17 травня Україна відзначає День науки. Наші вчені подарували світу вертольоти, рентгени та WhatsApp, без яких сьогодні складно уявити життя. Розповідаємо про революційні винаходи українців, що змінили історію технологій і врятували мільйони життів.
Світло з України: як українці подарували світу світлодіоди
Щоразу, коли ви вмикаєте світлодіодну лампу, дивитесь телевізор з LED-екраном або використовуєте світлодіодні фари автомобіля, ви користуєтесь технологією, створеною Ніком Голоняком - американським вченим русинського походження.
Його батьки емігрували з Підкарпатської Русі (нині Закарпаття, Україна) до США і оселились в Іллінойсі. Сам Голоняк став першим у своїй родині, хто отримав формальну освіту.
У 1962 році, працюючи в компанії General Electric, він створив перший у світі практичний світлодіод червоного кольору, що став революцією в освітленні. Сьогодні LED-технології споживають на 80% менше електроенергії, ніж звичайні лампи розжарювання, служать до 25 років і щороку допомагають людству економити мільярди доларів на електриці.
У 1963 році Голоняк передбачив, що його винахід замінить традиційні лампи розжарювання Томаса Едісона, і це пророцтво успішно збувається в наші дні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Тризуб" в Україні та лазерна зброя в світі: що треба знати про наявні системи, їхні плюси та мінуси
Іван Пулюй: українець, який "просвітив" людство до Рентгена
Щоразу, коли ви робите рентгенівський знімок у лікарні, ви користуєтеся технологією, дослідженню якої присвятив життя український вчений Іван Пулюй.
На 14 років раніше за офіційне відкриття Х-променів Вільгельмом Рентгеном, він сконструював свою знамениту "лампу Пулюя", яка випромінювала невидимі промені, що проникають крізь непрозорі предмети. Його фундаментальна праця "Промениста електродна матерія" (нім. "Strahlende Elektroden-Materie"), опублікована у Відні в 1883 році, була важливим внеском у дослідження катодних променів та їхніх властивостей.
2 лютого 1896 року Пулюй створив перше у світі зображення повного людського скелета (дитячого), яке згодом опублікував британський журнал "The Photogram".
Попри цей внесок у науку, Пулюй не отримав належного визнання за відкриття Х-променів, оскільки Нобелівську премію присудили Рентгену, хоча багато дослідників вважають, що Пулюй значно краще розумів природу відкритих ним променів.
WhatsApp і PayPal — українське коріння найпопулярніших онлайн-сервісів
Коли ви відправляєте повідомлення через WhatsApp своїм друзям, ви використовуєте месенджер, створений вихідцем з України Яном Кумом.
Народжений у Києві, він у 16 років емігрував до США разом із матір'ю. Хоча родина жила небагато, завдяки наполегливості та таланту Кум зміг реалізувати себе в IT-сфері. У 2009 році він створив WhatsApp — додаток, яким сьогодні користуються понад 2 мільярди людей у 180 країнах світу.
У 2014 році Ян Кум продав свій месенджер компанії Facebook (нині Meta) Марка Цукерберга за рекордні 19 мільярдів доларів,
А коли ви здійснюєте платежі через PayPal, вартo знати, що його співзасновником був інший українець — Макс Левчин.
Народжений у Києві у 1974 році, він емігрував із родиною до США і став одним з піонерів електронної комерції. Його внесок у розвиток цифрових платіжних систем дозволив мільйонам людей по всьому світу безпечно здійснювати онлайн-транзакції.
Електротрамвай: українська відповідь кінним екіпажам
Кожного разу, коли ви їдете трамваєм, ви користуєтесь транспортом, який першим у світі електрифікував українець Федір Піроцький. Народившись на Полтавщині в родині козацького походження, він створив революційний винахід, що змінив обличчя міст у всьому світі.
У 1880 році в Санкт-Петербурзі Піроцький переобладнав найважчий двоярусний вагон кінної залізниці на 40 пасажирів, вагою понад 6,5 тонни, на електричну тягу. Під час першого публічного показу 3 вересня 1880 року, трамвай, що рухався зі швидкістю 8-12 км/год без коней, викликав справжній фурор у публіки.
Водночас власники кінних трамваїв чинили активний опір впровадженню цієї технології, і в Санкт-Петербурзі регулярний електротрамвай з'явився лише в 1907 році.
Тим часом, саме на батьківщині винахідника — у Києві, в 1892 році почав курсувати перший у Східній Європі регулярний електричний трамвай. Німецька компанія братів Сіменс, використавши розробки Піроцького, швидко впровадила електричні трамваї в Берліні та інших європейських містах. Сьогодні електротрамвай вважається найекологічнішим міським транспортом і працює у понад 400 містах світу.
