23 жовтня 1956 року в Угорщині розпочалося чи не найкривавіше антикомуністичне повстання часів холодної війни. Як воно відбувалося, чому зазнало поразки та яке значення має зараз, розповідає "Ми – Україна".

Чому і як Угорщина повстала проти СРСР?

23 жовтня 1956 року кілька тисяч протестувальників у Будапешті пройшлися центром міста до будівлі парламенту. Увечері того дня близько 5 тис. студентів знесли пам'ятник Сталіну у Будапештському міському парку. Його встановили у 1951 році із написом "Сталіну від вдячного угорського народу". Студенти розплавили коліна статуї зваркою, знесли її та встромили у залишки угорські прапори.

Рештки знесеного пам'ятника Сталіну

З полотнища вирізали комуністичний герб і прапор із діркою всередині став символом повстання.

Дірявий прапор - символ Угорської революції

Так 68 років тому розпочалася Угорська революція, яка тривала до 10 листопада 1956 року. Під час неї було вбито 2700 угорців, а 200 тис. стали біженцями. До 1961 року тривали масові репресії комуністичного режиму: 26 тис. було ув'язнено, 13 тис. – інтерновано, 228 людей було страчено.

Нині революція в Угорщині має сакральний статус. Проте значення цієї події зросло до цього рівня після 1989 року, коли своє існування припинила Угорська Народна Республіка. До того часу Угорська революція, разом із повстанням у Східній Німеччині 1953 року та Празькою весною 1968 року, були прикладами того, що СРСР може піти на усе для збереження режиму і матиме у цьому успіх.

Після завершення Другої світової СРСР окупував Угорщину. Хоча на перших проведених після цього виборах комуністи не перемогли, отримавши лише 17% голосів, протягом кількох років, завдяки наявності на території країни радянської армії, комуністична партія Угорщина повністю встановила політичний контроль.

Комуністів очолював сталініст Матяш Ракоші. Маючи контроль над таємною поліцією – AVH, опонентів змогли залякати, ув'язнити та, зрештою, їх змусили увійти в альянс, створивши Угорську Народну партію, яка перемогла на виборах і очолила владу у 1949 році. Тоді ж було ухвалено нову конституцію у Угорщина стала Угорською Народною Республікою – соціалістичною та однопартійною. Діяв державний апарат на чолі із Ракоші цілком у дусі сталінського режиму.

Портрет Матяша Ракоші поруч зі Сталіним та Леніним

У 1950-1952 рр. тисячі людей було примусово переселено, щоб віддати їхнє житло і майно на користь членів партії та усунути "буржуазну загрозу". Відбулися численні репресії: арешти, тортури, ув'язнення, депортації та страти. Економічно Угорщина стала російським васалом: на користь панівної держави конфіскували майже усе машинобудування та виробництво металопродукції, уранова промисловість була під радянським контролем, до того ж сталінському режиму виплачувалися репарації. Оплата праці та її умови були пригнічені, відбувалася примусова колективізація.

Вивчення російської мови та комуністичне політичне навчання стали обов'язковими в школах і університетах по всій країні. Релігійні школи були націоналізовані, а керівників церков замінили лояльними до уряду. У 1949 році лідер Угорської католицької церкви кардинал Йожеф Міндсенті був заарештований і засуджений до довічного ув'язнення за державну зраду. За часів Ракоші режим в Угорщині став найбільш репресивним в Європі.

У 1952 році Ракоші ненадовго став прем'єром. Проте у 1953 році, після смерті Сталіна, поступився місцем Імре Надю. Комуніст, проте більш ліберальний, Надь оголосив амністію, послабив економічний тиск, припинив індустріалізацію. Проте у 1955 році втратив місце та членство в партії – Ракоші замінив його на свого маріонеткового прем'єра Андраша Гегедюша, який взявся реанімувати усі просталінські проєкти.

Імре Надь

У лютому 1956 року відбулося те, що в багатьох джерелах вважається точкою відліку революції. Новий керманич СРСР Микита Хрущов оголосив промову про розвінчання культу особи на закритому XX з'їзді КПРС. В ній Хрущов критикував Сталіна за арешти та депортацію опонентів, за піднесення себе над партією та за некомпетентне керівництво під час війни, серед іншого. Хоча звинувачення Сталіна мало лишатися у таємниці, бо ж засідання було закритим, повний текст опублікував Держдеп США.

Однією із тез промови було те, що частиною десталінізації буде використання дипломатії, а не сили, у відносинах СРСР з іншими урядами. У липні 1956 року Ракоші звільнив пост генсека угорської компартії та її очолив Ерне Гере. Звісно перестановка відбулася за сприяння радянської влади, проте трохи запізно, бо революційні настрої було вже не зупинити.

