Професор політології Києво-Могилянської академії та науковий директор фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань прокоментував серію загадкових смертей понад 60 високопосадовців у росії, які з 2022 року, за даними одного з французьких медіа, випадали з вікон або раптово вмирали від серцевих нападів. Серед них згадуються й інженери, які працювали над створенням гіперзвукової зброї.
Про це він повідомив під час інтерв'ю для "Ми-Україна".
Гарань зауважив, що попри очевидні авторитарні риси нинішнього російського режиму, порівняння його зі сталінськими репресіями є передчасним. Він визнає, що Путін — диктатор, а росія — диктатура з усіма притаманними їй ознаками: придушенням інакомислення, репресіями та агресією. Проте, на його думку, за Сталіна масштаби репресій були значно ширшими, адже вони стосувалися навіть лояльних до режиму громадян, і достатньо було лише підозри або надуманого приводу, аби потрапити під жорна репресивної машини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський зустрівся з Папою Римським в Італії (фото)
Порівнюючи з брежнєвською епохою, Гарань наголошує, що попри наявність тоталітарних рис, у ті часи переслідування переважно стосувалися відкрито незгодних із системою, тоді як за Сталіна навіть приватне невдоволення могло коштувати свободи чи життя. Саме тому, на думку професора, нинішній режим у росії — це інше історичне явище, хоча й не менш загрозливе.
Гарань також зазначив, що після короткого періоду сподівань на демократію після розпаду СРСР, росія швидко повернулася до авторитаризму. Конституція, ухвалена за Єльцина у 1993 році, на його думку, вже тоді закладала підвалини диктатури. Путін лише скористався цим юридичним підґрунтям для зміцнення власної влади.
На завершення професор підкреслив, що подібні режими не виникають у вакуумі — вони базуються на політичній культурі суспільства. І в росії ця культура досі вважає Сталіна найвеличнішим лідером, що свідчить про глибокі авторитарні настрої в масовій свідомості.
Як писав "Ми-Україна" раніше, вчені з’ясували, як мозок з віком змінює обробку інформації, що і впливає на наше сприйняття тривалості днів, місяців і навіть років.
