Мобілізація та бронювання останнім часом зазнали змін у умовах. Щодо мобілізації вони принципові, щодо бронювання – уточнюючі. Що треба знати?

Мобілізація та нові норми про відстрочку

"Ми - Україна" вже розповідав про основні зміни прийнятого нещодавно законопроекту 9342, зокрема й про ті, які стосуються мобілізації. Нагадаємо, що депутати доповнили один з пунктів ст. 23 закону про мобпідготовку та мобілізацію. Це стаття про права на відстрочку від мобілізації, а виправлений пункт – про осіб, у яких є особами з інвалідністю чоловік або дружина, один з батьків своїх або дружини.

"Як право на відстрочку звучить зараз? Вона для осіб, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю, тобто це перша, друга, третя групи. Та одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю першої чи другої групи. Народними обранцями запропоновані зміни: відстрочка передбачена у тому разі, якщо немає інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону осіб з інвалідністю утримувати", - констатує адвокат Ростислав Кравець.

Правник зазначає, що такі норми протирічать ст. 22 Конституції, яка не дозволяє звужувати права. І пропонує розглянути нову норму під різними кутами.

"Уявімо, що працездатні також є особами з інвалідністю. Тоді одні особи з інвалідністю будуть утримувати інших? Уявімо ситуацію, в якій член сім’ї проживає за кордоном. Або якщо він проживає на ТОТ, як йому дістатися? Якщо проживає на росії? Якщо є два брати та батько або мати з інвалідністю, кого з них мобілізувати: старшого чи молодшого, вищого на зріст, за вагою? Прикладів можу наводити мільйон", - каже адвокат.

До того ж виникає суперечність нових ухвалених норм діючим та не зміненим. Депутати виправили умови щодо відстрочки від мобілізації у відповідному законі. Але також є закон про військовий обов’язок та військову службу. У ст. 26 (частина 5, пункт третій) якого йдеться про підстави для звільнення під час мобілізації. Серед них є й сімейні:

• необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми та дружини. Про це має бути висновок МСЕК або ЛКК;
• необхідність постійного догляду за особою з інвалідністю першої групи;
• необхідність постійного догляду за особою з інвалідністю другої групи, або особою що за висновком МСЕК чи ЛКК його потребує, в тому разі, якщо більше немає кому доглядати.

"Якщо президент підпише цей закон, у частині відстрочки, я вважаю, він є нікчемним, бо протирічить Конституції. І його невиконання не передбачає наслідків. Це можна оскаржувати. Такі справи розглядаються в адміністративному процесі. Його відмінність від інших у тому, що свою правоту повинен доводити відповідач. В даному випадку відповідач - це держорган, - каже Кравець. - Якщо ж такі особи все ж будуть мобілізовані, то вони підлягають звільненню з військової служби. Я думаю, що депутати просто не знали, що у нас є ще закон про військовий обов’язок та військову службу".

Ухвалений законопроект 9342 у цій частині набере чинності наступного дня після опублікування. Тобто суперечності матимуть місце вже скоро, якщо президент швидко поставить під ним свій підпис. Проте це не єдині мобілізаційні. Попередні, щоправда не на рівні закону, українці побачили у червні.

Накази ТЦК СП: як діяти?

У першій половині червня з’явився наказ Івано-Франківського обласного ТЦК СП, а 19 червня наказ Оболонського районного у м. Києві ТЦК СП із майже однаковою нормою. В обох усім військовозобов’язаним чоловікам наказати з’явитися до Центрів. У Івано-Франківській області до районних, на Оболоні безпосередньо до того, який видав документ.

Ця вимога стосується усіх військовозобов’язаних, які не отримували повістки чи мобілізаційні розпорядження. В Івано-Франківські області ще й з уточненням, що це стосується не тільки тих, хто у ній проживай, а й тих, то там перебуває.

В обох документах наприкінці нагадують про відповідальність за ухиляння від мобілізації: від трьох до п’яти років позбавлення волі за ст. 336 Кримінального кодексу України. Звісно військовозобов’язані приголомшені і безапеляційністю вимоги, і точковою географією.

