Україна упродовж десяти останніх років - від дня підписання Асоціації з ЄС - здійснила масштабну трансформацію судової системи та імплементувала антикорупційну реформу. Як роботу нашої держави оцінюють в ЄС, що вже зроблено та які ще виклики перед нами стоять дивіться в сюжеті "Ми-Україна".
2014 року Україна підписала Асоціацію з ЄС. Спершу політичну, а за два роки і економічну її частину. Що цьому передувало важко забути - Євромайдан, відмова на саміті у Вільнюсі та врешті втеча Януковича. Та навіть після цього до членства, ба навіть до самих переговорів про вступ до ЄС, на українців чекав шлях у 10 років зі змінами у Конституції, законах та суспільстві. Левова частка з них стосувалась двох факторів - верховенства права та боротьби з корупцією.
"Нам треба було просто створити те, чого не існувало, створити антикорупційні органи, ухвалити антикорупційне законодавство, затвердити стратегію. Сьогодні такі речі виглядають як дуже прості завдання, які не так вже і важко виконати, але тоді це були важливі зміни", - говорить віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина.
У 2014 році Україна вперше ухвалює антикорупційне законодавство, за рік свою роботу починає НАБУ, а з ним і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Водночас з ухвалення змін до Конституції України розпочинаються зміни і у сфері судочинства. У подальшому всі ці реформи поглиблювалися.
"І коли у 2019 році запрацював Вищий антикорупційний суд також до Конституції України вписали Євроатлантичну інтеграцію і у 2023 році, коли була проголошена державна антикорупційна програма і реформа Конституційного суду саме тоді Європейська Рада погодилась відкрити успішні переговори", - зазначила пані посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Та щоб розпочати перемовини з ЄС Україна мала виконати сім рекомендацій від Єврокомісії, серед яких чотири - були спрямовані на подолання корупції та становлення верховенства права. Це ухвалення законодавства та процедури добору суддів Конституційного суду України, оновлення Вищої ради правосуддя та відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також подальше посилення боротьби з корупцією, зокрема призначення нового керівника САП і директора НАБУ та відмивання коштів.
"Буде багато речей, які треба зробити для української сторони. Я б також вказав на необхідність звернути увагу на різні сектори, де, як ми знаємо, має місце корупція - митниця, медичний сектор, школи, муніципальний сектори. Тож тут буде багато роботи, та ми бачимо прогрес. Якщо подивитися на прозорий міжнародний глобальний індекс, то в 2013 році Україна була країною номер 144, зараз - 104 місце", - зазначає Аллан Паг Крістенсен, голова Антикорупційної ініціативи ЄС.
Водночас західні партнери відзначають прогрес і у судовій системі, кажуть, що попри війну Україна змогла виконати рекомендації Єврокомісії . Утім робота у напрямку до покращення правосуддя повинна продовжуватись, а зміни запрацювати на практиці.
"Ми безумовно підтримуємо саме частину по покращенню правосуддя в України, підвищення верховенства права. Бачимо дуже великий прогрес України на цьому шляху, бачимо запуск оновленої Вищої ради правосуддя, вищої кваліфікаційної комісії суддів і зараз вже триває конкурс до Конституційного суду України. Це великий поступ і нам дуже приємно мати можливість підтримувати українських стейкхолдерів на цьому шляху і можливість реалізовувати ці реформи",- прокоментувала керівниця проєкту ЄС "Право-Justice" в Україні Оксана Цимбрівська.
Крім сприяння щодо трансформації судової системи західні партнери також продовжують допомагати Україні долати виклики війни, адже на Національну судову систему впав величезний тягар - це понад 130 000 проваджень , пов'язаних з воєнними злочинами, скоєними на нашій території.
"Це дуже великий виклик для системи правоохоронних органів і потім це буде виклик для системи національних судів. І що важливо робити зараз, це пріоритезація цих справ, їхня каталогізація і мапування. Це насправді дуже велика кропітка робота", - Оксана Цімбрівська.
Багато було зроблено та ще більше потрібно зробити, кажуть урядовці та партнери з ЄС. Уже цього червня мають погодити переговорну рамку та почати практичні переговори по 34 розділам з країнами ЄС. Наскільки тривалим цей процес буде залежати від багатьох факторів, передусім від роботи всередині країни та політичної готовності Європейського Союзу.
