Курс долара зріс на готівковому ринку. "Ми – Україна" розбирався, чи є підстави хвилюватись та очікувати на серйозне подальше зростання?
Курсові коливання
З початку серпня готівковий курс долара демонструє зростання, хоч і незначне. Якщо у банках місяць тому продавали в середньому за 37,3 грн, то зараз 37,6 грн. І такий рівень не є максимальним.
З початку року гривня укріплювалася, стартувавши з позицій, які перевищували 40 за долар. Далі увімкнувся тренд на укріплення з коливаннями та з піком саме на початку серпня. Проте з того часу і у банках, і у пунктах обміну спостерігаємо рухи то вгору, то вниз.
"В реальній дійсності 37,2/37,6 грн за долар – приблизно в цих коридорах зараз можна придбати валюту. Загалом же ми маємо коридор 37-38 грн, і те, що спостерігається зараз, нічим не відрізняється від ситуації, яку мали два тижні тому", - констатує член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Експерт пояснює, що готівковий курс як зараз рухається в межах цього коридору, так і очікується у цьому діапазоні до кінця літа та у вересні.
"Зараз коливання – це чисто зміни попиту і пропозиції. Головне, що у коридорі та без несподіванок. Вони ситуативні, пов'язані із специфічними змінами на тому чи іншому ринку", - каже Пендзин.
В обговореннях щодо них доволі часто згадують аграріїв, які начебто купують валюту для майбутньої посівної. Але економіст відзначає, що аграрії збирають врожай і якихось екстраординарних дій на ринку не здійснюють, і загалом ситуацію на ринку називає традиційною
Складнощі зі зношеними доларами
Останніми місяцями готівковий ринок зіткнувся із проблемою обміну пошкоджених, зношених, старих банкнот в інвалюті. Із високою комісією чи взагалі із відмовою, власники таких йшли з пунктів обміну.
Реагуючи на численні скарги, Нацбанк прозвітував про те, що змінив нормативно-правову базу. Він скасував перелік ознак незначного зношення банкнот, тобто ті, які вважалися такими, мають прийматися без обмежень. Якщо купюра справжня, дизайн та елементи відповідають тим зразкам, які приймають іноземні центробанки (нагадаємо, що в США в обігу усі, які випущені після 1914 р.), приймати їх зобов'язані. Якщо відмовляють, регулятор обіцяє штрафувати.
Проте 15 серпня надійшли дзвіночки, що не усе виходить так добре, як хотілося. Асоціація фінансових компаній "Фінансовий омбудсмен" (небанківські фінустанови) звернулась до НБУ та фінансового комітету ВР з листом щодо проблем на готівковому ринку інвалюти.
Там нагадали, що 30 червня НБУ ухвалив постанову, якою дозволив небанківським фінустановам знімати іноземну та національну валюту зі своїх банківських рахунків для підкріплення кас готівкою. Але більшість установ працює не із залишками на рахунках, а із тим, що отримують у касах в межах операцій з купівлі-продажу валюти. Тобто клієнти здають валюту, клієнтам продають валюту – здебільшого усе працює так.
Але через нові вимоги в касах накопичуються зношені купюри, які приймати зобов'язані, тоді як споживачі такі відмовляються купувати. А укладання договорів інкасо з банками до позитивних результатів не призвело. Щоб вирішити проблему, фінустанови пропонують варіанти. Зокрема, або визначити держбанк, який прийматиме зношені банкноти, або встановити порядок їхнього прийому банками від небанківських фінустанов.
Це лише один сегмент валютного ринку, який може впливати на готівковий курс точково. Проте це не загальний тренд під який підлаштовується ринок.
"Проблему із зношеними купюрами вирішено повністю, - наполягає Пендзин, - Питань із цим вже немає".
Зміна курсу НБУ: який вплив?
Після повномасштабного вторгнення Національний банк зафіксував курс гривні до долара на рівні 29,25, запровадив низку валютних обмежень. У липні минулого року гривню девальвували і зафіксували новий курс на рівні 36,57 грн, що більше відповідало реальному стану справ у кризовій ситуації.
Отже, рік тому офіційний курс заморожено, а за цей час ситуація змінилася вже у кращий для гривні бік. Готівковий долар протягом першої половини цього року впритул наближався до позначки НБУ. Меморандуми із західними кредиторами містять обіцянки лібералізувати валютний ринок та відійти від жорсткої фіксації. Чимало кроків до лібералізації НБУ вже зробив, а на початку липня презентував стратегію пом'якшень валютних обмежень.
