Проблема, про яку добре знали ще до війни і яку не вирішили досі - це мости, які тепер стали "Ахілесовою п'ятою" столиці. Вони і в мирний час не справлялися із навантаженням, а зараз то взагалі біда. Тиждень тому балістика пробила діру у Південному мосту, сьогодні пошкодила Північний. І щоразу після атак місто просто завмирає в заторах. Влада ж звітує, що працює над альтернативою переправ.

Про що йдеться і як швидко проєкти можна реалізувати дізнавалася кореспондентка "Ми-Україна" Олександра Бабіхіна.

Мости - "Ахілесова п'ята" Києва

Сполучення лівого та правого берега - це одне з найбільш вразливих місць транспортної системи столиці. Значна частина киян живе на лівому березі, тоді як більшість робочих місць зосереджена на правому. 

У Києві через Дніпро перекинуто шість автомобільних мостів. Щодня ними проїжджає близько 600 000 машин. А ще до цієї цифри треба додати 150 000 пасажирських поїздок на автобусах та тролейбусах і ще 300 на метро.

Уже місяць мости під прицілом ворога. Південний росіяни атакували щонайменше шість разів, Північний двічі. Спершу по переправах били реактивними дронами, а наприкінці жовтня вдарили балістикою.

Через півтора тижні після атаки рух Південним мостом обмежений. Відкрито лише одну смугу з правого на лівий берег і дві у зворотному напрямку. Діють ліміти щодо ваги транспорту не більше 10 тонн. Метро не курсує, натомість запустили чотири автобусних маршрути. Залежно від напряму на свій рейс можна чекати від 12 хвилин до півгодини.

Що пропонує уряд?

Коли рух одним мостом обмежений, зростає навантаження на інші. Тож і доводиться киянам зранку і ввечері стояти в годинних заторах. А якщо уявити, що один або одразу кілька мостів не працюватимуть, для столиці це означає локістичний параліч. Кабмін кілька тижнів тому затвердив експериментальний проєкт будівництва резервних переправ.

"Загалом передбачається реалізація 21-ї мостової переправи. Роботі в Києві вже розпочаті. Перші мости запрацюють на початку року", - сказав міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник.

Та про що саме йдеться? Спочатку серед альтернатив називали понтонні мости. Їх збирають із плавучих секцій, тому такі переправи можна відносно швидко розгорнути, але для постійного руху вони мають суттєві обмеження.

У чому проблема понтонних мостів

"За характеристиками понтону має бути від переду заду наступної машини 30 м. Ну і, звичайно, обмеження по вазі, тобто це не може бути якась важка техніка, мають бути там до 60 тонн", - заявив архітектор та інженерний експерт Олег Гречух.

У Мінвідновленні пояснюють - резервні переправи будуть комбінованими із тимчасових мостових конструкцій, насипних ділянок та під'їзних шляхів. Одним із можливих рішень інженери називають швидкомонтовані мости.

"Уявіть конструктор LEGO, з якого можливо зібрати певний прогон мостовий. Цих прогонів можна зібрати декілька, але як і будь-яка конструкція, вони теж мають обмеження. Тобто не можна зібрати прогон довжиною в кілометр. Він має мати якісь проміжні опори", - розповів доцент кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд Андрій Корецький.

А це вже ускладнює інженерну задачу. Швидко зібрати окремі секції не означає швидко побудувати всю переправу.

"Від пів кілометра до 1,5 км ширина дзеркала Дніпра в межах Києва в залежності від сезону. Якщо поглянути на ті терміни, які виробники таких конструкцій заявляють, що, наприклад, десь 40-50 м прогон можна спородити там за 10-12 днів, там від тижня до двох тижнів, але це тільки сама конструкція", - додав Корецький.

Тобто на це підуть місяці. Загалом у Києві планують звести вісім резервних переправ. За одним із проєктних рішень така конструкція зможе пропускати 15-18 000 авто на добу. Тобто, якщо зведуть усі, то переїхати Дніпро зможуть близько 140 000 машин. Та це навіть не половина нинішнього щоденного трафіку.

Переправа Дніпром паромами: чому не варіант

Ще одна альтернатива, яку часто обговорюють паромне сполучення, але де взяти судна? Доставити до Києва великі міські пароми нині неможливо. Через бойові дії навігація Дніпром заблокована. Пройти через Херсонський вузол нині нереально. А перевести такі судна суходолом надто складно.

"Навіть якби була така можливість, то на купівлю вживаного парому пішло б від півроку до року, а на виготовлення нового від двох до трьох років", - заявив голова громадської організації «Рада з урбаністики Києва» Віталій Селик.

У Києва є власні річкові трамваї, однак вони вже кілька років не виходили на маршрути, а який їхній технічний стан невідомо.

"Один такий трамвайчик поміщає, здається, 150-200 людей і проходить там маршрут 15-20 хвилин. І це не не враховуючи ту кількість палива, які він використовує. Сьогоднішні величезні тарифи на таксі в години пік будуть здаватися нам великим щастям порівняно з тими квитками, які будуть коштувати на цих річкових трамвайчиках", - додав Селик.

Тунель під Дніпром як альтернатива

Розванжити столичні мости могли б тунелі під Дніпром, але їхнє будівництво зараз малореалістичне. На проектування та будівництво таких об'єктів потрібні роки і дуже багато грошей. Та й в умовах війни навіть такі конструкції мають вразливі місця.

"Це в'їзд і виїзд тунелю. Це найвужчі горлечка. Так само, як і в Південному мосту потрапляння було в то місце, де метро заїжджає під землю. Фактично, найслабше місце", - заявив Гречух.

Отже, швидкої та повноцінної заміни Київським мостам немає, тому експерти радять збільшувати кількість автобусних рейсів між берегами. А поки ж киянам доводиться пристосовуватися до обмежень - стояти в заторах або долати відстань пішки.

Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, 7 листопада кілька ракет влучили у Північний міст у Києві, рух закрили в обидві сторони.