Останні місяці були періодом стабільності та навіть укріплення для національної валюти. Курс долара на міжбанку тримається у межах офіційного – 36,6 грн. Готівковий – на 2,5% вищий.
Є кілька чинників, які можуть впливати валютний ринок в Україні. Це перегляд зернової угоди, яка важлива для нашого експорту. Її термін сплине 18 липня.
У червні відбудеться перегляд кредитної програми Міжнародного валютного фонду, і в Україні вже почала працювати місія.
Зараз у США намагаються підвищити поріг державного боргу. Конгрес поки не може дійти згоди, і це розглядається як ризик суверенного дефолту.
До того ж умови кредитування України передбачають поступову лібералізацію валютного ринку, і постійно йдуть розмови про скасування чи перегляд фіксованого курсу.
З’ясовуємо у експертів, яким буде курс влітку: які чинники впливатимуть на вартість нацвалюти та з якими ризиками може стикнутися?
Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу:
– Протягом літа спостерігатимемо приблизну ту саму ситуацію із курсом, що й останнім часом. Літо – це період дефляції, достатньо низьких цін на продовольчі товари.
Безперечно, багато що залежатиме від успіхі українського контрнаступу. Тому що психологічний аспект є надзвичайно важливим для формування виваженого курсу на ринку. Але суттєвих підвалин для принципових змін немає. Зараз все більш-менш стабільно, фінансова допомога надходить.
Приїхала місія Міжнародного валютного фонду для першого перегляду програми. По суті, це переглядом тільки називається. В реальності проводитимуть аналіз того, що Україна зробила в межах меморандуму. Це передує черговому траншу. У силу того, що Україна перебуває у війні, та того, що немає надзвичайно несприятливих моментів щодо воєнних дій, несподіванок з приводу чергового траншу не вбачаю.
Щодо зернової угоди, яка діятиме до 18 липня, то ми підписували її з Туреччиною. Тому всі проблеми росіян у цій угоді, є проблемами турків. Вони не наші. У нас угода чітко визначена, турки підтверджують, що зацікавлені у ній. Якщо росіяни почнуть щось виробляти, то результатом стане те, що безпеку конвоїв забезпечуватимуть ВМС Туреччини. Це росіян дуже не влаштовує. Тому не думаю, що будуть несподіванки, і буде продовження, як би це росії не було б неприємно.
Зовнішні чинники – перегляд держборгу США. Не буде умов для того, щоб США оголосили дефолт. Те, що у них зараз є неузгодженості – це суто політичне питання. Не хочуть пани з американського парламенту, щоб Джо Байден заробив собі на бюджеті якісь передвиборчі плюси. Тому й намагаються знизити обсяг видатків, у першу чергу, на соціальні програми. Йдеться про трильйони доларів, тоді як обсяг допомоги Україні – мільйони. Тому я б не переймався долею українських видатків в американському бюджеті.
Підстав для перегляду фіксованого курсу Нацбанком не буде. Буде утримуватися співвідношення готівкового та безготівкового курсу. Тобто у тих самих межах, що й зараз – 2,5-2,7% різниці.
Ярослав Жаліло, президент Центру антикризових досліджень:
– Я не думаю, що можна всерйоз говорити про дефолт у США. Фінансові ринки до цього також доволі спокійно поставилися. Ті фахівці, яким я довіряю, вважають, що це так, тільки розмови. З цього боку, гадаю, не треба чекати якихось ризиків.
Стосовно наших внутрішніх питань, то вони більш складні. Проте треба розуміти, що для фінансової системи, яка склалася під час війни, ризики для курсу – це майже останнє, чого можна чекати. Тому що Україна перебуває в режимі дуже потужного зовнішнього фінансування. Щомісяця нам гарантовані на увесь рік 1,5 млрд євро кредиту на пільгових умовах від ЄС на фінансування дефіциту бюджету. Плюс є інші регулярні кошті.
Цей приплив підтримує наш платіжний баланс і дозволяє НБУ, який навіть вдається до інтервенцій, не тільки не скорочувати, а й збільшувати золотовалютні резерви. Поки ми допомогу отримуємо, проблем не може бути.
