4 квітня 1949 року 12 країн підписали Північноатлантичний договір про систему колективної безпеки. За роки існування НАТО став найпотужнішим у світі військово-політичний союзом і провів чимало військових операцій. Країни НАТО від початку повномасштабного вторгнення росії надали підтримку Україні на суму близько 120 мільярдів доларів.
Нещодавно до Альянсу приєднала нова країна – Фінляндія.
Які шанси України стати членом НАТО і як розширювався Альянс розповів наш кореспондент.
Фінляндія у НАТО
Прапор Фінляндії відтепер майорітиме над штаб-квартирою НАТО у Брюсселі. Країна, яка раніше була нейтральною, офіційно стала новим членом Альянсу.
"Сьогодні історичний день, бо сьогодні Фінляндія стане 31 членом нашого Альянсу і це зробить нас сильнішими", - розповів генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Це дійсно важливий крок, впевненні експерти, адже фінські інтереси стикаються з російськими в Балтиці. Загроза для балтійських країн з боку рф була завжди, і зараз, на фоні військової агресії росії проти України, вона лише посилилася. Путін боявся розширення Альянсу, натомість отримав нову країну-члена НАТО прямісінько біля своїх кордонів.
"Членство Фінляндії в НАТО посилює північний фланг НАТО. росія витрачає ресурси, які б вона могла спрямувати на війну проти України, вона змушена спрямовувати на захист своїх кордонів і військових угруповань на півдні. Це добре для української безпеки", - сказав військовий Олексій Їжак.
Історія створення НАТО
Членом НАТО Фінляндія стала у річницю створення Альянсу, історія якого почала 74 роки тому.
Навесні 1949 року у Вашингтоні представниками 12 країн було підписано Північноатлантичний пакт про воєнно-політичний союз. Головна мета – колективний захист демократичних свобод і протидія комуністичній експансії.
За повних 70 років Альянс значно розширився. Туди вступили: Франція, Німеччина, Туреччина. Взагалі сьогодні НАТО налічує 31 країну, разом із Фінляндією. Альянс давно став гарантом безпеки у Північноатлантичному регіоні і продовжує ним залишатися.
Альянс за час існування провів чимало військових операцій, гуманітарних місій, командних навчань, які передусім були спрямовані на деескалацію конфліктів у гарячих точках світу.
У ХХ столітті найбільше операцій було проведено на території колишньої республіки Югославії та Афганістані. Сили Альянсу наразі діють у Косово, Лівії, Іраку, Афганістані та Сомалі.
Найближчим часом до НАТО може приєднатися і Швеція, яка подала заявку разом із Фінляндією. Водночас Угорщина та Туреччина блокують їх вступ. Анкара дорікає Стокгольму у переховуванні членів забороненої у Туреччині організацій, які вони називають терористичними. А Будапешт не бажає ратифікувати заявку через критику на його адресу, яка часто лунає із вуст швецьких політиків у Європарламенті. Однак генсек НАТО впевнений, вступ Швеції до Альянсу - неминучий.
"Я абсолютно переконаний, що Швеція стане членом НАТО. Це пріоритет для Альянсу і особисто для мене – подбати, щоб це сталося якомога швидше", - сказав він.
Чого чекати від саміту НАТО у липні?
Альянс дотримується так званої політики "відкритих дверей". Тобто будь-яка країна може приєднатися до НАТО, якщо досягне його стандартів. Не виняток і Україна.
Вперше з 2017 року на засіданні комісії Україна-НАТО у вівторок, 4 квітня, взяв участь міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
"Україна прагне стати повноцінним членом НАТО і це буде однією з тем для розмови в Брюсселі – як ми можемо рухатися вперед. НАТО і Україна потрібні одне одному, все дуже просто. Ми цінуємо практичну підтримку, яку отримуємо від Альянсу. Натомість немає кращого стратегічного рішення для безпеки в Євроатлантичному регіоні, ніж членство України в НАТО", - сказав український міністр.
Та для цього спочатку треба виграти війну, яку розв’язав Путін, впевнені військові експерти.
"Мій прогноз такий, що так – це вікно відкриється після перемоги. Воно може відкритися і за інших обставин. Вікно можливостей, це коли всі члени НАТО побачать, що приєднання України зміцнює їх спільну безпеку", - сказав військовий експерт Олексій Їжак.
Таким чином Україна зможе отримати гарантії безпеки і підпадатиме під п’ятий пункт статуту Альянсу. А саме "напад на одного, означає напад на всіх". Країни НАТО запевняють, що продовжуватимуть підтримку України до перемоги у цій війні.
Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, голова Міноборони Олексій Резніков заявив, що контрнаступ України буде, але коли саме – вирішить Генштаб.
