Три зміни на ринку пального можуть відчути на собі споживачі. Одна – справа віддаленої перспективи: в Україні збираються створити мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів. Друга відбулася днями: запроваджено ембарго на пальне російського походження. На третю чекаємо в середині літа: з 1 липня повернуться довоєнні акцизи та ставка ПДВ на пальне. Як це вплине на ринок?

Мінімальні запаси

В Україні роками йде обговорення того, як створити резерви нафтопродуктів, запаси на певний період. Існування таких – європейська умова. Саме як євроінтеграційний, 16 лютого Кабмін подав у Раду законопроект №9024 про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів (МЗНН). Проте кілька місяців поспіль його доробляє. Скоро отримаємо фінальний драфт.

"Цю вимогу Євросоюзу обговорюють, на моїй пам’яті, десь 15 років. І навіть Ігор Кирюшин, гендиректор "Укртранснафти", пробував робити стабілізаційний запас. Але вийшло так, що купив дорого, а продав дешево, чим завдав збитків держкомпанії. Створення мінімального запасу вже назріло. І ми мусимо якось до цього прийти", - каже експерт ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук.

Заступник міністра енергетики Микола Колісник показав на круглому столі, який з приводу формування МЗНН в середині травня скликав парламентський комітет з енергетики, презентацію оновленого проекту. Мета запасів, яку у ній зазначили: задоволення внутрішнього попиту у споживанні нафти та нафтопродуктів під час саме кризових ситуацій. Стратегічних запасів для потреб оборони він не стосується.

Спрощено система виглядатиме так. Будуть зареєстровані та підзвітні оператори будь-якої форми власності, які можуть створювати та зберігати запаси на своїх потужностях і давати змогу зберігати запаси учасникам ринку за договорами (тікетс-угодами). Також надалі працюватимуть нафтобази – відповідальні зберігачі.

Будуть суб’єкти ринку, тобто ті, хто вводять пальне на ринок, які можуть зберігати МЗНН на своїх потужностях чи у оператора. Забезпечувати запаси мають всі вони, тож має бути відповідальність за порушення вимог. Її хочуть зробити не у вигляді штрафів, а у вигляді застави. 25% від вартості МЗНН учасники мають зберігати у банку у якості забезпечення своїх зобов’язань. Буде порушення – буде списання відповідної частини застави.

Структура МЗНН: 30% - нафта, 70% - нафтопродукти. У самій структурі нафтопродуктів 70% - дизпаливо, а решта – бензини та скраплений газ. Щодо скрапленого газу є ризики зберігання – резервуарів мало. Тому операторам планують дати змогу зберігати еквівалент скрапленого газу у бензині.

Обсяг має складати 90 днів імпорту або 61 день, тобто два місяці, середньодобового внутрішнього споживання. Обирати можна з двох варіантів, але в уряді, за словами Колісника, дійшли думки, що варто орієнтуватися саме на обсяг внутрішнього споживання. Щороку його розрахунки робитиме Міненерго.

Є зауваження щодо спрямування мінімальних запасів, яке висунув під час обговорення законопроекту директор Energy Community Артур Лорковський. На його думку, поки з проекту не беззаперечно випливає, що їх неможна використовувати для корегування цін, для того, щоб впливати на ринкову кон’юнктуру. Це мають бути саме резерви на випадок небезпеки.

Інша справа – як зберігати запаси, маючи сусіда-агресора. Адже МЗНН – це електронна система обліку. До електронної системи репортингу йтимуть усі дані від митниці, податкової, операторів, учасників, зберігачів, банків, Міненерго. Доступ до неї – це як цілевказання для ворога.

"Проектом закону передбачається дозволити зберігати 50% своїх запасів за кордоном. До речі, на сьогодні це вже фактично робить "Укрзалізниця" у Клайпеді (Литва), звідки вона постачає частину пального для власних потреб, та UPG, що володіє перевалювальним терміналом у польському Щецині", - пояснює директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

Терміни створення МЗНН – до 8 років.

