Голова НБУ Пишний, - про депозити, зниження цін та "отруйний" ринок рф

Голова НБУ Пишний, - про депозити, зниження цін та

Голова національного банку України Андрій Пишний дав ексклюзивне інтерв’ю для телеканалу “МИ-УКРАЇНА”. Поговорили про:

  • Стрес-тестування банків: НБУ оцінить реальні збитки на банківському ринку;
  • Чи варто хвилюватись людям у яких є депозит?
  • НБУ зберіг облікову ставку на рівні 25%, що це значить для українців?
  • Що буде зі ставкою кредитування;
  • Зниження інфляції та цін;
  • Міжнародні банки в рф.

Стрес-тестування банків: НБУ оцінить реальні збитки на банківському ринку

Посеред Європи вирує кривава війна - найбільш кривава з часів Другої світової. В таких умовах українська банківська система виявилася безпрецедентно стійкою до тих викликів. Національний банк здійснює системний тиск на європейські фінансові групи з метою спонукати їх вийти, залишити російський токсичний ринок. Їхнє місце в списку держав-спонсорів тероризму, їхнє місце на лаві підсудних у Міжнародному кримінальному трибуналі.

Для того, щоб ми оговтались і максимально відновились від тих шоків, які несе із собою війна, повинна відбутися дуже важлива річ – перемога.

-Стрес-тестування – чому воно потрібне? Є думка, що якщо у Нацбанку говорять про стабільність, то "нащо тоді ця перевірка".

Звісно наслідки повномасштабного вторгнення рф, окупації, руйнування, ракетних обстрілів вплинули на економіку. Українська економіка загалом втратила 30%. Значна частина цих збитків опинилася в балансі банків і була компенсована за рахунок стійкості, яку їм створював капітал, який вони сформували ще до війни. Національний банк для того, щоб банки могли ефективно комунікувати і враховувати ситуацію, в якій опинились позичальники і задіяти усі антикризові заходи.

Ми хочемо разом з банками та нашими міжнародними партнерами проведення діагностики, яка буде здійснювати НБУ і в 2023 і в 2024 році. Це є зобов'язання, яке Україна взяла на себе в рамках меморандуму з Міжнародним валютним фондом. Ми хочемо провести діагностику, оцінку стійкості банківської системи і окремих банків. Воно розпочинається з наступного тижня.

Периметр діагностики включатиме в себе 20 найбільших українських банків. Чому 20, бо загалом вони тримають 90% депозитів і кредитного портфеля.

Чи варто хвилюватись людям у яких є депозит?

-Чи варто хвилюватись тим людям, у яких є депозит?

Жодним чином. Навпаки, Центральний банк і регулятори, банківська система навіть попри повномасштабну війну працюють у нормальному режимі. Регулятор дивиться і висловлює до банків адекватні вимоги, щоб їхня діяльність була стійкою не лише сьогодні, але і завтра, і післязавтра. Станом на 1 квітня 2024 року ми визначимо, який рівень докапіталізації необхідний і що важливо: банкам буде надано відповідний термін, щоб сформувати достатній рівень капіталу (до 2 років).

-Якщо у разі цього стрес-тестування буде виявлено банк, якому потрібно буде зробити докапіталізацію. Чи будуть якісь санкції запроваджені до такого банку?

Жодних санкцій застосовано не буде. У разі, якщо у процесі діагностики з'ясується, що банк потребує певної суми докапіталізації, відбувається діалог між регулятором і власниками банку, банком, менеджментом, наглядовою радою. У процесі цього формується план капіталізації або реструктуризації. Він передбачає термін, протягом якого потрібно буде вжити певних заходів для того, щоб капітал банку було відновлено на тому рівні, який необхідний для його не перебійної і стійкої роботи.

НБУ зберіг облікову ставку на рівні 25%, що це значить для українців?

-Нацбанк вирішив зберегти облікову ставку на рівні 25%. Що це означає для українців?

Це означає, що Нацбанк чітко йде за стратегією, яка в результаті повинна привести нас до пом’якшення адміністративних обмежень. По-друге, банки повинні зробити вам відповідну пропозицію щодо відсоткової ставки по депозиту. Третє, Національний банк піклується і забезпечує курсову стабільність, що також повинно українцям сподобатися. Ми маємо намір вже найближчим часом зменшувати вплив адміністративних обмежень, що дасть можливість українському бізнесу запрацювати.

Що буде зі ставкою кредитування

-Депозити в гривні будуть більш привабливими для українців. А що тоді буде з кредитуванням?

