Танення льодовиків в Альпах, яке нині відбувається з небаченою досі швидкістю, загрожує існуванню безхребетних, місцем проживання яких є прохолодні річки європейської частини гірської системи. Вчені наголошують, що попри те, що цих тварин часто оминають увагою, вони мають вирішальне значення для альпійських екосистем, пише The Guardian.
Науковці сконцентрувались на гірському хребті Альп та зробили повіряння швидкості танення льодового покриву та популяціях 15 видів безхребетних зараз та 30 років тому. Під пильну увагу дослідників потрапили серед інших мошки та веснянки.
Використовуючи отримані в результаті аналізу дані, вчені змогли зробити прогноз того, як ці види житимуть до 2100 року та що буде з популяцією.
Професор Лі Браун з Університету Ліндса спрогнозував, що на тлі глобального потепління льодовиковий покрив Альп стрімко скорочуватиметься, річки мілкішатимуть, а деякі зникнуть зовсім. Вода стане теплішою (її більше не охолоджуватиме лід) та стане непридатною для безхребетних.
"Середовище існування цих спеціалізованих видів швидко скорочується", - наголосив Браун.
За його словами, більшість видів доведеться пережити зменшення популяції, а веснянка Rhabdiopteryx та три види некусаючих мошок зникнуть.
"Ці дрібні тварини є унікальним біорізноманіттям та генетичною різноманітністю. Їх часто не беруть до уваги, тому що вони маленькі і не особливо харизматичні. Але вони є частиною харчових мереж та беруть участь у життєво важливих екосистемних процесах, таких як розщеплення та трансформація органічних речовин", - розповів Дін Якобсен, ад'юнкт-професор прісноводної біології Копенгагенського університету.
Також ці тварини є їжею для риб, птахів та ссавців у воді та на суходолі. Якобсен підкреслив, що ширші екологічні наслідки важко передбачити.
Наразі науковці вивчають можливість збирання деяких із цих безхребетних та примусове переселення їх у ті місця, де їм вдасться створити популяції.
Як писав "Ми-Україна" раніше, лід навколо Антарктиди розтанув до мінімального рівня за всю історію спостережень. Площа крижаного покриву зменшилася до 1,79 млн км², що є рекордно низьким показником за 45 років супутникових спостережень