У законі про мобпідготовку та мобілізацію (ст. 22) справді є обов’язок громадян з’являтися за викликом ТЦК СП. Але саме для взяття на облік, визначення їх призначення на особливий період. А ось до військових частин чи збірних пунктів ТЦК СП треба з’являтися тільки за моброзпорядженнями та повістками ТЦК СП.

"Таке повідомлення (наказ ТЦК СП, - авт.) не є повісткою. Звичайно, я закликаю виконати свій громадський обов’язок та прийти. Щоправда не розумію, як, наприклад, 50 тис. осіб зможуть опрацювати, провести ВЛК і що це буде за ВЛК. Але я не бачу об’єктивних підстав для притягнення будь-яких осіб до адміністративної чи кримінальної відповідальності у разі, якщо вони з якихось причин не з’являться до ТЦК СП. Бо відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади повинні діяти в спосіб передбачений законом та відповідно до повноважень. Такий спосіб, на мою думку, законом не передбачений", - каже Кравець.

Він нагадує, що військовозобов’язаному мають вручати повістку особисто, під розпис. Ігнорування такої справді має наслідки.

"Ви маєте з’явитися до ТЦК СП тільки в разі особистого отримання повістки або направленні вас з роботи. Це коли адміністрація на вашій роботі отримує відповідний наказ від керівника ТЦК СП, ознайомлює вас з цим наказом, і тоді ви вже маєте прибути до центру, аби не нести адміністративну відповідальність", - додає адвокат.

Отримати направлення від роботодавці до ТЦК СП можна у тому разі, якщо співробітника не забронювали. Порядок, за яким це відбувається, регулярно уточнюють. Як ж умови маємо зараз?

Для кого передбачена бронь: вимоги до підприємств та працівників

З 27 січня цього року діє новий порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану. З того часу принципових змін він зазнав тільки у середині квітня. Тоді визначили терміни розгляду списків військовозобов’язаних, яких хочуть забронювати підприємства. І весь процес, як стверджують у Мінекономіки, має тривати 25 днів.

За строками є два види бронювання працівників: на пів року або на весь період мобілізації. Відстрочку на весь час мобілізації застосовувати можуть щодо держорганів та органів місцевого самоврядування, якщо це необхідно для їх функціонування.

Решта роботодавців можуть клопотати про відстрочку для своїх працівників на шість місяців, але тільки в тому разі, якщо підприємства:

• мають мобілізаційні завдання згідно із мобілізаційними планами;
• забезпечують ЗСУ та інші формування необхідними товарами, роботами та послугами;
• є критично важливими для економіки та населення в особливий період.

Підприємства, які мають мобілізаційні завдання та забезпечують ЗСУ, свої обов’язки знають. Але критично важливі потребували роз’яснень. Разом із новим порядком бронювання отримали й критерії визначення підприємства критично важливим (для бронювання своїх працівників, воно має відповідати трьом з семи):

• загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до бюджетів (крім митних платежів) за звітній податковий рік (у 2023 році це за 2022 рік) еквівалентна 1,5 млн євро. Еквівалент вираховують за середнім курсом НБУ за рік;
• сума надходжень в інвалюті, крім кредитів та позик, за звітній рік еквівалентна 32 млн євро;
• підприємство є у списку стратегічних, затвердженому Кабміном;
• підприємство не має боргу щодо сплати ЄСВ за результатами перевірки податкової або на підставі витягу з реєстру податкової;
• розмір середньої зарплати на підприємстві не менший за середній у регіоні за четвертий квартал 2021 р. за даними Держстату;
• підприємство є резидентом Дія Сіті;
• підприємство має важливе значення для галузі нацекономіки чи потреб територіальної громади.