Ставки кредитування почали зростати ще задовго до початку повномасштабного вторгнення. Облікову ставку НБУ змінив лише у червні 2022 року, а ставище до війни почали зростати через ризики. Саме оцінка ризику є визначальною, це так звана "плата за ризик". Оцінка ризику багато у чому і є визначальною для того, щоб визначити відсоткову ставку.

Наразі ставки також зростають, але що відбувається? Більша частина кредитних заявок на сьогодні покривається за рахунок державної підтримки “5-7-9”. Тобто, держава також працює на цьому ринку.

Зниження інфляції та цін

-Інфляція знижується швидше за більшість прогнозів, які були ще на початку року. Що буде далі з цінами?

Ціни будуть далі знижуватися. Це результат у тому числі монетарної політики, яка багато кому не подобалася. Попит на валюту зменшується і це результат тих заходів, які вживалися Національним банком. Це результати того, що українська енергетика, завдячуючи ефективній роботі уряду і мужністю українських енергетиків, швидко відновила свою потужність і не має дефіциту. Є і зовнішні фактори. Ціни на електроносії дещо знизились, споживчий попит не такий високий, але це комплекс факторів, які дають нам підстави говорити, що ми зайшли у достатньо стійкий дезінфляційний тренд.
Національний банк переглянув свій прогноз інфляції і на кінець року ми прогнозували інфляцію на рівні 18,7, а наразі ми прогнозуємо на кінець року 14,6.

Міжнародні банки в рф

-Розкажіть про європейські банки, які досі залишаються в росії. Як ви бачите цю ситуацію? Що має вплинути на європейців, щоб вони вивели свої установи з країни-агресорки.

Це питання достатньо багато часу займає у моєму порядку денному. В мене завжди на столі, коли я спілкуюся з керівниками Європейського центрального банку, Держдепартаменту США, Мінфіну США, завжди присутнє це питання. Воно завжди присутнє в моїх розмовах з керівниками центральних банків європейських країн. Нацбанк здійснює системний тиск на європейські фінансові групи з метою спонукати їх залишити російський токсичний ринок, позбавити росію того ресурсу, який генерує плідна робота європейських фінансових груп у рф, деяких навіть дотепер.

Сплата податків, оплата робочих місць, пільгові умови кредитування, іпотеки для так званих "військовослужбовців" країни–агресорки. Ми дуже відверто говоримо про ці речі намагаючись продемонструвати, що це не лише питання економіки, але і питання людських цінностей. Російський ринок токсичний, він отруйний, з нього треба тікати. Залишаючись там, ви фінансуєте якісь із ракетних обстрілів, які, можливо, заберуть життя українців.

Чи може FATF внести рф у чорний список?

-Міжнародна група з протидії відмивання брудних грошей (FATF) призупинили членство росії в організації. Яка перспектива, що на наступному пленарному засідання росія потрапить у "чорний список"?

Тримаємо кулачки і пишемо чергові листи, робимо відповідні заяви і ведемо дуже непрості розмови з нашими міжнародними партнерами, які через свої делегації в FATF повинні досягнути успіху у цьому питанні. Відбувається прогрес. Ще пів року тому ніхто не міг подумати про те, що росія, яка є членом FATF, її членство може бути призупинено. Спочатку призупинили її членство у деяких керівних органах, це вже було досягнення. Це результат роботи, яку здійснювала українська фінансова розвідка, Мінфін, Національний банк разом з нашими партнерами.

Пленарне засідання, яке відбулося у лютому, - прогрес колосальний. У всіх відкрились очі, адже ми надали документи, що підтверджують, що російська федерація об’єднує свої системи міжбанківського зв’язку із розрахунків з Іраном. Система "Мир" і іранська система на сьогоднішній день об’єднались. Набіулліна, яка є головою Центрального банку росії отримувала доручення і безпосередньо контактує з фінансовою владою Ірану, як об’єднати ці схеми.

В росії 330 банки, і лише 23 банки знаходяться під достатньо потужним санкційним тиском. А решта? Це вікно можливостей. Через це включення росії до чорного списку включить зовсім інші протоколи ризико-орієнтовного підходу і фінансового моніторингу. Це зробить її токсичною для банків, а відтак і протоколи контролю над ними суттєво посилиться. Це дуже важливий елемент. Крім цього, це точно буде визнання очевидного факту – їхнє місце у чорному списку, у списку держав-спонсорів тероризму. Їхнє місце на лаві підсудних у Міжнародному кримінальному трибуналі.

Головне