Наприкінці січня уряд ухвалив новий порядок бронювання працівників та визначив сім критеріїв, за якими підприємства відносять до критично важливих. Як надають відстрочку від мобілізації за новими правилами?

Що буде із бронюванням за старими правилами?

Бронювання військовозобов’язаних працівників, це особливий їх облік одночасно із відстрочкою від призову під час мобілізації. Зараз загальна мобілізація відбувається на постійній основі, без хвиль. Термін дії рішення про неї спливає 19 лютого 2023 року, але немає сумнівів, що його подовжать.

27 січня Кабінет міністрів постановою №76 запровадив два документи: порядок бронювання і порядок та критерії визначення критично важливими підприємств, організацій, установ. Попередні умови втратили дію.

Одразу постає питання про те, як бути із відстрочкою чи заявкою на неї, як надані згідно із старим порядком. Адвокат Ростислав Кравець вказує, що у постанові Кабміну немає згадки про те, що попередні рішення анулюються.

"За старим порядком є відстрочка на шість місяців, а потім продовження. Відповідно, коли пів року завершиться, бронювати будуть вже за новим порядком. Це логічно, - каже юрист. - Щодо тих, хто тільки подав заявку за старим порядком і не отримав рішення, скоріше за все, її все ж розглядатимуть за новим порядком".

Хто може забронювати працівників та на який термін?

З строками є два види бронювання працівників: на пів року або на весь період мобілізації. Відстрочку на весь час мобілізації застосовувати можуть щодо держорганів та органів місцевого самоврядування, якщо це необхідно для їх функціонування.

Решта роботодавців можуть клопотати про відстрочку для своїх працівників на шість місяців, але тільки в тому разі, якщо вони:

• мають мобілізаційні завдання. Тобто підприємства організації та установи задіяні, наприклад, у виробництві необхідної продукції, підготовці та розгортанні формувань та інших замовленнях, які виконуються згідно із мобілізаційними планами;

• забезпечують ЗСУ та інші формування необхідними товарами, роботами та послугами;

• є критично важливими для економіки та населення в особливий період. Якщо постачальники необхідного для війська та виконавці мобілізаційних завдань – це доволі вузьке коло, то із віднесенням до критично важливих у підприємств, організацій та установ більше широке поле.

Яка квота заброньованих працівників?

Всі роботодавці мають вести військовий облік своїх робітників. Наприкінці 2022 року цей порядок оновлено. Згідно із ним, підприємства, організації та установи повинні мати не тільки окремі справи на кожного військовозобов’язаного, але й списки таких.

Щодо держорганів та органів місцевого самоврядування, то в них квота заброньованих – 50% від військовозобов’язаних. Але сюди не включають посадовців категорій "А" і "Б", керівників держорганів та органів держуправління і їх заступників та посадовців першої-четвертої категорій органів місцевого самоврядування. Таким відстрочку надають незалежно від їхнього військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Щодо підприємств паливно-енергетичного комплексу (атомна, нафтова, газова, нафтопереробна, вугільна, енергетична промисловість) за списком, який затверджує Міненерго, обмеження у кількості заброньованих не застосовують.

Квота у 50% військовозобов’язаних від загальної кількості таких є й для підприємств, організацій та установ, які виконують мобілізаційні завдання, забезпечують військо та є критично важливими. Але вона може бути вищою, якщо є обґрунтована потреба.

"Саме керівник підприємства має обґрунтовувати, що саме така кількість працівників має бути для повноцінної роботи, - пояснює Ростислав Кравець. - Відреагувати на це можуть як завгодно, адже Україна – країна можливостей. Але якщо підприємство буде не в змозі функціонувати, виконувати мобілізаційні завдання чи оборонне замовлення, відповідальність за це нестимуть воєнкоми, які забрали спеціалістів. Якщо під час прийняття рішення хтось захоче підставити себе під кримінальну справу, це буде його рішенням".

Списки заброньованих військовозобов’язаних має спочатку затвердити Генштаб (СБУ чи Служба зовнішньої розвідки, якщо військовозобов’язані закріплені за ними), а потім вони йдуть у Міністерство економіки для узгодження.

Звідти списки знову йдуть у Генштаб (СБУ чи СЗР) і нижче до центрів комплектування (територіальних підрозділі СБУ чи СЗР). Вже там військовозобов’язаному нададуть витяг з реєстру про відстрочку під розписку.

Але для того, щоб отримати відстрочку для своїх працівників, треба мати один з чотирьох статусів, і статус критично важливого підприємства, організації чи установі спочатку треба узгодити.

Які підприємства є критично важливими?

