В жовтні штрафи за порушення із реєстраторами розрахункових операцій повертаються. Невдовзі Верховна Рада має розглянути низку важливих податкових питань, а для системи спрощеного оподаткування готують серйозні зміни. "Ми – Україна" зібрав п'ять податкових новацій, до яких треба підготуватися українцям.

З 1 жовтня – штрафи за РРО-порушення

У серпні набрав чинності закон 3219-IX про скасування воєнних податкових пільг. Повністю та остаточно умови воєнного часу ним не прибрали, але повернули обов'язкову сплату єдиного податку та відновили стандартну модель, замість пільгової, для ФОПів третьої групи.

Цим законом відтермінували штрафи за порушення із реєстраторами розрахункових операцій (РРО). Скасовані на час воєнного стану, вони майже повністю відновляться з 1 жовтня 2023 р.

До цього часу від відповідальності звільнили усіх, за виключенням порушень при розрахункових операціях:

• при продажу підакцизних товарів;
• при операціях з купівлі-продажу іноземної валюти;
• у сфері організації та проведення азартних ігор.

Але з 1 жовтня повернуться зокрема такі санкції для РРО-порушників:

• проведення через РРО товарів не на всю суму або не проведення операцій через РРО (100% вартості товарів, проданих із порушенням вперше, 150% суми за кожне наступне порушення). Але новий закон вводить додаткові послаблення щодо розміру штрафів для ФОПів, які не зареєстровані як платники ПДВ та не продають підакцизні товари, технічно складні побутові товари, ліки, медвироби, ювелірку. За реалізацію без чеку чи невидачу чеку на всю суму до 31 липня 2025 р. штраф для єдинників буде 25% вартості проданих з порушенням товарів (порушення вчинено вперше) та 50% вартості (за кожне наступне порушення);
• невикористання або використання незареєстрованих РРО (850 грн);
• не надруковану контрольну стрічку або відсутність її в електронному вигляді (510 грн);
• порушення розрахунків через каси, якщо мають бути прибуткові або видаткові ордери та видача квитанцій, при продажу залізничних квитків (340 грн);
• застосування РРО з конструкторськими чи програмними змінами (5100 грн);
• неподання звітності (510 грн).

З середини осені будуть послаблення, та від РРО-штрафів звільнять суб’єкти господарювання на територіях із затвердженого Мінреінтеграції переліку активних та можливих бойових дій, ТОТ (наказ 309). Проте підакцизних товарів вони не стосуються.

На розгляді: перевірки, військовий ПДФО, прибутки банків

Мораторій на перевірки. Законом 3219-IX для виробників та продавців підакцизної продукції, ігорного бізнесу та надавачів фінпослуг скасували запроваджений на час воєнного стану мораторій на планові документальні перевірки. Позапланові документальні повернули на звернення платника, в разі порушень надходження імпорту та валютної виручки, для нерезидентів та в разі порушень правил валютного контролю.

Разом із цими останніми змінами, податківці під час воєнного стану також зараз мають право на камеральні (на підставі наявних даних)та фактичні (за місцем провадження діяльності платником податків) перевірки.

Були сподівання, що для більшості мораторій на планові та позапланові документальні пролонгують до завершення воєнного стану, проте марно На початку вересня уряд подав до Ради законопроєкт 10016 про його скасування вже з 1 жовтня 2023 р.

З цієї дати хочуть повернути усі позапланові та планові податкові перевірки. Причому планові повертають не на умовах статті 77 Податкового кодексу. Тобто не виключно за заздалегідь сформованим планом-графіком, відбором платників з урахуванням ризиків за ступенями від незначного до високого.

Законопроєкт прописує, що план-графік під час воєнного стану формуватимуть на умовах пункту 69.35, підрозділу 10, розділу XX перехідних положень Податкового кодексу. За ним план графік податківці можуть змінювати щомісяця з урахуванням форс-мажорів, обставин непереборної сили, безпечних умов. Фактично, на свій розсуд. Якщо зараз так можуть його формувати щодо обмеженого кола платників податків - підакцизка, ігорний бізнес, фінансовий ринок, то з 1 жовтня вже щодо усіх.

Поки що документ вивчає профільний комітет. Враховуючи близькість дати скасування мораторію її ще можуть змінити. Але напрямок незворотній: скасування податкових пільг воєнного часу – умова Меморандуму з МВФ. Від зовнішнього фінансування бюджет в частині соціалки як у 2023, так і у 2024 році залежить повністю, тоді як усі податкові надходженні йдуть на безпеку та оборону.

Військовий ПДФО. Саме видатків на безпеку та оборону стосуються ще одна принципова зміна, яку запропонували в уряді. Хоча коригуватимуть Бюджетний, а не Податковий кодекс, стосується вона саме податкових надходжень: податку на доходи фізосіб, який стягується з виплат військовим.

Зараз, як це й передбачено бюджетним законодавством, більшість надходжень від ПДФО йде до місцевих бюджетів. Держбюджет забирає 60% сплаченого у Києві та 25% – на решті територій. Після мобілізації та збільшення виплат військовим, з яких сплачується 18% за місцем реєстрації військової частини, чимало громад відчули збільшення надходжень саме від ПДФО. Подекуди вони компенсували падіння зборів "цивільного" ПДФО, а місцями відбулось відчутне зростання надходжень загалом.

У той же час на підвищення обороноздатності потрібні кошти, які йдуть саме з держбюджету. У Кабміні вирішили, що військовий ПДФО, а заразом і надходження до державного дорожнього фонду (акцизе та ввізне мито на пальне та транспортні засоби, 50% від сплачених штрафів за порушення ПДД) мають йти до загального фонду держбюджету.

