамп узгодив указ із зобов'язанням для ByteDance продати застосунок протягом 90 днів. Але федеральний суд зупинив дію указу.

У грудні 2022 року Конгрес ухвалив закон про заборону ТікТок на державних пристроях. Окремі штати також запроваджували бан соцмережі. До квітня 2023 року 34 штати оголосили про симетричну федеральному законодавству заборону на використання застосунку на урядових пристроях, але особистих вона довгий час не стосувалася.

Проте у травні 2023 року штат Монтана став першим, де ухвалили закон про блокування застосунку: заборона на завантаження ТікТок, штраф для магазинів та організацій за надання можливості отримати до нього доступ чи завантажити. Хоча штрафи для користувачів не запровадили, підприємствам передбачили по $10 тис. на день за порушення. У листопаді минулого року закон заблокував федеральний суддя через те, що заборона "виходить за межі державної влади".

У США є дві основні причини боротися із застосунком: вірогідність зливу даних користувачів Компартії Китаю, хоча підтверджень цього поки не було, та використання мережі для розповсюдження пропаганди.

"Китайський уряд може контролювати алгоритм рекомендацій, який можна використовувати для операцій впливу", - каже директор ФБР Крістофер Рей.

На початку березня цього року Конгрес пішов новим шляхом – компанію ByteDance знову примушують продати ТікТок під ризиком заборони, але вже не з такими умовами, як раніше.

"Ми єдині в нашій стурбованості щодо загрози національній безпеці, яку представляє TikTok – платформа, яка має величезну силу впливати на американців і роз’єднувати їх, чия материнська компанія ByteDance за законом зобов’язана виконувати вказівки Комуністичної партії Китаю", - написали у спільній заяві представники двох партій, Республіканської та Демократичної, подаючи законопроєкт.

В середині березня Палата представників Конгресу США ухвалила білль, згідно із яким ByteDance дали шість місяці на відокремлення ТікТок від материнської компанії. В разі порушення, застосунок заборонять у магазинах додатків США.

Разом із законопроєктами про військову допомогу союзникам, зокрема й Україні, спікер Палати представників подав ініціативу, яка трохи корегує попередні умови щодо ТікТок. Строк, який у березні конгресмени відвели на продаж, пролонгують до дев'яти місяців. У тому разі, якщо на думку президента буде прогрес із продажем, його можуть продовжити ще на 90 днів. Тож у США відміряють компанії-власниці ТікТок рік на відчуження.

На черзі голосування у Сенаті та у разі схвалення президент Джо Байден пообіцяв білль підписати.

"Прикро, що Палата представників використовує прикриття важливої іноземної та гуманітарної допомоги, щоб знову протистояти законопроекту про заборону, який порушить права на свободу слова 170 мільйонів американців, знищить 7 мільйонів підприємств і закриє платформу, яка сприяє $24 млрд в економіку США щорічно", - йдеться в офіційні заяві ТікТок після голосування.

Власники обіцяють застосувати усі юридичні механізми, щоб уникнути продажу, тобто битимуться у судах. Саме на розгляд потенційних позовів для продажу і відвели цілий рік.

Ухвалення та реалізація закону прямо не означає, що ТікТок буде заборонений. США мають достатню кількість компаній та заможних осіб, які зацікавлені у придбанні платформи.

"Хоча ціна буде карколомною, стратегічна цінність TikTok і споживча платформа зацікавлять низку фінансових і технологічних стратегічних гравців", — сказав аналітик американської інвестиційної компанії Wedbush Securities Ден Айвз.

Очікується, що інвесторами можуть бути, зокрема, Microsoft, Apple і Oracle. Проте не тільки ByteDance проти продажу. Заблокувати його може китайський уряд.

У Китаї на законодавчому рівні діє контроль над експортом алгоритмів, під яке підпадає і алгоритм ТікТок, який рекомендує відео користувачам. Уряд може не дозволити ByteDance відмовлятися від нього. Тож, фактично можна дозволити продаж, але без найприбутковішої складової застосунку. Тобто може відбутися чисто формальне виконання закону, яке зробить ТікТок у США мертвим.

