Найближчим часом Верховна Рада має розглянути безпрецедентне збільшення видатків бюджету – на 500 млрд грн. Перегляд запропонували у Кабміні та визначили напрямок: на безпеку та оборону. На що саме підуть гроші, звідки їх візьмемо та чи дозволять видатки повернути або вдосконалити виплати військовим?

Про які видатки йдеться?

Законопроект №9105 про збільшення видатків на безпеку та оборону Кабмін подав в Раду 13 березня. Він змінює параметри державного бюджету одразу за кількома напрямками.

Доходи бюджету. Переглядатимуть їх в бік збільшення – на 60,68 млрд грн. У цих коштів є три джерела:

• податок та збір на доходи фізосіб. В уряді підрахували, що у 2022 р. додатково зібрали 36,48 млрд грн і це відбулось завдяки збільшенню виплат військовослужбовцям;
• ПДВ на вироблені в Україні товари. Вони виявилися більшими на 5,2 млрд грн;
• дивіденди на акції товариств із участю держави. Додадуть 19 млрд грн, загальна сума складе 26,3 млрд, тобто у 3,5 рази більше, ніж планували раніше.

Боргові операції. На 32,5 млрд грн зросте погашення боргів, при цьому на внутрішні вони збільшяться, а на зовнішні стануть меншими. Але найвагоміша цифра: 451,8 млрд грн держава планує запозичити.

Видатки. Разом з усіма плюсами та мінусами, акумулювали 518 млрд грн, які спрямують на безпекові та оборонні видатки:

• МВС отримає додатково 98,38 млрд грн. З них половина піде Нацгвардії, 25,5 млрд – Держприкордонслужбі, 5,5 млрд – ДСНС, 17,5 млрд – Нацполіції. Всім на забезпечення діяльності та підготовку кадрів;
• Міноборони отримає 366,65 млрд грн на діяльність ЗСУ, підготовку кадрів та військ, медзабезпечення, ветеранів;
• Головне управління розвідки Міноборони отримає 4,6 млрд грн на розвідувальну діяльність;
• Держспецзв’язку нададуть 31,3 млрд, з яких 96% - на спецтехніку та обладнання.
• СБУ отримає 9,3 млрд грн на заходи з безпеки.
• Службі зовнішньої розвідки виділять 807 млн і ще 961 млн Управлінню держохорони.

Загалом видатки зростуть на 20%. Це на додачу до ухвалених у лютому змін, коли  видатки збільшили на 5,5 млрд грн.

"Такий обсяг військових видатків є найбільшим за всю історію України, - констатувала нардеп Антоніна Славицька. - Прийняття змін планується вже цього тижня. Раніше йшлося про те, що закладені в законі про держбюджет обсяги фінансування армії не остаточні і мають покрити потреби Сил оборони в першій половині року. Після цього уряд буде вносити зміни до кошторису, як робив це у 2022 році".

Звідки кошти?

До появи тексту законопроекту та розрахунків до нього щодо фінансових джерел одностайності не було. Йшлося як про зовнішні, так і про внутрішні запозичення. Виявилось, що правда десть посередині.

Основне джерело – 451 млрд додаткових запозичень. З них 271,26 млрд – внутрішні. Їхній обсяг після перегляду зросте учетверо, бо від початку залучити у цьому році збиралися 90 млрд грн. За рахунок зовнішніх запозичень додатково отримати збираються 180,578 млрд грн, тобто плюс 11% до суми, що планували раніше. Але вона й так була вражаючою – 1,6 трлн грн.

Більш детально походження коштів у пояснювальній записці Кабмін не оголосив. Нардеп Ніна Южаніна нагадала, що фінансувати потреби безпеки та оборони ми можемо тільки з власних джерел. Справді, донорська допомога і кредитування міжнародних фінансових організацій та ЄС передбачаються на соціальні потреби. Але, як пояснив аналітик аналітичного центру "Об’єднана Україна" Олексій Кущ, є можливість пропустити через бюджет частину технічної допомоги, запозичень від партнерів.

"Раніше, якщо говорити бухгалтерською мовою, нам давали швидко зношувані предмети: снаряди, боєприпаси. Це одразу летіло по російським окопам і, бухгалтерською мовою, списувалося, на балансі не відбивалася, - розповів аналітик. - 2023 рік буде роком великих інвестицій західних партнерів саме у вигляді основних засобів: танки, ракетні установки, ракети малої та середньої дальності, літаки. Це те, що держава вже візьме на баланс та покаже як модернізацію основних засобів армії. Частина технічної допомоги буде показана як доходи бюджету, а потім як видатки на капітальні інвестиції в армію. В такий спосіб знімається протиріччя".