Трансплантологія: українець, який першим у світі пересадив нирку
Кожного року по всьому світу проводяться десятки тисяч операцій з трансплантації нирок, які рятують життя людей. Але мало хто знає, що перша у світі успішна пересадка нирки була проведена українським хірургом Юрієм Вороним ще в 1933 році.
Молода жінка - 26 років - потрапила до лікарні після спроби самогубства отрутою, що спричинила гостру ниркову недостатність. Щоб врятувати її, Вороний прийняв безпрецедентне рішення — пересадити нирку від донора, який помер від перелому черепа. Операція мала ускладнення — групи крові пацієнтки (I) та донора (III) не збігалися, але іншого варіанту не було. Нирку приєднали до стегнових судин, і вона почала функціонувати, виділяючи сечу. Пацієнтка прожила лише 48 годин.
Звіт про цю революційну операцію був опублікований в італійському журналі "Minerva Chirurgica" (1934) та іспанському "El Siglo Medico" (1936). Заслуги Вороного в медицині високо оцінені — 1936 року йому без захисту дисертації присвоїли науковий ступінь кандидата медичних наук. Пізніше, працюючи в Житомирській лікарні, він виконав ще п'ять операцій з пересадки нирки.
Варвара Каринська: українка, яка "вдягнула" світовий балет і отримала "Оскар"
Щоразу, коли ми бачимо класичний балет з танцівницями у легких повітряних пачках, ми спостерігаємо спадщину українки Варвари Каринської — революціонерки світу театрального костюма.
Народжена 3 жовтня 1886 року в Харкові в сім'ї заможного купця-мільйонера Андрія Жмудського, Варвара з дитинства захоплювалася вишивкою та шиттям. Після революції 1917 року та націоналізації сімейних статків, вона емігрувала спочатку до Європи, а в 1939 році — до США, де відкрила ательє в Нью-Йорку. Там почалася її тридцятирічна співпраця з легендарним хореографом Джорджем Баланчиним, який вважав її роботу настільки важливою, що говорив: "У літературі є Шекспір, а в костюмах — Каринська".
Найвизначнішим досягненням Каринської стало створення революційної балетної пачки без жорстких металевих спиць, які раніше травмували танцівниць. Її м'яка багатошарова конструкція дозволяла балеринам рухатися вільніше і створювала ефект легкості та парiння над сценою. Цей винахід, відомий як Powder Puff Tutu, став стандартом для всього світового балету і використовується до сьогодні.
Неперевершений талант Каринської був визнаний Голлівудом — у 1948 році вона стала першим костюмером в історії, удостоєним престижної премії "Оскар" за роботу над фільмом "Жанна д'Арк". Вона створювала костюми для таких зірок як Марлен Дітріх, Джуді Гарланд і Вів'єн Лі.
Ігор Сікорський: як українець навчив світ літати по-новому
Кожен раз, коли на екрані телевізора ви бачите вертоліт рятувальників або медичний гелікоптер, який доставляє пацієнта до лікарні, ви спостерігаєте за роботою машини, що була створена українським генієм Ігорем Сікорським.
Народжений у Києві 25 травня 1889 року, Сікорський з дитинства виявляв інтерес до авіації та технічних наук. Його мати, лікарка за фахом, подарувала йому книгу з малюнками Леонардо да Вінчі, де були ескізи гвинтокрилого апарату. Саме ці креслення надихнули майбутнього конструктора на створення гелікоптера.
Ще студентом Київського політехнічного інституту в 1908-1912 роках він спроектував і побудував кілька моделей гелікоптерів, хоча через недостатню потужність доступних тоді двигунів вони не змогли повноцінно злетіти.
Після еміграції до США Сікорський заснував власну авіабудівну компанію. 14 вересня 1939 року відбувся перший політ його експериментального гелікоптера VS-300 з одним несучим та одним хвостовим гвинтом – схеми, яка згодом стала стандартом для вертольотобудування у всьому світі. 17 квітня 1941 року, оснастивши VS-300 поплавками, Сікорський створив перший у світі вертоліт-амфібію, здатний злітати і сідати на воду.
Справжнім проривом став розроблений у 1942 році вертоліт XR-4 (VS-316), який був прийнятий на озброєння армією США і став першим у світі гелікоптером, що пішов у серійне виробництво. За своє життя Ігор Сікорський створив 18 базових моделей гелікоптерів, а його компанія "Sikorsky Aircraft" стала провідним світовим виробником вертолітної техніки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Magura V7 - ГУР показало морський дрон, що збив два російських Су-30 (відео)
Від чуми до холери: українець, який врятував мільйони життів
Уявіть собі лікаря, який настільки вірить у свій винахід, що випробовує його спочатку на собі. Так вчинив Володимир Хавкін, український мікробіолог, який створив перші у світі вакцини проти чуми та холери.
