Більше 500 днів повномасштабної війни наші воїни не лише героїчно стоять, але і крок за кроком повертаються захоплені росіянами території. Світ покладає великі зусилля на контрнаступ ЗСУ. Натомість деякі Західні ЗМІ пишуть про "сповільнення атак" наших Сил оборони.

Що ж насправді гальмує контрнаступ і чи так це насправді – в матеріалі "Ми-Україна".

Де найгарячіші точки фронту

Ціною власного життя захищають нас від ворога українські захисники. Вони крок за кроком рухаються вперед знищуючи окупантів і їхню техніку. Найважчі бої сьогодні точаться на південному і східному напрямках. Донеччина, Луганщина та Запорізька область – в епіцентрі бойових зіткнень. Наші військові продовжують наступ на Бахмутському напрямку і метр за метром повертають території.

"Просування йде, можливо, комусь може здаватись повільним. Але річ у тому, що просування – це не про тиск, який йде за день. Це процес, коли щільно і дуже виважило готуються до штурму, тренування, вивчення. На кожен штурмовий день йде декілька діб тренувань", - сказав пресофіцер третьої окремої штурмової бригади Олександр Бородін.

Наступають наші ЗСУ і на Таврійському напрямку, найгарячіше в районі Мар’янки та Авдіївки. Окупанти намагаються відтягнути туди наші Сили оборони, проте безуспішно. Наші воїни просувають вперед на Мелітопольському та Бердянському напрямках.

Від початку наступу вдалося звільнити 189 кв.км. Лише за останній тиждень нашим бійцям вдалося повернути під контроль більше 10 кв. км. Загалом від початку наступу знову під українським прапором більше 210 кв.км. Деякі Західні ЗМІ пишуть, що "український наступ уповільнився".

Що говорять Західні політики та ЗМІ про наступ ЗСУ?

Голова об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі заявив, що українські контрнаступальні операції хоч і повільніші, ніж прогнозували раніше, однак ЗСУ впевнено і цілеспрямовано просуваються.

"Це відбувається повільніше, ніж люди прогнозували. Мене це не дивує. Вони просуваються впевнено, цілеспрямовано, прокладаючи собі шлях через дуже складні мінні поля. Це відбувається, але чи відбувається це повільніше, ніж передбачали люди чи комп’ютери? Так", - сказав він.

Причини уповільнення контрнаступу

На деяких ділянках щільність мінних полів вказує на те, що російські окупаційні війська використали набагато більше мін, ніж це передбачено військовою воєнною доктриною.

"Ворог застосовує велику кількість мінувань різних типів, є заборонені мінування. Вони прикривають мінування людьми, звісно, це мобілізовані. Втім, вже з’являються і контрактники. Напевно, у них не вистачає цих мобілізованих", - додав Бородін.

Окрім того, окупанти нарили чимало траншей та окопів, побудували укріплень у кілька ліній оборони, які теж треба знищити.

Командування береже особовий склад

Командування ЗСУ береже наших воїнів, а не кидають так звані "м’ясні хвилі", як це робить рф.

"Наше командування в першу чергу веде бойові дії в умовах максимального збереження життя особового складу. Тобто, коли війська зіштовхнулись із серйозною обороною, особливо, що стосується мінування територій, а на сьогодні це одна з основних перешкод, то в цих умовах наше командування застосовує інший метод впливу на противника. Це його ураження артилерійським вогнем і ракетною зброєю", - заявив військовий експерт Ігор Левченко.

Мають окупанти перевагу і у зброї, і у людях, кажуть у Міноборони. У деяких районах ЗСУ та інші Сили оборони можуть навіть не думати починати йти у наступ, оскільки поки не мають для цього необхідної зброї. Натомість зараз наші військові намагаються зменшити цей потенціал рф.

В Інституті вивчення війни назвали повільну швидкість навмисною тактикою, завдяки якій військове командування береже міць захисників, а російська армія зазнає ще більших втрат. Втім, президент Володимир Зеленський вкотре наголошує Західним партнерам – для просування Україна потребує більше зброї, зокрема, і далекобійної.

Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, Ігнат пояснив, чому силам ППО важко збивати ракети Х-22 та “Онікс”.