Загострення російсько-бразильських відносин: чи залишиться Латинська Америка "нейтральною"?

Загострення російсько-бразильських відносин: чи залишиться Латинська Америка

Відносини між росією та Бразилією набули нового витка напруженості, і це не лише дипломатична гра. Візит Сергія Лаврова на саміт G20, що відбудеться 18-19 листопада у Бразилії, замість Володимира Путіна та відмова Луїса Інасіо Лули да Сілви приїхати на саміт BRICS у Росію – це значущі символічні кроки, що свідчать про значно глибші розбіжності між двома державами. І хоча формально обидві країни залишаються членами BRICS, насправді їхнє геополітичне суперництво, економічні інтереси та прагнення зберегти статус автономних геополітичних гравців – якраз і є тими проблемами, які виводять ці країни на різні орбіти.

росія, намагаючись укріпитися у Латинській Америці, вибудовує партнерства з лояльними до неї Венесуелою, Нікарагуа та Кубою. Бразилія ж обирає більш стриману позицію. Лула, відмовившись від візиту на російський саміт, демонструє небажання асоціювати свою країну з діями росії на міжнародній арені. Водночас Лула продовжує вибудовувати міцні зв'язки зі США та Китаєм, зберігаючи баланс між великими гравцями та уникаючи відкритих конфліктів.

Американський вплив: економіка чи політика?

Історія бразильсько-американських відносин насичена, і іноді навіть трагічна. Після підтримки США військового перевороту 1964 року, Вашингтон вплинув на весь політичний спектр Латинської Америки. Сьогодні вплив США в регіоні вже менш прямий, однак економічні зв’язки залишаються міцними. Обсяг торгівлі між країнами досягає понад 70 мільярдів доларів, що робить США другим за величиною торговельним партнером Бразилії після Китаю. Американські інвестиції в енергетичний сектор та оборону також зміцнюють взаємодію. Бразилія балансує на межі, прагнучи зберегти статус "великого друга" Китаю, але не відмовляючись від американських зв’язків.

Торговельний аспект: між добривами та аграрною конкуренцією

Економічні зв’язки між росією та Бразилією зростають, особливо в секторі енергетики. У 2023 році обсяг постачання дизельного палива з Росії до Бразилії зріс до 6,1 мільйона тонн, порівняно зі 101 тисячею тонн попереднього року, а його вартість підскочила з $95 мільйонів до $4,5 мільярда. Відтак, росія стала ключовим постачальником енергоносіїв до Бразилії, покриваючи важливі потреби в паливі.

Але попри таке зростання, обсяги двосторонньої торгівлі між країнами є обмеженими. Здебільшого це російські добрива для бразильського сільського господарства та бразильська сільськогосподарська продукція для російського ринку. У світовому масштабі обидві країни конкурують: Росія прагне посилити свої аграрні позиції, тоді як Бразилія домінує на ринках сої, кави, м’яса. Деякі економісти навіть вважають, що ці країни радше суперники, ніж партнери, на світовому аграрному ринку.

Вплив Китаю: хто контролює "нейтралітет" Бразилії?

Китай виступає важливим гравцем у відносинах між росією та Бразилією. Китай – головний торговельний партнер Бразилії з обсягом торгівлі понад 110 мільярдів доларів і найбільший імпортер бразильської сої та м'яса. Водночас Китай активно підтримує росію, збільшуючи обсяги двосторонньої торгівлі, що сягнула 190 мільярдів доларів у 2022 році.  Роль Китаю в BRICS та його вплив на обидві країни – це важливий фактор. Китай намагається зберегти стабільність та спільну мету BRICS, водночас балансуючи між інтересами Москви та Бразилії. Пекін, зацікавлений у стабільному потоці бразильських та російських ресурсів, відіграє роль "заспокоюючого" фактора для Лули та Путіна.

Складність відносин між росією та Бразилією, підсилена китайським впливом та американською грою в Південній Америці, є значною ознакою глобальної політики нової епохи. Бразилія, зберігаючи баланс між США та Китаєм, обережно підтримує відносини з росією, але водночас не йде на значні поступки Москві. Фактично це індійська позиція сидіння на двох, а коли треба і на трьох стільцях. Такі тренди вчергове вказують, що БРІКС, як повністю антизахідний блок - ще не сформований. Не всі учасники союзу готові розірвати свої стосунки з заходом та йти однією колоною з рф та Китаєм.

Богдан Попов, експерт АЦ "Обʼєднана Україна"

Головне