Останній з критеріїв вимагав уточнень, і вони з’явилися у наказі Мінекономіки №952. Щоб називатися важливим, підприємство має здійснювати щось одне із переліченого:

• проводити та супроводжувати інвестиційні проекти за рішеннями КМУ чи Мінекономіки;
• реалізувати відповідно до законів держполітику із зони відповідальності Мінекономіки;
• отримувати гранти від держави на підтримку малого і середнього підприємництва, на експериментальну підтримку стартапів, за порядком про надання мікрогрантів на створення власного бізнесу або за порядком на гранти для створення переробного підприємства;
• виконувати роботи чи надавати послуги Мінекономіки (договір має бути не менше ніж на шість місяців);
• бути у сфері управління Мінекономіки та виконання держзамовлень;
• виплачувати зарплату співробітникам не менше за середню по країні із помноженням на коефіцієнт 1,5;
• працювати на території трьох і більше областей у сфері, що під контролем Мінекономіки;
• виробляти продукцію чи надавати послуги іншим підприємствам, без яких їм загрожує повна зупинка.

Тобто вимоги як матрьошка: вісім критеріїв важливих підприємств включені у один з семи критеріїв до критично важливих. А для бронювання працівників треба відповідати трьом з семи вимог до критично важливих. І тоді бронюють не всіх працівників з числа військовозобов’язаних, а до 50% від кількості таких за деякими виключеннями.

Якщо підприємство вимогам відповідає, воно складає список військовозобов’язаних, яких хоче забронювати. Але не має включати до них співробітників, які:

• не підпадають під мобілізацію згідно із ст. 23 закон про мобілізацію. Як ми вказали вище, ці умови змінюються для однієї категорії. Але загалом серед тих, хто має право на відстрочку за цією статтею 15 категорій;
• мають дефіцитну для армії військово-облікову спеціальність 9ВОС).

За дефіцитними спеціальностями у Генштабі періодично надають уточнення. Останнє було у листі від 20 квітня цього року.

У документі маємо перелік ВОС із кодами. Розшифровувати їх треба із нормативкою. Шукати номери військово-облікових спеціальностей офіцерського складу треба у Переліку військово-облікових спеціальностей осіб офіцерського складу, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 20.06.2012 р. № 412/ДСК. Але його немає у відкритому доступі, бо він йде під грифом "Для службового користування".

А ось коди дефіцитних ВОС рядового, сержантського і старшинського складу відкритий – він у наказі Міноборони №317. Перелік довгий, тому наведемо деякі:

• Ракетні. Спеціальності двигунових установок ракет на рідкому та твердому паливі: оперативно-тактичних, зенітних, протичовнових. Стартового і підйомно-стартового устаткування оперативно-тактичних і тактичних ракет, зенітних ракет малої, середньої, ближньої дії;
• Загальновійськові. Стрілецькі та розвідувальні спеціальності: розвідки оперативної, військової, частин спецпризначення, снайперські. Танкові: середніх танків, танків з ракетно-гарматним озброєнням, важких та середніх САУ. Бойових машин: БМП, бойових машин десанту, гусеничних, колісних, десантних бронетранспортерів, гусеничних розвідувальних машин. До того ж це майже усі спеціальності артилерії;
• Авіаційні. Спеціальності льотних екіпажів та зовнішніх екіпажів БПЛА. Спеціальності з експлуатації та ремонту літаків та вертольотів з реактивними, турбогвинтовими двигунами, БПЛА;
• Військово-морські. Спеціальності мінного озброєння, трального електрообладнання, корабельних засобів розмінування, гідроакустичних комплексів, водолазних робіт, підводного мінування та робіт спецпризначення;
• Зв’язку. Спеціальності телекомунікацій (проводовий зв’язок), радіо- та супутникового зв’язку, радіорелейного та тропосферного зв’язку, захисту інформації та кібербезпеки;
• Радіотехнічні. Спеціальності радіолокаційних станцій (метрового, дециметрового, сантиметрового діапазону та спостереження за ближньою обстановкою), радіотехнічних систем і станцій посадки літаків та ближньої навігації, радіолокації, гідроакустичних засобів, радіотехнічних засобів розвідки.

Військовозобов’язаних з такими військово-обліковими спеціальностями бронювати заборонили. Якщо ж намагатися проігнорувати такі вимоги, то завернути можуть увесь список на відстрочку. Адже Генштаб – це перша інстанція, де його розглядають.

Нагадаємо, що раніше "Ми - Україна" розповідав про три основні новації у пенсійній системі, які пенсіонери відчують цього літа.