16 жовтня на загальній асамблеї студентів Сегедського університету було проголошено створення MEFESZ – відокремленої від комуністів асоціації університетів і коледжів. До неї протягом кількох днів приєдналися студенти майже всіх у країні закладів освіти. 22 жовтня на загальних зборах сформувалися політичні вимоги: виведення радянських військ, формування нового уряду на чолі з Надєм, загальні багатопартійні вибори, перегляд угорсько-радянських відносин, свобода поглядів і слова.

23 жовтня відбувся мітинг, студентська делегація зайшла у будівлю радіо, щоб передати вимоги, але звідти не вийшла – її затримала AVH. Коли інші учасники демонстрації вимагали звільнити делегацію, їх обстріляли з вікон будівлі. Розповсюдження цієї новини не злякало, а надихнуло – Будапешт охопило повстання і швидко поширилося усією Угорщиною.

Головні віхи Угорської революції

23 жовтня. Ввечері Ерне Гере назвав рух ворожим, шовіністичним, націоналістичним та виключив поступки. Ввечері та вночі протестувальники захопили Magyar Rádió та партійну газету, телефонну станцію, радіостанцію, кілька складів зброї, казарм, поліцейських дільниць та заводів, було повалено статую Сталіна, якій відрізали голову.

24 жовтня. Радянські війська і танки увійшли у Будапешт. Дванадцять угорців загинули, ще багатьох було поранено. Імре Надь замінив Гере на посаді прем'єр-міністра.

25 жовтня. Радянські війська розстріляли протестуючих на площі перед парламентом.

28 жовтня. Радянські танки вивели з Будапешта.

До кінця жовтня збройне протистояння майже припинилося. Погано оснащені, але добре мотивовані протестувальники показали, що можуть ефективно нищити військову техніку та відбивати напади на укріплених перехрестях.

На Радіо Свобода в угорськомовних передачах повстанців закликали не припиняти боротьбу. Це вселяло надію, і не безпідставну, що буде допомога. Але її не було.

Точніше наміри були, але формальні. 24 жовтня держсекретар США Фостер Даллес запропонував президенту Дуайту Ейзенхауеру скликати через повстання та радянську інтервенцію Радбез ООН. 28 жовтня Радбез ООН зібрався, але без суттєвих наслідків.

31 жовтня. У радянській газеті "Правда" вийшла декларація з обіцянкою більшої рівності у відносинах між СРСР та його східноєвропейськими сателітами.

"Радянський уряд готовий вступити у відповідні переговори з урядом Угорської Народної Республіки та іншими учасниками Варшавського договору з питання про перебування радянських військ на території Угорщини", - йшлося у ній.

Було схоже, що революція близька до перемоги.

"Суд Лінча" на вулицях Будапешта

1 листопада. Надь прийняв вимоги повстанців. Він оголосив, що Угорщина проведе демократичні вибори, вийде з Варшавського договору та звернувся до ООН по допомогу у встановленні нейтралітету країни.

Вбитий співробітник таємної поліції з бюстом Сталіна

3 листопада. Створено новий коаліційний уряд під керівництвом Надя.

Звісно тотальна реформа СРСР не влаштовувала. Радянський посол в Угорщині Юрій Андропов, який потім очолив КДБ та став генсеком КПРС, інформував, що радянські війська в Угорщині замінять військові США та їхні союзники, що НАТО використає території країни в своїх цілях та проти СРСР.

4 листопада. На Радбезі ООН ухвалили резолюцію про скликання спеціальної сесії Генасамблеї ООН для ухвалення рекомендації щодо ситуації в Угорщині. Тобто міжнародне занепокоєння пішло по традиційному шліху в нікуди. Того ж дня радянська армія вторглися в Будапешт та інші регіони країни. За військової підтримки СРСР владу обійняв Угорський революційний робітничо-селянський уряд під керівництвом Яноша Кадара. Нового очільника заздалегідь вивезли до Москви та підготували.

Микита Хрущов та Янош Кадар

Масові прояви спротиву тривали до 10-11 листопада, але радянськими військами були остаточно придушені. З того часу і до 1989 року Угорську революцію можна було називати тільки контрреволюцією. Число страчених за консервативними оцінками становить 228 осіб. Є оцінки і щодо більшої кількості смертельних вироків – 350. Зокрема у 1958 році був страчений прем'єр-міністр Імре Надь, хоча йому обіцяли імунітет.

