Націоналізація "Сенс Банку": що з ним не так і чи варто хвилюватись клієнтам

Націоналізація

20 липня НБУ сповістив про виведення з ринку "Сенс Банку". Його націоналізація після цього – питання кількох днів. Чому вона відбувається, як проходитиме та чи варто щодо цього хвилюватися?

Що не так із "Сенс Банком"?

Нинішній "Сенс Банк" заснований у березні 1993 р. як комерційний банк "Віто". У 90-х змінив назву на "Київінвестбанк". У 2001 р. став "Альфа-банком" і до 2018 р. кілька разів змінював організаційно-правову форму. У грудні 2022 р. перейменований на "Сенс Банк" та є акціонерним товариством.

Він є десятим в Україні за розміром активів – трохи більше 97 млрд грн. Має майже 3 млн клієнтів, здебільшого фізосіб. Обсяг вкладів фізосіб та підприємців – 44,3 млрд грн.

"Сенс" входить до переліку системно важливих банків з березня 2023 р., тобто таких, що мають найбільший вплив на стабільність банківської системи. Це визначає НБУ на підставі рекомендацій Європейського наглядового органу. До системно важливих банків висуваються посилені вимоги щодо основного капіталу та максимального розміру кредитного ризику.

"На 1 червня 2023 року норматив адекватності регулятивного капіталу "Сенс Банку" був у межах дозволеного – 11,8% (при мінімумі 10%). Але серед усіх банків – це другий найменший результат (після "Укрексіму"). При цьому, порівняно із початком війни, обсяг регулятивного капіталу банку зменшився удвічі, з 12,6 млрд грн до 6,4 млрд грн", - зазначив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

Формально банк тримається на плаву. Але його націоналізуватимуть з огляду на те, кому він належить.

Власники "Сенс Банку" напряму – підсанкційні кіпрська ABH Ukraine Limited та люксембургська ABH Holdings S.A. Опосередковано – підсанкційні та наближені до путіна російські олігархи Міхаіл Фрідман (33% акцій) та Пьотр Авен (12,4% акцій).

путін та Фрідман

А з березня 2022 р. ще й росіянин Андрєй Косогов (40,96% акцій), на якого на початку повномасштабної війни оформили свої частки Герман Хан та Олексій Кузмічьов. За українськім законодавством такі зміни мають узгоджуватися із НБУ, чого у випадку із "Сенс Банком" не відбулося.

путін та Авен

"Коли йдеться про санкції, ми маємо бути святішими за Папу Римського. Якщо ми вимагаємо, щоб материнські структури виводили банки з російського ринку. Якщо видаємо банкам з репутацією, їхнім материнським структурам, титул спонсорів тероризму, - констатує аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ. - У такому разі якесь рішення щодо "Сенсу" ми мали ухвалити. Ситуація очевидно затягувалася та погано впливала на наш діалог із західними партнерами".

У НБУ зазначають, що є висновок аудитора про негативний вплив на діяльність "Сенсу" репутації його власників. Через це з березня 2022 р. до липня 2023 р. регулятивний капітал зменшився на 50%, тоді як у інших системно важливих банках зріс майже на третину.

У Фонді гарантування вкладів фізосіб кажуть, що власники не можуть виконувати визначені банківським законодавством зобов'язання, тобто не здатні підтримувати нормативні значення та вживати заходи в разі неплатоспроможності. Це є загрозою для вкладників та кредиторів. Тому "Сенс Банк" крокує до націоналізації. Але відбувалося це не надто просто та швидко.

Шлях до націоналізації

Оскільки вирішення проблеми із "Сенсом" та його власниками було неминучим, треба було обирати спосіб.

"Інші концепції, окрім націоналізації, розглядалися. Наприклад, залучення власниками довгострокового субординованого боргу, так званої додаткової участі у капіталі (це коли не збільшується портфель акцій власників, але банк отримує капітал). Можна було просто заарештувати акції банку та передати їх в управління певним фінструктурам. Але ухвалили рішення про націоналізацію", - каже О. Кущ.

Аналітик зазначає, що кожен із трьох варіантів мав свої переваги. Наприклад, за рахунок субординованого капіталу могли отримати $1 млрд у капітал банку. Власники були готові вкласти ці гроші у військові облігації внутрішньої державної позики. У жовтні минулого року Міхаіл Фрідман намагався розморозити свої рахунки у Монако задля докапіталізації. Якби влив і на мільярд банк придбав ОВДП, гроші пішли до бюджету.

"В разі арешту акцій власники зберігали б відповідальність за банк, але не могли б ним керувати, - додає аналітик. – А націоналізація – це відповідальність повністю на плечах держави".

Для того, щоб позбутися підсанкційних та напряму пов'язаних із кремлем власників фінустанови в обраний спосіб – через націоналізацію, довелося переписувати банківське законодавство.

У жовтні 2022 року набрав чинності закон 2643-IX про особливості виведення з ринку системно важливих банків під час воєнного стану. Згідно із ним, націоналізація можлива через віднесення такого до неплатоспроможних. Держава не має проводити докапіталізацію та купує його за одну гривню незалежно від розміру регулятивного капіталу.

Одним із критеріїв неплатоспроможності визнано проблеми із ліквідністю. Але "Сенс Банк" не виходив на критичні рівні та не надавав підстав для визнання його неплатоспроможним. Навпаки, обсяг ліквідності у січні 2023 р. склав 8 млрд грн проти 2,7 млрд у грудні 2022 р.