Зернову угоду продовжено на невеликий термін, але ми бачимо потужний вплив міжнародної спільноти. росія неодноразово декларувала, що завершує угоду, але потім її все одно змушують продовжувати. Думаю, це триватиме й надалі. Тим більше, що вже буде питання із новим врожаєм. Це важливо не тільки для України, але й для світу. Більше того, в останній раз обговорювалося вже питання розширення переліку портів.
Літо завжди було періодом, коли у нас зростав попит на іноземну валюту, тому що люди їздили за кордон. Зараз, із зрозумілих причин, вплив буде значно меншим. Тому зростання попиту на готівковому валютному ринку навряд чи буде суттєвим.
Я прогнозую відносну курсову стабільність з певними коливаннями. Єдиний чинник, що може тиснути на ринок – виникнення сплесків ліквідності, гарячих грошей в економіці, які кудись намагатимуться вкладати. Ми знаємо, що зараз одними з потужних учасників готівкового валютного ринку є люді, які задіяні в Силах оборони та отримують доволі значні кошти. Їхні рідні формують певні резерві. Маємо сподівання, що НБУ співпрацюватиме із банківською системою для того, щоб ці ризики нівелювати. Бо цей навіс ліквідності іноді накопичується та тисне на ринок. Проте його обсяги не настільки великі, щоб зруйнувати стабільність.
Щодо фіксованого курсу, то Нацбанк не проводить широких відкритих консультацій. Розмови про скасування дійсно йдуть. Моя суб’єктивна думка: в умовах війни це неправильно. Я не виключаю, що НБУ може спробувати йти до цього рішення. Очевидно, після консультацій з МВФ. Але не думаю, що зараз МВФ піде на такий ризик, як скасування фіксованого курсу.
А ось для того, щоб переглянути фіксований курс, підстав зараз немає. Хіба що восени, коли вже буде вплив підвищення тарифів, коли побачимо осінні ціни на новий врожай. Якщо буде гірший врожай, а про це говорять через погодні умови, це може погіршити й очікування. Тому повернутися до питання перегляду можуть у жовтні-листопаді. А поки що передумов не бачу.
Андрій Новак, голова Комітету економістів України:
– Курс гривні не має ризиків девальвації, незважаючи на те, що в Україні тривають військові дії. Логічно, що мала б відбуватися девальвація. Але її немає зараз, та може не бути у перспективі, бо отримуємо, крім військової, ще й велику фінансову допомогу.
Її частина іде на покриття дефіциту бюджету, а частина – у золотовалютні резерви НБУ, які зараз майже рекордні: понад $30 млрд. Це дозволяє Нацбанку забезпечувати стабільний курс.
У той же час на ринку відсутній особливий попит на іноземні валюти через значне зменшення зовнішньоекономічних операцій. Як експортних, так і імпортних. Тому ринок не може бути провокатором девальвації гривні. Це щодо бізнесу.
Що ж до населення, то у переважної більшості українців зараз обмаль вільних коштів, щоб гратись на валютному ринку. Люди у режимі виживання. Ризиків підвищеного попиту з боку населення також немає та не може бути найближчим часом.
Всі об’єктивні та суб’єктивні обставини дають упевненість, що девальвації гривні у найближчий перспективі не буде.
Особливої потреби у тому, щоб переглядати офіційний курс зараз не бачу. Якщо й так, то тільки із незначними сигналами на зміцнення. Така демонстрація економічної стабільності найбільше помітна саме завдяки курсу.
Наявна різниця між готівковим курсом та міжбанківським, між міжбанківським та фіксованим – це невеличка маржа для заробітку. Це нормально як для комерційних банків, так і для небанківських фінустанов. Я думаю, що вона такою й залишиться, різких змін не буде. Загальна і військова ситуація йде на користь України, і пік усіх негативних подій ми пройшли минулого року.
Раніше "Ми - Україна" розповідав про три зміни на ринку пального та про те, як вони вплинуть на його вартість.