"На першому етапі пропонується закріпити всього 3% або 11-денний запас (але не менше 2000 т). Вважаю це правильним, бо фактично його зазвичай й так всі мають й це дозволить на малих обертах відпрацювати звітність", - зазначає Куюн.

Отже, підприємства мають щороку резервувати 2000 тон пального (це вимоги щодо імпортерів). За проектом та виходячи із обговорення на круглому столі, ще немає остаточної думки щодо виробників нафтопродуктів. Попередньо вимоги до їхнього внеску до МЗНН – 50 000 тон на рік.

Обсяги можуть переглянути, але обидва показники – це суттєвий поріг входу на ринок, що може вплинути і на його структуру, і на ціну "на пістолеті". Адже за додаткові витрати ринку завжди сплачує споживач, купуючи пальне на АЗС.

"Ідея із створенням МЗНН правильна, але вона не на часі, - констатує Косянчук. - Щоб зберігати за кордоном, потрібні відповідні потужності у Європі і щоб хтось нас туди пустив. Це витрати логістичні, на зберігання за рахунок імпортерів. Якщо для закупівлі залучаєте кредитний ресурс, а найдешевший зараз під 20%, і 2000 тон мусите зберігати, то потім може французьким коньяком буде дешевше заправляти. Безперечно, за все сплатить споживач. Якщо я зберігаю 2000 тон, витрачаю на зберігання, логістику, плюс на обслуговування кредитів, то їх я покладу на решту 10 000 тон, які реалізую у гурті чи у роздріб".

Ембарго на російське

"Всі країни-сусіди Європейського Союзу приймали законопроект одночасно з іншими політичними рішеннями щодо виведення проросійських чи російських компаній з ринку. Ми знаходимось на тій самій стадії. Приймаємо рішення щодо заборони імпорту певного походження, коли ми маємо прийняти цей комплексний законопроект", - сказав Колісник, презентуючи проект МЗНН.

До формування запасів Україна йде вже давно. Зараз процес хоч і стане швидшим, але це не справа тижнів. Тоді як на ринку вже відбулася зміна, яка на нього впливає. 9 травня Кабмін додав до переліку заборонених до ввезення в Україну товарів пальне російського походження. 21 травня ці зміни набрали чинності.

"На митниці походження підтверджується єдиним документом – сертифікатом походження. Є декілька міжнародно затверджених форм, але їх суть однакова – показати звідки походить пальне, в тому числі і його компоненти, якщо це суміш, - пояснює аналітик Консалтингової групи "А-95" Артем Куюн. - Як вплине на ринок крок уряду? Серед імпортних нафтопродуктів найбільше питань щодо походження було до скрапленого газу. Скоріш за все, шлях для партій російського продукту з мутними документами зараз закриється".

Владислав Колодяжний, СЕО GT Group вказує на кілька недосконалостей постанови Кабміну. По-перше, через відсутність вичерпного переліку коду нафтопродуктів, які можна використовувати для виробництва сумішей (бутани оциклічні). Тоді як у постанові є метан (товарна позиція 271121), який не є підакцизним. По-друге, через терміни розгляду. На початку цього року втратила чинність постанова, що впроваджувала мито на скраплений газ невизначеного походження. На ринок пішов потік скрапленого газу з російським "корінням", що зруйнувало постачання альтернативного. До того ж нова постанова набрала чинності на старті високого сезону споживання, що несе ризики дефіциту та цінових коливань.

"Але тут нам трохи пощастило – зниження світових цін на нафту та, як наслідок, європейських котирувань на LPG, в сукупності із високими сформованими запасами, дають надію на досить невисоку волатильність цін", - заспокоює Колодяжний.

Він застерігає, що постанова не вирішує проблему із постачанням ресурсу, який отримали шляхом змішування у ЄС, а також скрапленого газу із казахським сертифікатом походження, який перед тим перероблявся на газпромівських заводах.