Щодо внутрішніх запозичень, то залучатимуть через облігації внутрішньої державної позики. І тут є свої мінуси. Гарна новина у тому, пояснив Кущ, що маємо монетарний суверенітет. Це пряме фінансування бюджету з боку Нацбанку, підвищення вимог до резервів комерційних банків та спрямування їхніх резервних активів у бенчмарк-ОВДП. Нагадаємо, що вимоги до банківських резервів зростали в лютому та березні, і частину коштів можна розміщати через бенчмарк-ОВДП.

"Погано те, що це відбувається із шаленими відсотковими ставками, - додав аналітик. – Бенчмарк-ОВДП – 20%. Замість того, щоб випускати маркерні ОВДП для фінансування бюджетного дефіциту з боку НБУ і маркерні ОВДП для формування банківських резервів. Доходність за маркерними ОВДП для НБУ мала б бути номінальною – 1-2%, щоб бюджет не переплачував за обслуговування боргу. А за маркерними для банківських резервів доходність мала б бути 7-8% максимум. А ми бачимо, що вартість обслуговування такого боргу втричі більша".

Чи є шанс повернути виплати військовим?

"За уточненням прем’єра Шмигаля, додаткові кошти планується спрямувати на виплати військовим, закупівлю військової та спеціальної техніки, обладнання тощо. Отже, є надії, що виплати військовим будуть не тільки повернуті, а й удосконалені", - висловила сподівання Ніна Южаніна.

Нові норми щодо доплат військовослужбовцям застосували з 1 лютого цього року. Замість 30 тис. кожному та 100 тис. на передовій, шкалу диференціювали. 100 тис. грн на місяць передбачили при виконанні бойових завдань на передовій та виходячи з цієї суми розраховують виплати за певний період виконання таких завдань. 50 тис. грн – за завдання в складі військового органу управління із затвердженням головнокомандувача та Генштабу. 30 тис. грн – при виконанні завдань в зоні бойових дій, а поза межами скасували.

Але важливо розуміти в який спосіб та хто саме ухвалює рішення про винагороду. Маємо постанову Кабміну №168 про виплати, де вказані орієнтовні розміри – до 30 тис. та до 100 тис. 20 січня туди додали зміну про те, що умови та розміри виплат до 50 тис. грн визначає Міністерство оборони. Там і зробили це наказом №44, який застосовують з лютого. Отже, за нормативкою останнє слово за Міноборони.

На початку березня група нардепів подала законопроект №9071, яким виплату 30 тис. на місяць, незалежно від завдань, та 100 тис. грн за безпосередню участь у бойових діях хотіли зацементувати на рівні закону про соцзахист військовослужбовців. Проте президент сказав своє слово.

В лютому петиція про повернення 30 тис. грн виплат отримала 25 тис. підписів і Володимир Зеленський мав на неї відреагувати. Він вказав, що саме за урядом, відповідно до законодавства, повноваження щодо обороноздатності, бюджету, соцзахисту. Отже, м’яч пішов на урядовий бік поля, діє підготували перегляд витрат на безпеку та оборону.

"Погана новина у тім, що Мінфін не відмовляється від так званої рестрикційної політики, - констатував Кущ. – Це коли спорадично з’являються ідеї щось скоротити. Яскравий цьому приклад – скорочення на 100 млрд грн виплат військовослужбовцям. Але якщо віднімаємо 100 млрд видатків, то віднімаємо й 100 млрд грн доходів сімей та малого і середнього бізнесу, бо не будуть придбані товари та послуги. Отже, віднімаємо їх зі структури ВВП. В усіх країнах кризу перемагали завдяки тому, що держава надавала кошти у соціальну сферу, щоб вони потім розходилися економікою. Наш Мінфін ідеями скоротити зарплати скочується у рестрикційну політику і вона не змінилася. Рішення про збільшення видатків ми можемо помилково сприйняти як зміну політики. Але ще є інші центри прийняття рішень, які цю ситуацію можуть змінювати. Була петиція, була позиція президента, і 500 млрд – це наслідок цієї позиції. Уряд не міг не дослухатися".

Проте велике питання, чи поверне перегляд бюджету виплати всім без винятку. Роксолана Підласа, голова бюджетного комітету ВР, пояснюючи напрямок видатків, зробила акцент на тому, що чисельність військовослужбовців збільшується, зокрема, за рахунок вісьмох бригад "Гвардії наступу". Також враховували прогноз про активні бойові дії протягом 2023 року.

Олексій Кущ зауважив, що збільшення кількості військовослужбовців суттєве, а за рахунок бригад "Гвардії наступу", біля 30 тисяч. Це істотне збільшення й фонду на виплати.

"Бюджетні зміни справді пов’язані з формуванням бригад, - підсумував аналітик. - Що ж стосується доплат військовослужбовцям, то, гадаю, питання вирішуватимуть через кілька місяців, після контрнаступу. Тоді буде зрозумілим характер подальшої війни, її формат і багато чого ще".

Раніше "Ми - Україна" розбирався, на що здатен тільки-но поставлений в Україну ЗРК Patriot, чи зможе він збивати балістичні й гіперзвукові ракети, які застосовує рф під час обстрілів.