Це знакова подія. Тому що Росатом є доволі ефективною енергетичною структурою на відміну від Газпрому та Роснафти. В нього входить понад 400 різних підприємств атомної галузі. Він є світовим лідером щодо будівництва нових АЕС. Контролює 40% світового ринку по збагаченню урану і 16% ринку ядерного палива. І він є прибутковою структурою, тобто, фінансує війну проти України.
В якості ілюстрації: до агресії Україна використовувала щонайменше 30% ядерного палива з росії. Але з початком війни ми від нього відмовилися.
Не таємниця, що свою бізнесову діяльність, наприклад, будівництво нових АЕС, Росатом поєднує з політичним впливом на керівництво країн, в яких працює. Тому створення альянсу можна тільки вітати.
Стратегічне рішення
Проте треба бути свідомими того, що це — стратегічне рішення, виконати яке можливо протягом декількох років, не раніше. І спрямоване це стратегічне рішення на зменшення ядерної залежності від рф, в першу чергу, країн-учасників альянсу. Тому що ці країни, зокрема, США і особливо, Франція, закуповують ядерне паливо в Росатомі у великих обсягах. Бо воно дешеве.
Зрозуміло, що за умови санкцій чи іншого тиску з боку альянсу Росатом почне продавати ядерне паливо та збагачений уран за безцінь Китаю, Індії та іншим країнам, як це відбувається з газом і нафтою.
Є ще один аспект. Ядерне паливо постачається у вигляді ТВЕЛів — тепловидільних елементів, які конструктивно поєднуються в так звані паливні збірки. Саме вони завантажуються в реактори. Росатом будує та обслуговує атомні реактори радянського типу, відповідно, паливні збірки там радянської конструкції. І існує лише одне підприємство американо-японської фірми Вестінгхаус, яке розташоване у Швеції, що виробляє паливні збірки, які підходять до радянських реакторів.
Але його сьогоднішня виробнича потужність недостатня для того, щоб швидко задовольнити всіх користувачів. І добре, що потреби України знаходяться у Вестінгхаусу на першому місці.
Олександр Кочетков, військовий аналітик, експерт з ракетно-ядерного озброєння
