Шуби, риба, пельмені: які компенсації отримують родичі загиблих окупантів

Сім’ї російських окупантів усе частіше отримують від своєї влади не ті компенсації, які обіцяла влада. Гроші й автомобілі нерідко залишаються лише мріями дружин і матерів z-фашистів. Їжа, одяг, іноді гаджети — на це готові обміняти участь російських чоловіків у війні проти України.

“Ми-Україна” зробив підбірку найбільш красномовних випадків “подяки” Кремля тим, хто зголосився відправити своїх рідних на загарбницьку війну проти іншої держави.

Спочатку була Лада

Із початком першої хвилі “часткової” мобілізації з’явилась новина, що за кожного мертвого окупанта будуть дарували автомобіль. Для цього АвтоВАЗ обіцяв виготовити 300 тисяч одиниць “Лада Калина”. Саме таку кількість планував мобілізувати Кремль для відправки на війну проти України.

Однак бажаючих обміняти своїх чоловіків на “Ладу” було настільки багато, що врешті автівки вирішили міняти на “гробові”, а не дарувати. Так, на отриману компенсацію від Кремля родичі окупантів купували нові авто, “в пам’ять про загиблого”.

Гроші виплачують, але є нюанс

Деяким дружинам російських окупантів, ліквідованих Збройними силами України на Донбасі, почали видавати компенсації. Але трохи не ті про які йшлося у ЗМІ. Замість омріяних мільйонів “вдови Новоросії” отримували... 10 тисяч рублів. При конвертації в нормальні гроші ця сума дорівнює близько $130.

Не вказано, хто саме видає ці кошти, зазначено лише, що їх зібрали для вдів загарбників "за допомогою друзів". Невідомо, чи залишають жінкам ці гроші, але на кадрах дружинам вбитих окупантів видають дві купюри по п'ять тисяч рублів. Кожну з них фотографують на фоні машини, на вікні якої зображена "z-свастика" рашистів.

Але це не найгірший варіант

Часто сім’ї загиблих окупантів узагалі не отримують грошей за вбивство Кремлем своїх чоловіків або синів. Нерідко вбиті рашисти офіційно перебувають на навчаннях і в жодних військових діях участі не беруть. А гинуть вони від “нещасних випадків”.

Так, у мережі з’явився допис росіянина Антона Лебедєва, який повідомив про смерть свого товариша-рашиста. У дописі зазначено, що родина окупанта не має офіційних підтверджень, що він брав участь у бойових діях в Україні. А це значить, що виплат від держави не буде. Доводити ж свою правоту через суд, за словами Лебедєва, "надто дороге задоволення, тим більш у наші дні".

Коли все ж виплачують “гробові”

Якщо обіцяна компенсація все ж доходить до родичів мертвих загарбників, починаються інші проблеми. Так, вбитий рашист зміг розпалити сварку між його матір'ю та дружиною.

Дружина загиблого окупанта вирішила подати в суд на його мати, бо та забрала собі машину сина. Помер окупант ще 9 березня 2022 року, а судовий процес стосовно цієї справи розпочався наприкінці січня 2023 року.

“Після 3 травня у мене розпочалась "нова війна". Війна зі жінкою мого сина. Вона отримала 6 мільйонів 700 тисяч рублів, як і я. Але їй цього бракнуло. Вона вирішила також машину сина відсудити”, – сказала мама “двохсотого”.

Мати розуміє, що це авто купило подружжя спільно, але віддавати його не буде, оскільки "мають бути якісь високі чесноти" в людях. Очевидно, що моральні принципи рашистів завжди будуть загадкою для всього світу.

Іноді мертві рашисти винні живим

Одна справа, коли компенсації не виплачують, але буває й так, що замість “гробових” сім’ї рашистів отримують лише борги. Наприклад, у Челябінській області вбитого в Україні окупанта поховали на запозичені кошти. Всі збереження витратили на їжу та спорядження для тоді ще живого “освободителя”. Хоча родичі “двохсотого” й звернулись до місцевої влади з вимогою “розслідувати причину смерті”, ніхто не гарантує, що офіційно він не був на навчаннях.

Подарували шуби... і забрали

Коли закінчуються гроші й машини, можна подарувати награбоване в Україні майно. Так, вдовам убитих колаборантів з окупованого Донбасу роздали намародерені шуби.

Судячи з вдоволених усмішок, вдови z-фашистів не проти компенсації у варіанті “шуба в обмін на чоловіка”. Втім, після фотосесії всі шуби в жінок позабирали. Як з'ясувалось, це була постановка, у якій брали участь і справжні вдови, і підставні. Але після зйомок шуби забрали у всіх.

Одна з жінок, яка знімалась у цьому фарсі, відверто розповіла російському ЗМІ, що вона не є вдовою ліквідованого окупанта. Її просто попросили знятися та пообіцяли натомість залишити шубу. Обіцянка-цяцянка.

Гаджет замість батька

Якщо тата не повернути, можна замінити його портативною технікою. Так вважають в росії. У російській Костромі шестирічному Савелію подарували смарт-годинник. “Мрії збуваються. Головне — вірити в це”. З такими словами керівник місцевого МВС вручив осиротілій дитині подарунок — маленьку коробочку з гаджетом усередині. У Савелія також є двомісячна сестричка Поліна і двоє братів — Філіп і Матвій. Але їм нічого не подарували. Одного смарт-годинника цілком вистачить. Один мертвий рашист — одна компенсація.

Іноді й листівки вистачить

Коли ж навіть гаджетів не дарують, можна обійтись фруктами й привітаннями. Так, жителька Улянівської області Анна Іванівна Зимова отримала компенсацію за свого синка-рашиста. Жінці урочисто вручили пакет мандаринів і листівку. Цю добру справу зробила особисто міністерка сімейної, демографічної політики та соціального добробуту області. Фотозвіт обов’язковий. Нехай всі бачать, як цінують родичів загиблих окупантів і співчувають їхній втраті.

Часом у меню компенсацій трапляється риба

Не фруктами одними видають компенсації сім’ям z-фашистів. Наприклад, на Сахаліні родичам убитих загарбників пообіцяли видати по п'ять-шість кілограмів мороженої риби. Про це потурбувався голова облвиконкому "єдиної Росії" Михайло Шувалов, який оголосив про виділення 9 тонн камбали, минтаю, кети. На кожну сім’ю передбачено по 5-6 кілограмів “компенсації”.

А можна ще простіше

В російській Туві місцева влада компенсувала смерть рашиста на війні в Україні пачкою пельменів. Подарунок сім'ї загиблого мобілізованого дали у межах акції "Ліпи добро". За словами місцевих чиновників, пельмені приурочили його до Нового року, який в Туві святкують 17 лютого за місячним календарем "Шагаа".

Таку компенсацію отримала Валентина Ондар – мати трьох синів. Її молодшого сина ліквідували, коли він убивав українців у Лисичанську. На війні також перебуває і другий син Валентини. Другу пачку пельменів чиновники вручили багатодітній сім'ї Ондар А.А. Ймовірно, вони також родичі загиблого окупанта.