Експерт Олег Листопад заявив, що нині Україна вперше у своїй історії стикається з потребою оцінки придатності забруднених війною територій до сільського господарства, і тому подібні послуги можуть визначати, чи можливо взагалі щось вирощувати на певних ділянках.

Про це він повідомив в інтерв'ю для "Ми-Україна".

За його словами, досвідчені агрономи можуть дати відповідь, але умови, в яких опинилася Україна, унікальні для всього світу. У перспективі, аналіз таких територій може стати окремою експортною галуззю поряд із військовими товарами. Водночас експерт порушив питання про біорізноманіття та екологічні втрати.

Зокрема, ситуація з підривом Каховської ГЕС критично вплинула на фауну: тереолог Русін одразу звернув увагу на знищення середовищ існування трьох ендемічних видів, що мешкають лише в зоні затоплення — серед них один із видів сліпаків, мишівка Нормана та так звані "херсонські кенгуру". За попередніми підрахунками, до 70% ареалів цих тварин опинилися під водою.

На Донеччині, Луганщині, Харківщині та в інших регіонах війна призводить до масового перемішування ґрунтів, руйнування степів, які й так залишилися лише на 3–4% від колишньої площі. Оборонні споруди, вибухи, обстріли — усе це знищує як аграрні землі, так і залишки дикої природи. Знімки з дронів і свідчення місцевих фіксують, як степи перетворюються на перериті й обгорілі території.

Однак, за словами Листопада, оцінити повну втрату агрокультур поки складно — ці дані ще не зібрані через небезпеку роботи в зоні бойових дій. Біологи можуть потрапити туди лише в бронежилетах і шоломах, під наглядом озброєних супровідників, бо росіяни одразу відкривають вогонь, щойно помічають присутність дослідників. Через це майже неможливо вести системну наукову роботу.

Зокрема, пожежі в заповіднику Асканія-Нова — ще один приклад екологічної катастрофи. Як степ відновлюється після пожеж, ніхто достеменно сказати не може. Про зоопарк у цьому ж заповіднику можна говорити окремо, адже ситуація там теж критична.

Як писав "Ми-Україна" раніше, вчені заявили, що за нинішніх темпів викидів людство вичерпає свій вуглецевий бюджет для обмеження потепління до 1,5°C вже за два роки. Перевищення цієї межі означатиме ще частіші й руйнівніші кліматичні катастрофи, а для повернення до стабільного клімату доведеться активно вилучати CO₂ з атмосфери.