11-12 липня у Вільнюсі відбудеться саміт НАТО, з яким в Україні пов’язані чималі очікування.
Як це часто у нас буває, в амплітуді очікувань домінують дві крайнощі – або повна перемога у вигляді запрошення України до НАТО, або розчарування з присмаком образи на майже зраду боку наших партнерів, які не дадуть нам конкретних гарантій щодо обов’язкового вступу нашої країни до НАТО.
Для тих, хто готовий розчаруватися, додатковим аргументом став прогноз керівника ГРУ Міноборони України К.Буданова про те, що "очікування нашого суспільства не виправдаються. Я впевнений, що якісь слова будуть оголошені, але нічого крім цього". Таку думку про ймовірні рішення саміту НАТО у Вільнюсі Кирило Буданов висловив в інтерв'ю The Times.
Давайте розбиратися
У багатьох українців дійсно були очікування щодо запрошення України до складу НАТО. Але абсолютна більшість серйозних експертів в Україні чудово розуміли, що поки йде нинішня велика війна між росією і Україною, про членство України в НАТО не може бути мови. Справа в тому, що в НАТО є принцип колективної оборони. Відповідно до статті 5 Договору про НАТО у разі, якщо будь-яка з держав – членів Альянсу стає жертвою збройного нападу, усі інші без винятку члени Альянсу вважатимуть цей акт насильства збройним нападам на них усіх і вживуть усіх заходів, які вважатимуть за доцільне, щоб допомогти члену Альянсу, який зазнав нападу. У випадку з війною між росією і Україною це означало б, що НАТО має вступити у війну з росією, що призвело б до величезного ризику ядерної війни.
Тому із самого початку нинішньої великої війни між росією і Україною країни НАТО дотримуються двох політичних принципів:
- Допомагати Україні вистояти перед російською навалою;
- уникати ризиків прямого військового зіткнення з росією.
Заради справедливості треба відзначити, що і росія уникає прямого військового зіткнення з НАТО, щоб не казали їхні пропагандисти. Причина та сама – ризик ядерної війни.
Тому українська сторона сформулювала умовно компромісний варіант – щоб нас запросили до НАТО на Вільнюському саміті Альянсу, але з відкритою датою, з невизначеним терміном вступу. Ніхто ж не знає, коли саме закінчиться війна. А в Офісі Президента України, в Кабміні і в МЗС України чудово розуміли, що наш вступ до НАТО може відбутися тільки після завершення нинішньої великої війни з росією. Тому і запропонували цей компромісний сценарій. Президент Зеленський закликав президента США Джо Байдена зараз запросити Україну до НАТО. Навіть якщо членом Альянсу Україна стане після закінчення війни.
Останні заяви Президента США Джо Байдена і Генсека НАТО Єнса Столтенберга свідчать про те, що в НАТО не зовсім готові навіть до такого компромісного варіанту. До того ж треба брати до уваги і необхідність ухвалення узгодженого рішення. В Альянсі є країни, які поки не готові бачити Україну членом цього об’єднання. НАТО все ж таки демократична організація.
Президент США Джо Байден в інтерв’ю CNN заявив, що питання про приєднання України до НАТО може бути розглянуте лише після закінчення війни. На його думку: "Україна не готова до членства в НАТО зараз, у розпал війни. Серед членів Альянсу немає одностайності щодо прийняття України в НАТО зараз. Але Україні потрібно запропонувати раціональний шлях кваліфікації для вступу до НАТО. А поки Україна не в НАТО, США нададуть їй такі гарантії безпеки, як Ізраїлю".
Столтенберг очікує, що лідери країн Альянсу під проводом США наступного тижня "підтвердять, що Україна стане членом НАТО" і погодять "пакет із трьома елементами, щоб наблизити Україну до НАТО":
По-перше, це "багаторічна програма допомоги для забезпечення повної оперативної сумісності між українськими Збройними силами та НАТО". Зокрема, йдеться про перехід від радянського до натівського обладнання і стандартів.
По-друге, сказав Столтенберг, "ми посилимо наші політичні зв'язки шляхом створення Ради НАТО-Україна. Ми створюємо орган, щоб разом консультуватися з питань, які мають значення для нашої безпеки. Це знову наближає Україну до НАТО".
По-третє, "наші лідери ще раз підтвердять, що Україна стане членом НАТО, і об’єднаються, щоб наблизити Україну до її мети", – відзначив Генсек Альянсу.
Компромісні і проміжні рішення
Вже анонсовано проведення у Вільнюсі першого засідання Ради НАТО-Україна. Це новий, якісно більш високий рівень інституційної взаємодії між Північноатлантичним Альянсом і Україною. Ще два роки тому ми б цьому дуже раділи. Зараз нам цього вже замало. Але цей майданчик треба використати в українських інтересах.
Остаточні формулювання рішень саміту НАТО щодо України ще узгоджуються. Керівництво НАТО має зараз вирішити специфічну дилему щодо євроатлантичних прагнень України. Нам не можна відмовити. Це було б несправедливо для країни, яка героїчно бореться з російською агресію. Захищає не тільки себе, а й цінності і безпеку демократичного світу, по суті виконує роботу того самого НАТО. Але НАТО (точніше США) побоюється, що пряме запрошення України до Альянсу саме зараз може викликати загострення і затягування війни між росією і Україною. І створити ризик військового зіткнення між НАТО і росією.
Саме тому на саміті НАТО у Вільнюсі варто очікувати компромісні і проміжні рішення щодо перспективи членства України в НАТО. Вони вже не будуть такими абстрактними, як раніше, але і не достатньо конкретними, щоб вважати їх прямим запрошенням України до членства в НАТО.
Серед тих потенційних рішень саміту НАТО, які зараз обговорюються і готуються, є також і питання про надання Україні гарантій безпеки від окремих країн на період до вступу нашої країни до лав Альянсу. При цьому треба розуміти, що гарантії безпеки для України не є альтернативою членства нашої країни в НАТО. Вони мають забезпечувати обороноздатність і безпеку України на період до набуття членства в НАТО.
Про які саме гарантії йдеться?
Йдеться про ті форми підтримки, які надаються нашій країні вже зараз: військово-технічна допомога, в першу чергу постачання зброї і боєприпасів. Макроекономічна допомога. Санкції проти країни-агресора. Також обговорюється і сприяння нашій країні у відновленні і розвитку оборонно-промислового комплексу України з можливістю виробництва зброї і боєприпасів на основі західних оборонних технологій.
На саміті НАТО про ці гарантії безпеки може бути заявлено політично, у підсумковому документі саміту. Двосторонні і багатосторонні договори про такі гарантії безпеки для України будуть укладатися пізніше, після їх підготовки і узгодження.
Так чого нам очікувати від вільнюського саміту НАТО – зради чи перемоги? Можна з впевненістю сказати, що це точно не зрада і не поразка, хоча і про повну перемогу казати буде ще зарано. З високою вірогідністю саміт НАТО у Вільнюсі зафіксує значне прискорення нашого руху до НАТО і початок практичної інтеграції нашої країни до Північноатлантичного Альянсу. А от остаточний результат – наш вступ до НАТО – буде залежати від нашої перемоги над ворогом.
Володимир Фесенко, політолог