Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8131, за яким Україна буде проводити обмін податковою інформацією із сотнею країн. Йдеться про Common Standard on Reporting або CRS-стандарт, за яким наші податківці поділяться даними про фінансові рахунки іноземців та отримають від інших країн дані про рахунки українців. Таємниць для податкової стає все менше, і це було неминучим, адже без застосування CRS неможлива євроінтеграція.

У України є свої особливості, бо зараз мільйони біженців перебувають за кордоном та мають рахунки за кордоном. Обмін фінансовою інформацією, звісно, їх непокоїть. Отже, розбираємось, що передбачає новий стандарт, чому він необхідний та як зачіпає українців.

Що передбачає новий стандарт CRS?

CRS (повна назва Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information) – це Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки. Перевірку фінансових рахунків згідно із цим стандартом мають проводити регулярно, раз на рік. Звітами про результати, які мають уніфікований вигляд, треба ділитися. У зв’язку із імплементацією CRS треба знати ще одну важливу абревіатуру – EOIR (Exchange of Information on Request Standard). Це стандарт щодо обміну інформацією за запитом.

Отже, за новими нормами Україна приєдналася до глобальної системи, де 102 країни в автоматичному режимі та за запитом надають одна одній податкову інформацію. Якщо простіше, то зараз вітчизняна податкова не бачить іноземні рахунки своїх резидентів, а після імплементації вже бачитиме. І так само покаже іншим країнам дані про рахунки їхніх резидентів в Україні. Все заради того, щоб були сплачені всі належні податки.

Навіщо потрібен обмін податковою інформацією?

"Це відбувається у контексті угод, які Україна підписала в межах програми BEPS, боротьби з розмиванням бази оподаткування, - пояснює аналітик аналітичного центру "Об’єднана Україна" Олексій Кущ. - Україна хоче стати членом Організації економічного співробітництва та розвитку. Одна з умов участі в ОЕСР – імплементація стандартів BEPS. Україна – одна з небагатьох країн, що претендує на входження у середній сегмент економік та відстає з імплементацією. Стандарти передбачають, що мають суттєво знизитися можливості міжнародної оптимізації бізнесів для ухиляння від сплати податків. Тобто це, в основному, боротьба з офшорами".

Експерт наводить приклад: залізну руду, видобуту в Україні, що коштує на світових ринках 200 доларів за тону, продають міжнародній фірмі-прокладці, оформленій, умовно, на віденських бомжів, за 60 доларів. Потім фірма-прокладка перепродає руду за 200 доларів. В такому разі Україна отримує експортну виручку з 60 доларів, підприємство тут майже не сплачує податки. Фірма-прокладка отримує різницю між 200 та 60 доларами та, користуючись умовами вигідної податкової юрисдикції, також майже не сплачує податки.

"Є низка конвенцій у межах BEPS, є визначення ділової мети, порівняльний метод оподаткування, впорядкування угод про уникнення подвійного оподаткування між різними країнами, спеціальний стандарт аналізу платника податків, більш чітке законодавство щодо контрольованих іноземних компаній – КІК. Тепер не вийде на віденських бомжів реєструвати компанію, - констатує Кущ. - Треба реєструвати на себе улюбленого – на якогось олігарха. І фінансово-промислові групи мають повністю розкрити ланцюг фірм-посередників. Якщо у кінцевого бенефіціара є іноземні компанії, він має зареєструвати їх на себе та кожен рік подавати звіт за КІК. Там існує оподаткування вже не за місцем отримання доходу, а за кінцевим бенефіціаром. Він має сплатити податок. За нашим прикладом не з 60 доларів, а з 200 доларів".

Участь в міжнародному автоматичному стандартизованому обміні податковою інформацією – одна з найважливіших складових цієї системи.

"Бо якщо ми не можемо отримати інформацію з податкової служби країни, де зареєстровано фірму-прокладку, то ми не дізнаємося ані про кінцевого бенефіціара, ані про сплачені там податки", - каже аналітик.

Якою податковою інформацією треба обмінюватися?

Є загальний перелік даних, яким треба обмінюватися за стандартом CRS. Його мають дотримуватися усі підзвітні фінансові установи, тобто банки, інвесткомпанії, страхові компанії. Підзвітною є така інформація:

• ім'я, адреса, юрисдикцію, податковий номер;
• якщо йдеться про рахунок фізособи, то дата і місце її народження;
• номер рахунку;
• найменування та ідентифікаційний номер фінустанови;
• залишок чи вартість рахунку станом на кінець року, на кінець звітного періоду, на момент закриття. Для страхових рахунків це викупна сума, для договору ануїтету – викупна сума або вартість відшкодування. Для рахунків фізосіб є така градація: рахунки низької вартості – із залишком до 1 млн доларів, рахунки з високою вартістю – залишок більше 1 млн доларів;
• для кастодіальних рахунків (рахунок, крім договорів страхування та ануїтету, на користь іншої особи) – суми відсотків, валові дивіденди та інші доходи, суми надходжень від активів;
• у випадку депозитного рахунку – сума відсотків, а у випадку інших рахунків – транзакції протягом звітного періоду;
• валюта.

Для належної перевірки вже існуючих рахунків фізосіб у стандарті CRS є свої особливості. Зокрема договори страхування та ануїтету не підлягають перевірці, ідентифікації та звітуванню.

Є градація рахунків фізосіб з низькою та високою вартістю – до 1 млн та понад 1 млн доларів. До них застосовують дещо різні процедури належної перевірки. Гадаємо, що більшість українців все ж мають рахунки низької вартості, тому варто зупинитися на них.