У ній, зокрема, Нацбанк анонсує перехід "до більшої гнучкості обмінного курс". З відсилками до поступового його запровадження та "у міру формування належних умов", він каже про зберігання максимальної курсової стабільності на перших етапах.
Жодних строків переходу до більш гнучкого курсоутворення НБУ у стратегії не наводить. Але намір багатьма сприймається як те, що валюту відпустять у вільне плавання. На такому вузькому ринку як український неминуче призведе до різких рухів вниз чи в вгору. А враховуючи ще чинні валютні обмеження та відкладений через них попит на валюту, скоріше вгору. Саме очікування стрибка і може зараз підігрівати попит.
Але варто розуміти, що більша гнучкість курсу – це не синонім відмови від фіксованого курсу та повернення до гнучкого ринкового курсоутворення. Також це не відбуватиметься поза поступове зняття валютних обмежень, яке Нацбанк також закладає у стратегії.
"Безперечно, чекаємо на зняття валютних обмежень і подивимось, як воно буде. Але це буде однозначний позитив. Можливо НБУ піде на це десь до кінця цього року. Все залежить від того, якими на наступний рік будуть гарантії підтримки валютних резервів – макрофінансової допомоги. Дадуть чи не дадуть нам потрібне. Є багато питань, які впливають на дії НБУ з точки зору зняття валютних обмежень, - каже Пендзин, - Нацбанк не буде відмовлятися від фіксованого курсу, не буде плаваючого курсу. Скоріше це буде курс, який буде забезпечуватися інтервенціями Нацбанку. Не повністю відпущений, а під контролем НБУ. Гадаю, несподіванок не буде. Нацбанк і так продає кожного тижня по півмільярда доларів".
Член ради НБУ Василь Фурман підтвердив в ефірі "Ми – Україна", що навіть при переході до плаваючого обмінного курсу, все відбуватиметься тільки під жорстким контролем.
"Як Національний банк і позначив, гривня може і посилюватися, і послаблюватися. Але, висловлю свою точку зору як експерт, це будуть незначні коливання, - зауважив Фурман, - І якщо ми говоримо при ситуацію на сьогоднішньому етапі, то вона на валютному ринку є стабільно контрольованою".
"Курс долара залишається фіксованим і Нацбанк не відпускатиме його у вільне плавання найближчим часом. Прогноз курсового коридору на найближчу перспективу — 37,5—39 гривень за долар", - прогнозує голова правління "Ліги банків України" Олена Коробкова.
Резервів достатньо, але чекаємо на бюджет
Вгамувати побоювання щодо різких та незворотних рухів на валютному ринку мають вражаючі резерви. У розпорядженні Нацбанку сума рекордна за всі часи незалежності – $41,7 млрд. Вони покривають майже шість місяців імпорту. Це майже удвічі більше за безпечний рівень, який має становити три місяці майбутнього імпорту. Отже, у НБУ зараз достатні можливості гасити сплески попиту.
"Чистий продаж іноземної валюти Національним банком з метою збалансування ринку становив 469 млн доларів США (порівняно із 458 млн доларів США тижнем раніше), - описує ситуацію станом на 17 серпня професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ Богдан Данилишин,- Водночас обсяг міжнародних резервів України залишається достатнім для задоволення потреб країни в іноземній валюті та підтримки стабільності на валютному ринку".
Навіть за відсутності жодних надходжень до ЗВР та витрачаючи $0,5 млрд щотижня, НБУ до кінця року втратить менше чверті резервів. І навіть за таких умов вони будуть більшими, ніж були перед пандемією, на початку 2020 р.
"41,7 млрд – це найбільший показник за увесь час. Треба зрозуміти, що найбільше джерело надходжень до резервів іноземної валюти – це не український експорт, а макрофінансова допомога від наших партнерів. Завдяки цьому Нацбанку вдалося накопичити такі резерви. Найбільша проблема на сьогодні саме у тому, що кошти надходять не від експортних операцій, а за рахунок того, що нам дають", - пояснює Пендзин.
Він нагадує, що за законодавством у вересні до парламенту має надійти перший варіант бюджету на наступний рік. Саме з цього документу, пояснює експерт, і зрозуміємо, якими є очікування щодо наповнення резервів, обсягу міжнародних кредитів, темпу інфляції та валютного курсу.
Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав якою була економічна криза в росії 25 років тому та чи є там ознаки кризи зараз.
