Індія буде дистанціюватися від співпраці з рф у військовій сфері, попри те, що останні два десятиліття закупила у рф озброєння на суму, що перевищує 60 мільярдів доларів. Про це пише Reuters із посиланням на власні джерела.

"Ми навряд чи підпишемо якусь велику військову угоду з росією. Це стало б червоною лінією для Вашингтона", - пояснив Нандан Уннікрішнан, фахівець по рф в аналітичному центрі Observer Research Foundation у Нью-Делі.

Натомість тепер Індія покладатиметься на закуплю зброї у Заходу. Так, нині росія пропонує Нью-Делі свої сучасні гвинтокрили та бойові літаки, однак індійська сторона сторониться цих пропозицій та схиляється до придбання техніки та озброєння американського виробництва.

Видання також нагадує, що у 2023 році Нью-Делі та Вашингтон підписали угоду з General Electric, яка дає змогу Індії випускати вдома двигуни для винищувачів. Цей факт є "першою подібною поступкою США країні, яка не є союзником". Більш того, держави домовились про "нарощування" технологічну співпраці та спільного виробництво у різних галузях, від повітряного бою до розвідувальних дій.  
 
Не менш важливий фактор для країн, які купують зброю у рф, полягає у здатності Москви на тлі війфни в України виконувати замовлення.

"Оскільки війна в Україні затягується, виникають питання, чи зможе росія надавати нам запасні частини. Це сприяє диверсифікації", - прокоментував Свасті Рао, експерт з Євразії державного Інституту оборонних досліджень та аналізу імені Манохара Паррікара.

До того ж, нині Індія активно придивляється до реактивних літаків французького виробництва та має намір випускати підводні човни за французькими, німецькими або іспанськими технологіями. Винищувачі країна збирається оснащувати двигунами, виробленими СГша та Францією.

Нагадаємо, росія упродовж щонайменше 30 років була другим за величиною експортером зброї у світі. Зберегти свою позицію рф вдалось і у 2023 році, проте її частка у світовому експорті озброєнь впала на 31%.

Як писав "Ми-Україна" раніше, російська федерація, станом на осінь 2023 року, мала у своєму арсеналі 4489 ядерних боєголовок, в Китаї їх кількість перевищувала показник у 500 одиниць. США ж мали у запасі 3700 ядерних боєголовок.