Автоматично статус критично важливих є у спецустанов ООН, іноземних посольств та консульств, представництв донорських установ, виконавців міжнародної техдопомоги, неурядових організацій, які виконують гуманітарні проекти за рахунок міжнародних грантів. Перелік таких затверджує міністерство закордонних справ чи Секретаріат Кабміну.

Решта мають подавати заявки з підтверджуючими документами у загальнонаціональний держорган (міністерство, центральний орган виконавчої влади) відповідно до своєї сфери управління чи галузі економіки, або до обласних держадміністрацій чи військово-цивільних адміністрацій, або до Київської військово-цивільної адміністрації, якщо йдеться про роботодавців зі столиці.

Критично важливе підприємство має відповідати трьом з сімох критеріїв:

• загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до бюджетів (крім митних платежів) за звітній податковий рік (у 2023 році це за 2022 рік) еквівалентна 1,5 млн євро. Еквівалент вираховують за середнім курсом НБУ за рік. Підтверджується сплата цієї суми довідкою від податкової;

• сума надходжень в інвалюті, крім кредитів та позик, за звітній рік еквівалентна 32 млн євро. Підтверджується довідкою з банку;

• підприємство є у списку стратегічних, затвердженому Кабміном. У ньому, зокрема, є обленерго, порти, "Укрпошта", ДП "Антонов". Востаннє його оновлювали в середині 2021 року;

• підприємство має важливе значення для галузі нацекономіки чи потреб територіальної громади. Тут критерії вже мають складати міністерства, держоргани чи органи держуправління, якщо йдеться про важливість для національної економіки. Якщо йдеться про потреби громади, то обласні держадміністрації, Київська та Севастопольська міські адміністрації або військово-цивільні адміністрації. Про те, чи готові такі критерії, треба робити запити;

• підприємство не має боргу щодо сплати ЄСВ за результатами перевірки податкової або на підставі витягу з реєстру податкової;

• розмір середньої зарплати на підприємстві не менший за середній у регіоні за четвертий квартал 2021 р. за даними Держстату. Це підтверджує довідка підприємства. Наприклад для Києва середня зарплата за той період складала 22 795 грн;

• підприємство є резидентом Дія Сіті.

Є випадки, коли роботодавець має відповідати не трьом, а двом критеріям, щоб бути критично важливим. Це стосується:

• підприємств ПЕК;

• підприємств охорони здоров’я, освіти і науки, фізкультури та спорту, соцзахисту державної чи комунальної власності, що утримується за рахунок бюджетних коштів або надає населенню безоплатні послуги;

• аудіовізуальних медіа, що використовують радіочастотний ресурс, в основному мають інформаційні та інформаційно-аналітичні програми або залучені до системи оповіщення.

Отже, треба отримати рішення щодо відповідності. Для цього, окрім заявки, додати копії підтвердних документів про свої критерії та копію податкової звітності за останній квартал.

Держорган чи адміністрація приймає рішення. Якщо воно про невідповідність критеріям, то з обґрунтуванням відмови. Якщо про відповідність, то має містити код ЄДРПОУ, податковий номер, повне та скорочене найменування та критерії відповідності.

Його копію треба спрямувати до Мінекономіки та Генштабу (СБУ чи СЗР). Потім статус критично важливого треба підтверджувати щороку.

Чому можна втратити право на бронювання?

Є шість випадків, коли бронювання анулюють:

• строк дії відстрочки завершився;

• підприємство виконало мобілізаційне завдання;

• підприємство більше не забезпечує військо;

• підприємство втратило статус критично важливого;

• підприємство, організація, установа, орган ліквідовані;

• військовозобов’язаний звільнився.

Заброньований отримує повістку: що робити?

В тому разі, якщо роботодавець тільки подав заявку на бронювання працівників, рішення щодо призову за воєнкомами, каже Ростислав Кравець.

"В більшості випадків, коли ви сповіщаєте у ТЦК, що підприємство підлягає бронюванню та ви підлягаєте бронюванню, ніхто одразу не призиватиме, - заспокоює адвокат. - Скоріше за все, дадуть пару тижнів, щоб ви донесли відповідний документ".

Якщо є відстрочка, людині видають витяг з наказу Мінекономіки і має бути на руках. Якщо дають повістку, пояснює Кравець, на вулиці нікому нічого не треба показувати.

"Можна прийти до ТЦК і сповістити, що у вас є бронь, - додає адвокат. - При цьому, скоріше за все, доведеться пройти військово-лікарняну комісію, якщо раніше не проходили. Тому що сьогодні ви працюєте і маєте бронь, а завтра можете звільнитися, або завершиться пів року відстрочки".

Як раніше повідомляв "Ми - Україна", в лютому Верховна Рада, президент та СНБО ухвалюватимуть рішення щодо подовження воєнного стану та особливого періоду, а також будуть проголошені нові терміни загальної мобілізації.