Знадобилися нові законодавчі уточнення. У березні був поданий законопроект 9107-1 про удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану. Після дебатів та доопрацювання, у травні ВР його ухвалила, 16 червня його підписав президент. Серед іншого у ньому є такі важливі позиції:

  • підсанкційні фізичні та юридичні особи не можуть набувати чи збільшувати істотну учать у банку;
  • системно важливий банк може бути виведений з ринку (націоналізований) у тому разі, якщо не має ознак неплатоспроможності у разі застосування блокуючих санкцій до самої установи чи власника істотної участі;
  • збитки, які особи зазнають внаслідок ліквідації або виведення банку з ринку, компенсуються коштом країни-агресора.

18 червня закон набрав чинності та запущена процедура націоналізації "Сенс Банку".

Як відбувається націоналізація?

Ввечері 20 липня в НБУ заявили, що ухвалено рішення про виведення з ринку АТ "Сенс Банк". Тоді ж ФГВФО сповістили, що запроваджує тимчасову адміністрацію. Паралельно Нацбанк звернувся до уряду із проханням ухвалити рішення про участь держави у виведенні банку з ринку, тобто щодо націоналізації.

Календарний план такий. 20 липня рішення НБУ про виведення з ринку та блокування руху коштів, яке завершується 21 липня, із введенням тимчасової адміністрації ФГВФО. Перед вихідними Кабмін ухвалює рішення про націоналізацію.

"ФГВФО буде зобов’язаний протягом двох днів продати акції "Сенс Банку" Мінфіну за 1 гривню та припинити діяльність тимчасової адміністрації, - описує процедуру після схвалення націоналізації урядом Данило Гетманцев. -У ці два дні і далі буде багато технічної роботи. ФГВФО – призначити за поданням Мінфіну і за погодженням з НБУ склад нових органів управління банку – правління і наглядової ради, які почнуть працювати після завершення роботи тимчасової адміністрації. Мінфіну – протягом трьох днів після купівлі акцій залучити міжнародного аудитора".

Тобто перехід "Сенсу" під парасольку держави відбудеться десь до 25 липня. Далі керуватиме банком команда, яку сформує Кабмін з подачі Міністерства фінансів.

Що націоналізація означає для вкладників?

"Операційно в роботі банка нічого не змінюється, - запевняє Гетманцев. - Починаючи з сьогоднішнього дня ( з 21 липня, - авт.), всі сервіси банку працюють у звичному режимі, без обмежень. Платежі юридичних осіб приймаються без обмежень".

Про роботу у штатному режимі під час тимчасової адміністрації запевнили у самому "Сенсі". Через три дні після рішення Кабмін про націоналізацію тимчасова адміністрація завершить роботу. Питання щодо подальшого функціонування вирішуватиме новий менджмент.

Усі проводять пряму аналогію із націоналізацією "Привату", що клієнтів "Сенсу" має заспокоїти. Банк працював і працює так само, як і за колишніх власників.

"В разі націоналізації для вкладників немає жодних підстав для хвилювань, - підтверджує Олексій Кущ. - Це найбезпечніший із усіх можливих варіантів. Вони могли б хвилюватися в разі блокування акцій та передачі в управління сумнівній структурі. Тоді можна було побоюватися, що установу роздерибанять, а потім на державу повісять зобов'язання. Націоналізація ж для вкладників найбезпечніша, і боятися немає чого, бо держава їхні вклади повністю гарантує".

Що націоналізація означає для держави?

"Держава отримає десятий за розмірами активів банк в Україні, які становлять близько 100 млрд гривень. Отже, після переходу до держави, банк має всі можливості успішно працювати та приносити державі значні прибутки у вигляді податків та дивідендів, - вказує колишній директор департаменту НБУ, екс-радник голови КМДА Сергій Круглик. - Зараз держава володіє понад 50% часткою у банківській системі, а з націоналізацією "Сенсу" ця частка збільшиться майже до 60%".

Олексій Кущ пояснює, що держава за чистими активами вже мала 60% у банківській системі.

"Потім держбанки трохи стиснулися, тому відбулося зниження до 50%, - додає аналітик. - Зараз знову йде повернення до 60%. "Сенс" досить великий, був ліквідним, не мав особливих проблем. Тому не мало резону його просто ліквідувати. Банк на ходу, а його ліквідація призвела б до покриття державою великої кількості вкладів населення – 100 млрд грн лягли б на ФГВФО, грошей там не вистачило б і довелося б докапіталізувати за рахунок бюджету. Краще націоналізувати, щоб він діяв надалі".

За інших часів така істотна участь держави у банківській системі мала б і викликала питання. Але не під час повномасштабного вторгнення.

"Такий квазідержавний профіль банківської системи сформувався за рахунок невдалої чистки банківської системи у 2014-2015 рр., коли була фактично знищена значна частка комерційних банків і було націоналізовано "Приват", - резюмує Кущ. - Це було не по європейські, призвело до колосальної корупції і витрат держави на утримання та докапіталізацію. Але, як не парадоксально це звучать, квазідержавний характер банківської системи врятував нас під час повномасштабного вторгнення. Населення довіряло держабанкам, і вони стабілізували ситуацію, не дозволили відтік вкладів, як це було у 2014 році".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" з'ясовував, чи матиме зрив росією зернової угоди вплив на валютний курс в Україні.

Головне