Обсяги непрацюючих банківських кредитів в Україні сягнули 432 млрд доларів або 38%, про що сповіщає Нацбанк. Це картина загальна, по всім позичальникам. Але тенденція спільна щодо всіх: частка проблемних запозичень зростає і за рік їх стало більше на 87 млрд грн.

Фізичні особи не обслуговують чверть кредитів у національній валюті та 95% - в іноземній (хоча саме ця проблема має глибоке коріння, ще з глобальної кризи 2008 року). Спроможність розраховуватися із боргами у українців під час повномасштабної війни тільки зменшується і найближчим часом заможнішими люди не стануть.

То як вирішувати проблему із погашенням боргу перед банком, які наслідки тягне за собою кредитна заборгованість і чим позичальникам допомогла держава?

Чи мають позичальники гасити кредити?

Відповідь на це запитання ствердна: так, українці мають розраховуватися зі своїми боргами, незважаючи на воєнний стан та особливий період. Йдеться про сплату тіла кредиту та нарахованих відсотків. Після 24 лютого 2022 року було кілька рішень щодо кредитних послаблень. Два з них стосуються широкого кола позичальників.

В березні минулого року ухвалений закон №2120-IX, яким ввели мораторій на штрафні санкції за споживчими кредитами. Ним заборонили нараховувати штрафи, пеню та інші різновиди неустойки, які передбачені кредитним договором за прострочку – невиконання чи часткове виконання. Всі такі платежі не накопичуються до завершення війни, а списуються.

Також діє заборона на збільшення процентної ставки за одним виключенням: якщо плаваюча ставка прописана у договорі. Тут діють загальні правила. У разі збільшення, кредитор має сповістити позичальника та поручителя протягом 15 днів з моменту її застосування.

Тим же документом внесли зміни у закон про іпотеку. Ним заборонили:

• виселяти позичальників з житла, що перебуває в іпотеці;
• набувати кредитодавцю права власності на нерухомість в іпотеці;
• продавати кредитодавцю предмет іпотеки, навіть якщо є судове рішення, у тому числі на електронних торгах.

Але якщо штрафні санкції мають списувати і після завершення війни не нараховувати, то мораторій на іпотечну нерухомість має термін: на час дії воєнного стану та ще 30 днів після його завершення. Це перше застереження. Друге – мораторій діє саме щодо споживчих кредитів, коли нерухомість перебуває в іпотеці. Третє – він не розповсюджується на нові кредити, які надані після 15 березня 2022 року, тобто після набрання чинності законом, та на кредити, які після цієї дати переглянули за згодою банку та позичальника: продовжили строки виконання, зменшили штрафні санкції.

"В разі, якщо ви підпишете сьогодні відповідні додаткові угоди, у кредитора, навіть якщо це споживчий кредит, з’явиться можливість і звертати стягнення, і продавати іпотеку і виселяти вас з житла. Зверніть на це увагу. Немає у нас добрих кредиторів. Якщо ви підписуєте угоди, то ви втрачаєте право на захист під час воєнного та надзвичайно стану та ще 30 днів після цього", - застерігає адвокат Ростислав Кравець.

Чи є війна форс-мажором?

За кілька днів після повномасштабного вторгнення, Торгово-промислова палата засвідчила, що російська агресія є обставиною непереборної сили, тобто форс-мажором. Це рішення має вплив на договори із суб’єктами господарювання та фізичними особами.

Але це стосується саме відповідальності за порушення умов договору. Тобто штрафних санкцій. Війна як форс-мажор тільки підкріплює право на списання штрафів, пені та інших санкцій за кредитним договором. Відмовитись від нього, розірвати тільки на підставі форс-мажору не вийде. Підставою має бути попередня домовленість сторін.

Якими будуть наслідки несплати кредиту?

Кримінальної відповідальності за несплату кредиту немає. Вона може бути тільки за шахрайство під час оформлення. Проте мораторій щодо роботи із проблемними боржниками під час війни не запровадили. Держава також не узгодила вимоги про кредитні канікули. Їх можна отримати за згоди чи ініціативи кредиторів.

Отже, під час війни кредитори стосовно боржників, які не сплачують тіло та відсотки, можуть:

• застосовувати засоби м’якого стягнення боргу: дзвонити, надсилати повідомлення. Також можуть передавати борги колекторам;

• подавати позови до суду щодо виконавчого провадження, накладення арешту на майно, примусового стягнення, списання коштів з рахунків та обмеження права виїзду за кордон.

"На сьогодні ніхто не забороняє банку звернутися до суду, отримати судове рішення і звернутися до приватного виконавця, - підтверджує Ростислав Кравець. - Якщо виселяти неможливо, то можуть заарештовувати рахунки, майно, реалізовувати рухоме майно. Ця практика зараз реалізується. Обмеження права виїзду також застосовується, і виїзд дозволять лише тим, у кого борг менший за 100 тис. грн".

Що робити, якщо немає чим платити?

Позичальники мають можливість звернутися до кредитора за реструктуризацією боргу, обговорити умови кредитних канікул. Нюанси в кожному конкретному випадку можуть бути свої, бо залежать від обставин як позичальника, так і банку.

Якщо ж ви не розумієте, чим саме гаситимете кредит, скільки часу це у вас візьме, канікули навряд чи допоможуть. Бо відтягуючи повернення, ви збільшите суму заборгованості.