Про це йдеться у законопроекті 10037. Його подали 12 вересня, а 19 вересня бюджетний комітету ВР вже визначив його як невідкладний.

Причин тому дві. Перша – забрати військовий ПДФО до держбюджету хочуть вже з жовтня, і під це законопроєктом 10038 (також схвалений бюджетним комітетом) виправляють закон про бюджет-2023. Друга, з урахування змін верстали бюджет-2024, який 15 вересня зареєстрували в Раді, і якщо читати додатки, то дорожнього фонду в ньому вже немає.

До скарбниці планують залучити 95,2 млрд грн у 2024 р. за рахунок дорожнього фонду, 25,8 млрд у 2023 р. та 93,7 млрд у 2024 р. – за рахунок військового ПДФО. Ці надходження хочуть поділити порівну між Держспецзв'язку (на спецтехніку та обладнання) та Мінпромисловості (на реформу та розвиток ОПК).

Прибутки банків. Податок на прибутки, а точніше на надприбутки банків хочуть підвищити вже з 2024 р. Наприкінці серпня голова фінансового комітет ВР Данило Гетманцев із групою нардепів подав законопроєкт 9656. Ним, на додачу до 18% податку на прибутки, з банків запланували брати ще 5% від чистого процентного доходу. Тобто з різниці між сумою процентного доходу та сумою процентних витрат.

Причина – шалене зростання чистих процентних доходів. Зокрема, на три чверті у першому півріччі 2023 р., порівняно із першим півріччям 2021 р. Процентні доходи у першій половині цього року склали 141 млрд грн, з них 77,4 млрд грн за рахунок операцій з державними цінними паперами – ОВДП та депозитними сертифікатами НБУ. Чистий процентний дохід склав 93,6 млрд грн.

Секрет успіху у тому, що ставки за ОВДП та депозитними сертифікатами із середини 2022 р. злетіли разом із підвищенням облікової ставки з 10 до 25%. З липня цього року Нацбанк почав поступово знижувати ставку, але обережно і поки лише до 20%. Прибутковість ОВДП все ще висока – 18-20%, залежно від строків. Тримісячні депозитні сертифікати мають прибутковість 20%, а ДС овернайт – 16%.

Виплати за ОВДП йдуть з держбюджету та за ДС за рахунок прибутку НБУ, який він також спрямовую до бюджету. Тобто надприбутки банки отримують за державний кошт. Натомість високі ставки за ОВДП та ДС банки дуже повільно переводили у прибутковість депозитів своїх клієнтів. Це відзначає голова НБУ Андрій Пишний.

Хоча надприбутки банків і забезпечила облікова ставка центрального банку, керівництво НБУ тепер цілком і повністю за підвищення оподаткування. І у набагато більших обсягах, ніж запропонували у проєкті 9656.

Голова НБУ запропонував не запроваджувати додатковий податок, а збільшити існуючий з 18% до 38%. Застосовувати його не на чистий процентний дохід, а на усі прибутки банківської системи. Проєкт пропонує стартувати з 2024 р. і завершити оподаткування надприбутків у 2026 р., а керівник Нацбанку каже, що більш високу ставку треба застосувати і до прибутків у 2023 р.

Ураховуючи позицію НБУ, проєкт зараз виправляють. За інформацією від членів фінансового комітету, заднім числом, тобто на 2023 р., застосовувати його все ж не хочуть. А от підвищити ставку існуючого податку замість запровадження додаткового, який ще треба адмініструвати, вважають доцільним. Проте не до 38%, як запропонував Пишний, а до 36%.

У пояснювальній записці до 9656 автори пишуть, що 22-24 млрд – очікувані надходження від банківського податку на прибуток цьогоріч. А от скільки саме отримає бюджет у наступному році важко сказати. Банки можуть переносити збитки минулих років на майбутній період, тому на підвищення надходжень від податку на прибуток удвічі не варто чекати.

Від оподаткування надприбутків автори законопроєкту насамперед чекають відновлення справедливості, якщо спиратися на пояснювальну записку до нього.

"Вплив на кредитні та депозитні ставки від податку, за попередніми оцінками, буде обмеженим. Навпаки, це може стимулювати їх (банки, - авт.) активніше включатися в конкурентну боротьбу за клієнтів – підвищувати дохідність та активізувати власні маркетингові стратегії", - вважає Андрій Пишний.

У розробці: єдиний податок для третьої групи ФОП

З 1 серпня ФОПи третьої групи повернулися з 2% пільгової до стандартної ставки єдиного податку. Але Данило Гетманцев анонсує реформу для цієї спрощенки за "польською моделлю".

В одному з останніх інтерв'ю очільник фінансового комітету ВР надав таки орієнтири:

• МВФ вимагає змін у системі єдиного податку, а третя група ФОП використовуються великим та середнім бізнесом для ухиляння від оподаткування. Тому на ній і концентруються;
• в якості зразка поки беруть польську модель. Там більший ліміт щодо рівня доходів. У 2023 р. в Україні для третьої групи ліміт до 7 818 900 грн доходу на рік. У Польщі – 2 млн євро;
• більший ліміт – більше бізнесу можна залучити до системи. Але далі питання у ставках оподаткування. Зараз для ФОПів третьої групи платників ПДВ ставка 3% від доходу, для неплатників ПДВ – 5%. Гетманцев вказує, що за результатами реформи різні види діяльності передбачатимуть й різні ставки податку. Наприклад, 3% - торгівля, від 12% до 20% - послуги;
• запровадити реформу вважають можливим і під час війни. Проте поки у законопроект ідея не трансформувалася.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про основні показники бюджету на 2024 рік та про ризики його фінансування.