Народжений у 1860 році в Бердянську, Володимир Хавкін здобув освіту в Одеському університеті, де його наставником був знаменитий учений Ілля Мечников. Після участі в русі проти єврейських погромів, молодий дослідник був змушений покинути Російську імперію. Його шлях проліг через Швейцарію до Франції, де в 1889 році він став співробітником Пастерівського інституту в Парижі.
Саме там у 1892 році Хавкін створив першу ефективну вакцину проти холери. Перш ніж запропонувати її для масового використання, він випробував препарат на собі, введучи собі дозу, яка в кілька разів перевищувала ту, що вводилася тваринам під час експериментів. Як він пізніше записав у своєму щоденнику:
"Після введення вакцини у мене швидко піднялась температура до 39 градусів, почався сильний головний біль та слабкість у тілі".
Лише переконавшись у безпеці препарату, Хавкін почав його використовувати для захисту інших.
У 1893 році британський уряд запросив Хавкіна до Індії, де лютувала епідемія холери. Там йому вдалося вакцинувати десятки тисяч людей, що значно знизило рівень захворюваності та смертності. Коли в 1896 році Бомбей охопила епідемія бубонної чуми, Хавкін за три місяці розробив протичумну вакцину і знову випробував її на собі, перш ніж розпочати масову вакцинацію. Протягом наступних років в Індії було вакциновано понад 4 мільйони людей.
За свої заслуги Володимир Хавкін отримав титул "Махатма" ("Велика душа") від вдячних індійців, а британський уряд призначив його головним бактеріологом Індії. У Бомбеї був створений бактеріологічний інститут, який згодом перейменували на Інститут Хавкіна.
Борис Патон: "зварювальник, який зшиває людські органи"
Українські лікарі зробили неможливе можливим — навчилися "зварювати" людські тканини замість того, щоб зшивати їх. Цю революційну технологію розробив Борис Патон разом із командою вчених з Інституту електрозварювання.
Народжений у 1918 році в Києві, Борис Патон продовжив справу свого батька – академіка Євгена Патона, творця знаменитого методу електрозварювання. Але його власне відкриття вражало ще більше: він довів, що плазменний скальпель може не тільки розрізати, а й "запаювати" органи без ниток та швів.
Коли Патон вперше запропонував зварювати живі тканини, колеги вважали це божевіллям. Але він переконався на собі – спочатку методику випробували на тваринах, а потім і на людях.
Сьогодні його ім'я носить не лише Інститут електрозварювання, а й вулиці, школи та навіть астероїд.
Сергій Корольов: людина, яка відкрила людству дорогу в космос
Кожен запуск супутника, кожна космічна місія, кожен астронавт на МКС — це продовження справи, розпочатої уродженцем Житомира Сергієм Корольовим.
Народившись у 1907 році, Корольов з дитинства захоплювався авіацією. Його талант розкрився в Київському політехнічному інституті, а потім у Москві, де він став учнем піонера ракетної техніки Фрідріха Цандера.
Під його керівництвом:
- 4 жовтня 1957 – запуск першого супутника;
- 12 квітня 1961 – перша людина в космосі (Юрій Гагарін). Корольов особисто говорив з ним по радіо: *"Я — Заря-1, як мене чуєте?";
- 1965 – перший вихід у відкритий космос (Олексій Леонов).
До 1957 року США вважали свою космічну програму недосяжною для СРСР. Але після запуску "Супутника-1" The New York Times писала: "Це технологічний Перл-Гарбор для Америки". NASA була створена відразу після цього запуску – як відповідь на успіхи Корольова.
Цікаво, що перші ракети Корольова були зроблені з дніпровського металу. Сьогодні його ім'я носить кратер на Місяці та астероїд.
Юрій Гогоці: наноматеріали, які змінять майбутнє
Українець Юрій Гогоці відкрив унікальні наноматеріали під назвою "максени" — надтонкі пластинки товщиною лише в кілька атомів, які мають унікальні електричні і механічні властивості.
Сьогодні ці матеріали використовуються при створенні надпотужних батарей і суперконденсаторів, які можуть заряджатися за лічені секунди і служити десятки років. У майбутньому вони можуть стати основою для квантових комп'ютерів та надшвидкісних електронних пристроїв.
Назва "максени" походить від схожості з графеном і містить посилання на Дрексельський університет, де було зроблено відкриття. Але багато фахівців жартують, що це також натяк на "максимальні" можливості цих матеріалів.
