Останні події навколо військової допомоги США Україні викликали багато запитань – як у Києві, так і у Вашингтоні. На початку тижня Пентагон несподівано призупинив постачання частини зброї – зокрема ракет для систем ППО Patriot та артилерійських снарядів. Причина? Нібито дефіцит у власних запасах США. Але ця версія виглядає сумнівною: ще не вся допомога, затверджена за Байдена, надійшла до України, а виробництво в США триває. Навіщо тоді така пауза?

Ситуація стала несподіванкою навіть для самого Білого дому. І хоча деякі чиновники натякали, що це, мовляв, узгоджена політика адміністрації Трампа, – республіканці одразу це спростували. Тобто маємо справу або з погано зрежисованим сигналом, або з внутрішньою дезкоординацією у США.

І в цей же момент – телефонна розмова Трампа з Путіним. Росія традиційно заявила, що розмова пройшла «на одній хвилі», але реакція самого Трампа була іншою: він уперше публічно визнав, що Путін «хоче далі вбивати людей» і залишився незадоволений розмовою. Це вже не компліменти на адресу Кремля, а натяк на розчарування. Водночас Трамп усе ще намагається покласти частину відповідальності і на Україну, і на Байдена – щоб зберегти власну «нейтральність» у цій складній політичній грі.

Реакція України була швидкою і чіткою. Міністерство закордонних справ одразу викликало американського дипломата Джона Гінкеля і провело з ним розмову щодо військової допомоги. Була задіяна кризова дипломатія – і це спрацювало.

Кульмінація – телефонна розмова між Зеленським і Трампом. За словами Президента України, це була найкраща й найконструктивніша розмова за весь час. США підтвердили готовність посилити українську ППО, зокрема постачанням Patriot. Також триває співпраця щодо виробництва дронів-перехоплювачів для захисту нашого неба.

Важливо: попри складні відносини з адміністрацією Трампа, Україні вдається зберігати діалог і досягати результатів. Була укладена угода про надра, поновлені домовленості про зброю, а під час саміту НАТО у Гаазі та в інших переговорах – Україна отримала підтримку. Остання розмова Зеленського з Трампом – підтвердження того, що стабільний канал комунікації працює, хоч і зі своїми складнощами.

І ще один сигнал: зміна тону Трампа щодо Путіна може означати, що навіть скептики в США починають реалістичніше дивитися на російську агресію. Це дає шанс на посилення американської підтримки і на нову хвилю тиску на Кремль. Стримано поки, але все ж…

Замість паніки – аналітика. Замість ілюзій – робота з реальністю. І саме зараз, коли надходить менше зброї, нам потрібно ще більше політичної сили й внутрішньої єдності, щоб тримати фронт. Наш пріоритет – власний ОПК.

Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”