"Підозрілий газ був в середньому на 150 євро дешевшим за суто європейський. Це десь 3,5 грн/л. Але очікувати саме такого дорожчання, як на мене, не варто. По-перше, суміші з сертифікатом EUR1 (свідчить, що у партії як мінімум 51% товару європейського походження. 49% ви самі здогадуєтеся звідки) залишаться з нами. Ціни на ці партії відреагували на новини з українського уряду мінімально. По-друге, ті ж поляки вже продають в Україну газ з американськими, швецькими та іншими неросійськими сертифікатами, а самі ж заробляють на імпорті дешевого російського. По-третє, час для запровадження довгоочікуваної заборони дуже хороший, адже у квітні-травні в Чорному морі просіла ціна на газ, і він почав активно прибувати у південні регіони України. Вірогідно, що ціна може зрости на 1 грн/л, і те більше через простої на кордоні, ніж через атаку на російський ресурс", - каже Артем Куюн.

Леонід Косянчук нагадує, що людина жива не хлібом, а в даному випадку, не пальним єдиним. На його думку ембарго на цінову політику не вплине.

"Не тільки російськими нафтопродуктами наповнений ринок. Справа в іншому. Велика кількість нафтопродуктів у Європі має опосередковане російське походження. Зокрема, Індія сьогодні доволі серйозно просувається на європейський ринок з нафтопродуктами, що вироблені з російської нафти. Яку вони закупляли шаленими темпами останні пів року, - пояснює Косянчук. - Хоча Європа вже приділяє увагу сертифікату походження, там за ними слідкують. Але художників багато, чому ж їм не переписати, наприклад, сертифікат. Але то ігри не нашої сфери. На нас ембарго не вплине, бо в Європі дефіциту нафтопродуктів не очікується. Україну до планів на виробництво в цьому році внесли. Все рівно наша цінова політика базуватиметься на цінах європейського рівня. Там працює співвідношення попит-пропозиція. Враховуючи, що нафтопродуктів там багато, не думаю, що будуть якісь цінові коливання: попит перевищить пропозицію і ціни підуть вгору. Тому видихаємо і не наповнюємо путінську касу".

Повернення ПДВ та акцизів

Більш серйозний та вже беззаперечний вплив на ціни побачимо невдовзі з іншої причини. З 1 липня матимемо довоєнні ставки акцизів та ПДВ на пальне. Це рішення ухвалили ще у вересні минулого року. Податок на додану вартість зараз складає 7%, а буде знову 20%. Акцизи на бензини та дизпаливо становитимуть 213,5 євро за тисячу літрів замість 100 євро. На газ акцизи до довоєнного рівня 52 євро повернули ще восени.

Прогнози щодо підвищення цін різні. Від доволі стриманих, на рівні 10%, до більш вагомих. На думку Леоніда Косянчука здороження буде біля 10 грн за літр бензинів, 7-8 грн – дизпалива, близько 3 грн – газу.

"Але це підвищення буде не одразу, - попереджає експерт. - Бо на 1 липня у нас будуть залишки у мережі, за які вже сплачені акцизи. Єдине, що при реалізації вже треба буде сплачувати ПДВ. Ми ж знаємо, що кінцевий споживач – це й кінцевий платник податків. Але це пів біди. Адже ми знаємо, що вартість нафтопродуктів так чи інакше впливає на собівартість усіх товарів та послуг, що виробляються в Україні. І ті, що імпортуються, тому що логістика теж потребує пального".

З початку квітня в Раді зареєстрований законопроект №9174, який пропонує зберегти діючі зараз ставки акцизу та ПДВ до завершення воєнного стану.

"Якщо проект не ухвалять, побачимо на стелах АЗС ціни із підвищенням, яке я вказав, резюмує Косянчук. – Це якщо робити все по правді. Але якщо як завжди застосовуватимуть каламутні схеми, то можливі варіанти. Хтось уникне сплати і демпінгуватиме. Хтось сплачуватиме всі податки і підвищить ціни".

Раніше " Ми – Україна" розповідав про те, які наслідки передбачає продовження воєнного стану: які особливі умови пролонгуються разом із ним.