Після десятиліть припущень і майже 200 років археологічних загадок, знайдено залишки Хаджибейського замку - найдавнішої відомої фортеці на території сучасної Одеси.
Про це йдеться у звіті "Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського" та Інституту археології НАНУ.
Після майже двох століть невизначеності, археологи нарешті підтвердили розташування Хаджибейського замку - фортифікаційної споруди, що вважалась втраченою. Дослідження ускладнювались відсутністю достовірних карт і документів, а сам замок був знищений невдовзі після його захоплення в 1789 році - росіяни його підірвали, а залишки згодом розібрали на каміння.
Перелом стався у 2020 році, коли під час спільної експедиції Університету Ушинського та Інституту археології НАН України стало зрозуміло: шукати слід замку варто на території напівциркульної площі Приморського бульвару. Наступного року розпочались активні розкопки - три основні ділянки було закладено на північ від пам’ятника Дюку, а ще кілька шурфів - уздовж бульварних алей. У 2025 році розкопки продовжились на схід від попередніх ділянок - і принесли остаточне підтвердження: замок було збудовано саме тут.
Він займав ділянку приблизно 40×40 метрів між будинком №8, фунікулером, пам’ятником Дюку та південними алеями. У декількох розкопах дослідники виявили залишки фронтальної стіни берегової артилерійської батареї, добудованої до замку з боку моря. Зафіксовано й залишки демонтажу стін, зокрема місце перетину фронтальної та бічної стін, що охороняла батарею зі сходу.
Цікаво, що основа батареї врізана в культурний шар V століття до н.е., що дає змогу говорити про межі античного поселення Гавань Істріан. Раніше вважалось, що воно не простягалося так далеко на північ, однак розкопки дозволили ідентифікувати невеликий яр - природний бар’єр, що слугував захистом і для османської фортеці. Саме він визначав межу між гаванню і плато, де згодом розташували замок.
Важливу роль у локалізації відіграли також старовинні плани - зокрема карта Іслєньєва (1766), яка демонструє наявність квадратного бастіону та недобудованих ровів. Пізніше, вже в російський період, ці рови були засипані сміттям.
Щодо хронології - сама батарея була збудована вже після зведення замку, коли у розпорядженні гарнізону з’явилися далекобійні гармати. Замок же, за своїм плануванням, є типовою середньовічною фортецею до артилерійської епохи.
Цікаво, що в межах розкопок також виявлено артефакти XIV століття, зокрема фрагменти візантійської кераміки, що може свідчити про існування тут італійської факторії Джинестра. Це вкотре доводить: Одеса має глибоке багатошарове минуле, пов’язане з морською торгівлею та геостратегічним положенням.
Як писаві "Ми-Україна" раніше, біля Австралії знайшли голландський корабель, що затонув 168 років тому