Будапешт після придушення революції

Чи забули в Будапешті про 1956 рік?

Міжнародна допомога, попри залякування Андропова, навіть і не передбачалася. Поки тривала Угорська революція, Велика Британія та Франція вирішували Суецьку кризу. За допомогою армії Ізраїлю з 29 жовтня 1956 року відновлювався втрачений контроль над Суецьким каналом – відвойовували його у єгиптян. Якби Радбез ООН засудив придушення угорського спротиву, це могло створити прецедент для засудження й акцій проти Єгипту.

Скликання Радбезу Велика Британія та Франція підтримали лише під тиском США, але й обговорення мало бути таким, щоб засудити СРСР не спровокувавши його. Так і відбулося – на надзвичайній спеціальні сесії Генасамблеї ООН 10 листопада, яку зібрали після Радбезу, СРСР закликали припинити напад і відмовитися від втручання у внутрішні справи Угорщини. Але на той момент революція вже була придушена.

До військової інтервенції СРСР, радянське керівництво неофіційно сповістили, що США поважає Ялтинську угоду від січня 1945 р. та визначає радянську сферу впливу і компетенцію у вирішенні питань. До того ж політика США була офіційно визначена в Директиві NSC 5505/1 від 31 січня 1955 р. Згідно із нею Америка мала сприяти реформам у радянському європейському просторі " але наголошуйте на еволюційних, а не на революційних змінах".

2 травня 1990 року, після понад 34 років пригнічення пам'яті, угорський парламент оголосив 23 жовтня національним святом. У росії ставлення до радянської військової операції "Вихор" з придушення повстання було різним. Михайло Горбачов наче усно вибачився перед угорською делегацією за дії СРСР у 1991 році. У 1992 році Борис Єльцин під час виступу в угорському парламенті назвав це трагедією та плямою сорому на радянській системі.

володимир путін у 2006 році клав квіти до меморіалу жертвам і казав, що росія не така, як СРСР, а рада федерація заявляла, що росія не несе відповідальності за радянські дії.

Прем'є-міністр Угорщини Віктор Орбан і путін

Тим часом у пропагандистській машині рф в Угорській революції послідовно звинувачували США та західні спецслужби, учасників називали членам сімей солдат та чиновників гітлерівської армії, казали, що колишніх нацистів вони масово звільняли з в'язниць. В російському підручнику з історії, який вийшов у 2023 році, знову ж таки звинувачують в революції західні спецслужби. Рік тому путін казав, що військове придушення повстання було помилковим. Може тому формально претензій до нинішньої рф Угорщина не висуває, дружні відносини вибудовує та не бачить паралелей із вторгненням росії в Україну. Але висуває їх до західних країн.

"Коли західноєвропейські політики, включно з офіційними особами Європейського Союзу, хибно проводять паралелі між 1956 роком і жахливою і руйнівною російсько-українською війною, нагадаймо їм, що частина їхньої свободи також походить від 1956 року, від надії, яку втілили в життя угорські революціонери, - сказала днями історикиня Марія Шмідт, директорка будапештського музею "Будинок терору", який присвячений Угорській революції, - Ідеї про те, що світовий комунізм можна перемогти. Не сприймайте 1956 рік за чисту монету! Бо вони не засвоїли свого уроку. Вони не засвоїли урок 56-го. Якби вони це зрозуміли, якби вони це збагнули, то не дали б на себе вплинути комуністичними обіцянками. Зараз інтелектуальні кола західного світу стали марксистами та комуністами... Нас, украдених комуністами півстоліття і змушених відчути холодну реальність комунізму на власній шкурі, відштовхує їхнє невігластво, незацікавленість і провокаційне заперечення реальності".

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан воліє Угорську революцію та нинішню російську агресію не порівнювати.

"Я не хочу змішувати різні теми. 1956 рік був одним із найсміливіших і найпрекрасніших моментів в історії Угорщини, навіть якщо ми були зраджені Заходом… Але українське питання зовсім інше", - сказав нещодавно Орбан.

Попри те, що і революція, і нинішня війна мали спільний елемент – боротьбу за свободу, для Орбана це не привід встановлювати щось спільне.

"На території Угорщини ніколи не було російськомовної громади", - пояснив він.

Також додав, що Україна століттями була спірною територією. Але той факт, що росія порушила міжнародне право, назвав беззаперечним. І додав, що "якби росіяни напали на нас, звичайно, я б стріляв у росіян".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як Віктор Орбан шукає союзників у Європарламенті та хто такий Петер Мадяр – політичний опонент Віктора Орбана, який влаштував численні протести в Угорщині.