"Якщо у вас зруйноване житло, знищено бізнес, ви втратили роботу, бажано одразу про це сповістити банк і вирішувати для себе, чинити опір щодо примусового стягнення або ні. В меморандумі із міжнародними кредиторами Україна зобов’язалася переглянути процедуру банкрутства фізичних осіб. Бо у тому вигляді, у якому її передбачили у 2017 році, вона неспроможна. Тому варто дочекатися виконання зобов’язань перед міжнародними кредиторами. Я сподіваюся, що законодавці знайдуть час, щоб зробити процедуру банкрутства дієвою і спрощеною для фізосіб найближчим часом. Так, як це зроблено у сусідніх країнах, де ви просто подаєте заяву, ваше майно перевіряють і ви на найближчі кілька років певним чином обмежені у своїх правах: маєте право сповіщати про певні покупки, про зміну роботи, оформлення кредитів. Має сенс дочекатися такої процедури, а не влазити у ще більші борги", - каже Ростислав Кравець.

Тому, хто вже зараз у скрутному становищі, вже є боржником і не має можливості вплинути на обставини, наприклад, перебуває за кордоном, чи є в Україні, але повністю втратив дохід, адвокат радить відслідковувати судові справи за своїм прізвищем на сайті судової влади.

"Якщо немає можливості сплачувати кредит, я не раджу мати на картках українських банків та на депозитах якісь гроші. В разі, якщо якесь рішення буде, відповідно, буде виконавче провадження і досить швидко ці кошти будуть списані. Я не радив би мати навіть відкриті кредитні картки, а якщо без них не можете, пересвідчиться, що там немає відкритих кредитних лімітів, - каже Кравець. - Може статись так, що на картці грошей нема, але є відкритий кредитний ліміт. Коли до банку прийде відповідна вимога від виконавця, а в деяких банках це відбувається в електронному вигляді, банк надасть вам кредит на погашення іншого кредиту. Може вийти так, що ви і попередній борг не закриєте, бо не вистачить кредитного ліміту, і новий отримаєте".

Що робити, якщо майно втрачено через війну?

На початку грудня минулого року Верховна Рада ухвалила закон №2823-IX, яким додала норми в закон про споживче кредитування. В них йдеться саме про кредити, предметом забезпечення за якими є нерухомість, що знищена, постраждала або захоплена, або автомобіль, що знищений через війну. Документ введений в дію нещодавно, 28 січня, отже є дуже свіжим та необкатаним.

Позичальник протягом дії воєнного стану та ще 90 днів після його завершення має право звернутися до кредитора із заявою про призупинення сплати тіла кредиту, процентів, комісій щодо кредитної нерухомості в зоні бойових дій, на тимчасово окупованій території, пошкодженої чи знищеної внаслідок агресії. Треба подати заяву та оригінали або нотаріально завірені копії підтвердних документів про знищення або пошкодження майна.

Поки договір призупинено, кредитор не може відступати свої права вимоги та застосовувати заходи з врегулювання заборгованості, у тому числі передавати її колекторам.

Якщо протягом дії воєнного стану держава компенсує пошкоджене чи знищене майно або відновлює його, обов’язок сплачувати тіло та проценти відновиться. Сповістити кредитора про компенсацію чи відновлення треба протягом десяти днів. Якщо боржник цього не зробить, за кожен день прострочки буде сплачувати подвійний розмір процентів. Слідкувати за виплатою компенсації чи відновлення житла кредитор зможе за реєстром.

Після завершення воєнного стану, лише протягом 90 днів, позичальник може звернутися щодо анулювання кредиту, якщо компенсацію за нерухомість не отримав чи його не відновили. Але це не всі вимоги. Анулювати борг можна буде в тому разі, якщо:

• це єдине житло для сім’ї (було чи мало бути);
• станом на 23 лютого 2023 року не було заборгованості за договором більше ніж сім днів;
• кредит видавався саме на придбання, реконструкцію чи будівництво житла.

Щодо кредитів на автомобіль, то законом тепер передбачена можливість тільки його анулювати, а не призупинити виплати. Це стосуються споживчих кредитів, які видані на знищений (ремонт неможливий чи недоцільний) внаслідок російської агресії автомобіль, який був єдиним в родині та за договором на який не було прострочки більше семи днів станом на 23 лютого 2022 року.

До заяви про анулювання також треба додати підтвердний документ про знищення – оригінал чи нотаріально завірену копію. Щодо підтвердних документів, адвокат радить збирати довідки ДСНС, поліції про пошкодження та зруйнування, вкладатися в експертизу. І застосовувати всі важелі, щоб позбавитися кредитних зобов’язань. Проте щодо якості закону у правника чимало критичних зауважень.

"Підтвердні документи в законі не виписані. Фактично, кредитор може маніпулювати невизначеністю і не призупиняти кредит. Як підтвердити, що нерухомість у людини лишилася на окупованій території? Ну, є у вас документи про право власності на будинок чи квартиру, чим ви підтвердите, що будівлю знищено? Але треба приймати для себе рішення, консультуватися з професійними юристами щодо кожної окремої ситуації, бо обставини індивідуальні. А далі вже визначатися: йти у банкрутство чи домовлятися із кредитором", - резюмує Кравець.