Звітуючи за такими рахунками, фінустанова, коли буде визначати людину як резидента тієї чи іншої юрисдикції, радше буде орієнтуватися на поточну адресу проживання, що вже вказана у записах та підтверджена документами. Якщо документального підтвердження немає, то тільки тоді буде шукати адресу, номер телефону та інші відомості у доступних їй електронних базах даних. Нічого не треба перевіряти, якщо фінустанова вже має дані про статус резидентства, адресу та номери телефонів.

Тобто за стандартом CRS необхідно визначити резидентом якої юрисдикції є власник рахунку та відобразити це у звіті. А основна мета – дізнатися, чи сплачені всі належні податки.

Коли закон почне працювати?

Закон набере чинності після підписання. Отже, вже цього року підзвітні фінустанови або для цілей нових стандартів – фінансові агенти, почнуть збирати дані про своїх клієнтів для звітів. Самі звіти потім спрямують до податкової. Але є перехідний період для застосування деяких норм.

З 30 червня 2023 р. З цієї дати почнуть застосовувати нову статтю ПКУ (39-3) про міжнародний автоматичний обмін інформацією та подання звітності про рахунки. В ній передбачено, що власники рахунків мають протягом 30 днів сповіщати свого фінансового агента про те, що змінюють податкове резидентство. Якщо агент під час перевірки будуть вважати, що особа є одночасно податковим резидентом і України, і іншої юрисдикції, то її вважатимуть резидентом іншої юрисдикції. Фінансовий агент може зажадати уточнень щодо статусу та підзвітності рахунку. І власник має відреагувати на це протягом 30 днів.

З 1 січня 2024 року. Почнуть діяти оновлені штрафні санкції щодо фінансових агентів. Зокрема, неподання звіту про підзвітні рахунки передбачатиме штраф 100 мінімалок, несвоєчасне подання звіту або подання неповного звіту – 0,5 мінімалки.

Також з’являться нові штрафи, які вже мають зафіксувати для себе фізособи:

• за ігнорування запитів контролюючих органів – 5 мінімалок. Це стосується платників податків, фінансових агентів або інших осіб;
• за неподання документів у відповідь на запит – 1 мінімалка;
• неподання даних про структуру власності або бенефіціара самостійно чи на запит – 5 мінімалок. Це стосується нерезидентів, що діють в Україні через представництва та іноземних юросіб.

Перший звіт про підзвітні рахунки має бути не раніше 1 липня 2024 року, а перший звітний період та комплексна перевірка за стандартом CRS для визначення підзвітних рахунків – з 1 липня по 31 грудня 2023 р.

Перевірку існуючих рахунків фізичних осіб мають завершити у терміни, які залежить від їхньої вартості:

• до 31 грудня 2023 р. – рахунки з високою вартістю (понад 1 млн доларів);
• до 31 грудня 2024 р. – рахунки з низькою вартістю (до 1 млн доларів).

Що загрожує українцям?

Олексій Кущ пояснює, що нові норми дозволяють податковій по кожному українцю запросити інформацію і, відповідно, податкова служба іншої держави покаже, скільки він сплатив податків. Це дає привід для їхнього хвилювання.

"Депутати досі чітко не врегулювали питання про подвійне оподаткування українців, які через війну опинилися за кордоном. У нас поняття податкового резидентства означає, що якщо людина більше 180 днів знаходилась в іншій країні, то вона втрачає податкове резидентство України та отримує його в іншій країні, - каже аналітик. - При цьому вона все одно має звітувати про отримані за кордоном доходи. І починаються складні суперечки із податковою. Чи діють з цією країною угоди про уникнення подвійного оподаткування? В яких межах вони діють? Які документи треба надати, щоб тебе двічі не оподатковували? Це болісна для платника податків тяганина".

У новому законі є норма, яка трохи збиває градус напруги. Наша податкова не вважатиме податковою інформацією та не братиме за основу для визначення податкових зобов’язань суму до 250 тис. доларів в іноземних банках в еквіваленті. Це гроші на одному рахунку чи на кількох, власником яких є одна особа. Податкова не має акцентуватися на цих коштах протягом дії воєнного стану та до кінця того року, в який воєнний стан закінчиться. Але це не дає повного захисту. Наприклад, власник невеликого бізнесу під нове звітування цілком може потрапити, бо за рік отримає більший дохід.

"Гадаю, що потрібен окремий закон, що врегулює оподаткування українців, які знаходяться за кордоном під час воєнного стану, - зазначає Кущ. - Нова окрема стаття у ПКУ, в якій треба чітко вказати, що вони сплачують податки за місцем свого знаходження і не зобов’язані звітувати про них після повернення в Україну".

Обмін податковою інформацією також підштовхнув побоювання щодо закриття рахунків, якщо біженці не підтвердять своє податкове резидентство. Законотворці відвели для цього 30 днів. Процедура отримання довідки-підтвердження є. На неї можна подати заявку в електронному кабінеті платника податків на сайті ДПС і вона передбачена саме для уникнення подвійного оподаткування. Але можна не встигнути, заплутатися. Проте, заспокоює експерт, страхи щодо закриття рахунків перебільшені.

"Коріння цих страхів у тому, що рахунки КІК, якщо не відбулася перереєстрація на справжніх бенефіціарів, можуть бути закритими за новими міжнародними угодами. Але на фізосіб це не розповсюджується, - каже Кущ. - Гадаю, що побоювання виникає через неправильну інтерпретацію норм".

Раніше "Ми - Україна" розбирався, як у 2023 році українці мають звітувати щодо доходів та подавати податкову декларацію.