Якщо продати взагалі не вийде та не буде судової заборони всередині США, тоді вже мова йтиме про пряме блокування. Тобто після спливу строків магазинам додатків, зокрема Apple і Google, заборонять розповсюджувати або оновлювати TikTok, а компаніям, які займаються веб-хостингом, —розповсюджувати. Із особистих пристроїв застосунок не зникне, але без потрібних оновлень згодом втратить функціонал та цінність.

Які країни заборонили ТікТок?

У 2020 році до заборони застосунку вдалися в Індії. Це зараз у США найбільша аудиторія застосунку, але до того першість була за Індією, де ТікТок мав 200 млн користувачів. Але на тлі прикордонного конфлікту із Китаєм через спірний регіон Аксан-Чин, який розпочався у травні 2020 року, індійський уряд 29 червня 2020 року заборонив кілька десятків китайських додатків, серед яких і ТікТок. На реалізацію рішення знадобилося два тижні.

За допомогою VPN, мешканці країни обходять заборону, і це потенційний шлях, на який вказують експерти й у разі блокування у США. Проте більшість індійських користувачів перестрибнула в Instagram Reels і YouTube Shorts. І зважаючи на те, що заборона була відповіддю на конфлікт, громадськість не сперечалася, не оскаржувала та не чинила тиску.

Окрім Індії, повністю ТікТок зараз заборонений у таких країнах, як Іран, Непал, Афганістан, Сомалі. Заблокували, але потім рішення скасовували у Індонезії та Пакистані. Майже повсюдно де застосунок був чи є під баном причиною називали саме контент, який він розповсюджує. Західні країни йдуть шляхом часткового обмеження та з іншої причини.

На пристроях держслужбовців чи урядових пристроях через можливий ризик витоку конфіденційних даних ТікТок заборонений у таких країнах:

• Австралія
• Велика Британія
• Франція
• Нідерланди
• Норвегія
• Бельгія
• Данія
• Канада
• Нова Зеландія
• Тайвань

Також через вимоги кібербезпеки на пристроях персоналу Тікток заборонений у трьох вищих органах ЄС – Європарламенті, Єврокомісії та Раді ЄС.

Політика конфіденційності ТікТок передбачає, що застосунок збирає такі дані користувача:

• електронка
• історія пошуків та переглядів
• вміст фото і відео
• номер телефону
• вік
• вміст буфера обміну пристрою
• геолокація
• підключення до інших мереж.

Австралійська кіберкомпанія Internet 2.0 у липні 2022 року опублікувала звіт, в якому вказала, що ТікТок надмірно збирає дані. Але два інші звіти, Технологічного інституту Джорджії та Citizen Lab, визначили, що інші соцмережі та додатки збирають подібні типи даних. Тож найбільше питання не у тому, що саме фіксує китайська компанія, а кому може передати дані та як ними можуть у подальшому скористатися.

Чи готова Україна до заборон?

В Україні про заборону ТікТок якщо і йдеться, то на рівні обговорювання, з огляду на певні порушення щодо України.

"Україна – суверенна держава, може робити будь-що, не оглядаючись на партнерів. У нас є практика блокування соціальних мереж, звернення спеціальних служб, засідання РНБО, указ Президента, введення в дію, судові процеси, якщо вони будуть", - описав можливі дії у критичних випадках голова парламентського комітету з питань свободи слову Ярослав Юрчишин.

У березні Центр протидії дезінформації при РНБОУ оприлюднив перелік ТікТок-каналів, які розповсюджують російську дезінформацію. Але кілька днів тому у ЦПД сповістили – із адміністрацією ТікТок починають співпрацювати, щоб пропаганді протидіяти.

"Про ТікТок щодо України після заборони в США скажу коротко: наш ЦПД РНБО у співпраці з адміністрацією блокує канали. Очікуємо від адміністрації ще швидшого блокування наданих нами каналів за списками. А далі буде далі. Головне, аби поменше відверто лівих людей зараз лізли в цю тему, до якої не мають стосунку. Я хоч і маю канал на 540 тисяч, але визнаю ТікТок головною загрозою інфобезпеці України", - пояснив керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.

Тож проти цієї мережі наразі в Україні немає кампанії. А у більшій зоні ризику наче опинився месенджер Telegram, проте й там до заборони ще справа не наближається.

Telegram, який створений росіянами братами Миколою та Павлом Дуровими, зараз у першій десятці соцмереж за обсягом активної аудиторії щомісяця. Станом на січень цього року у нього 800 млн користувачів і вони випереджають китайського брата ТікТоку Douyin. Це цифри загалом у світі, а в Україні своя специфіка. Тут Telegram став найпотужнішим постачальником інформації.

76% українців використовують соцмережі для отримання новин, як показало дослідження українських медіа за 2023 р. І левова частка припадає на Telegram: у 2022 році 60% українців використовували його для отримання новин, а у 2023 році – вже 72%. Для порівняння Facebook, наступна за популярністю мережа-постачальник новин, має охоплення на рівні 19%. ТікТок є новинною платформою для 5%.

Тож не дивно що увага держави прикута до настільки очевидного джерела проблем. Керівник ГУР Кирило Буданов констатував, що месенджер можна вважати загрозою нацбезпеці, бо хто завгодно і що завгодно може поширювати у каналі, прикриваючись правом на свободу ЗМІ. Водночас він є платформою для спілкування та донесення інформації до українців на окупованих територіях, тож і певну користь має.

Для того, щоб шкоду нівелювати, у Верховній Раді запропонували заходи регулювання для платформ спільного доступу, якою є Telegram. Йдеться про законопроєкт 11115, який часто пов'язують із блокуванням Telegram.

Але насправді до зберігання масиву інформації поки вдаватися зарано. Нардепи-автори проєкту пропонують аж ніяк не блокування, а такі кроки у бік регулювання:

• ввести у законодавство про медіа поняття "платформа спільного доступу до інформації" із певними вимогами до їхніх провайдерів;
• провайдери платформ мають оприлюднювати умови користування, контактні дані, обмежувати поширення інформації, яка стосуються, зокрема, закликів до поваленні конституційного ладу, розв'язання війни, порушення територіальної цілісності України, пропаганди чи виправдання таких їй, дати можливість відповідати на недостовірну інформацію чи спростовувати її. Загалом платформи підуть під регулювання Нацради з питань телебачення і радіомовлення
• на вимогу Нацради провайдери мають розкривати структуру власності та джерела фінансування, розмістити в Україні свого представника;
• якщо Нацрада не зможе провести перевірку, тоді структура власності платформи визнається непрозорою і накладаються обмеження;
• в разі непрозорої структури власності платформу не зможуть використовувати органи держвлади, органи місцевого самоврядування та надавачі фінансових послуг, а військові формування зможуть їх використовувати на умовах окремого урядового порядку.

"Питання блокування Телеграму в Україні не стоїть і треба взагалі закрити цю тему, особливо в розрізі проукраїнського контенту, - запевнив Андрій Коваленко, - Поле загроз в інфополі набагато ширше, основна, як на мене, походить з ТікТок та Х. Щодо використання Телеграм саме для спілкування – це окрема тема і носії держтаємниці, а також державні чиновники, точно не мають пересилати в месенджері документи, файли та чутливу інформацію. Але це питання про спілкування, а не читання каналів, виробництво контенту для медійних продуктів".

Як зберегти дані з Telegram?

Хоча зараз на порядку денному блокування Telegram не стоїть, в перспективі можуть застосувати певні обмеження. До того ж позиція може змінитися на більш сувору або буде особиста потреба позбутися застосунку, тоді як зберігаються у ньому і важливі контакти, і інформація.

Перенести інформацію з Telegram можна на пристрій. Це не складно, завдяки вшитій у застосунок можливості експорту, просто забирає деякий час.

Щоб експортувати інформацію у Telegram, треба:

• зайти в основне меню;
• знайти "Налаштування";
• потім "Розширені" та далі обрати опцію "Експортувати дані";
• у віконці обрати, які саме дані є намір зберегти: особисті чати та чати із ботами, приватні та публічні групи, приватні та публічні канали, фото, відео, голосові повідомлення, файли і т.д.

Після підтвердження експорт займе час, в залежності від визначеного обсягу. Обрані дані зберігатимуться на носії в окремій папці у Downloads.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про основні умови базової військової служби, яка в Україні замінить строкову, та про те, на яких умовах і в яких країнах ще відбувається призов.