путін заявив про початок будівництва сховища для ядерної зброї на території Білорусі та про те, що до липня об'єкт буде зданий. При цьому зброя буде російською, а частина білоруських військових, нібито, навчать її використовувати.

Що це означає?

Читаємо "з кінця". Об'єкт російський, Лукашенко не отримає в своє розпорядження ядерну зброю, але при цьому зможе на внутрішньому полі вести риторику про посилення безпеки країни.

Насправді ми маємо військову базу на території Білорусі. Адже наївно вважати, що охорону своєї ядерки рф віддасть будь-кому іншому.

Базу, без підписання відповідних документів, двосторонніх договорів та розуміння на який період та на яких умовах. І її, на відміну від вузла зв'язку ВМФ, локатора під Ганцевичами чи мобиків на полігонах швидко не попросиш "на вихід". Потрібна "консультація з рф" незалежно від результатів війни в Україні.

Тобто Росія намагається прив'язати до себе Білорусь ще більше, роблячи вкрай скрутним дрейф зменшення російського впливу як у західному напрямку, так і в східному (Китай). путін розуміючи слабкість становища Лукашенка, робить заявку на постійну присутність рф, як сили впливу. Заодно як закінчення війни в Україні, так і внутрішньобілоруських процесів.

Гра високих ставок

Це удар по договору про нерозповсюдження ядерної зброї, підписантами якої є і рф, і Білорусь. Пункт 1 договору говорить, що жодна з країн, що мають ядерну зброю, не буде прямо або опосередковано передавати її державі, що не володіє такою. Пункт 2 говорить, що держава, яка не має ядерної зброї, не буде прямо чи опосередковано приймати її.

Саме тому рф говорить не про передачу, а про розміщення. І саме тому розміщення означатиме постійну російську військову базу у Білорусі. Цілком можливо з передачею у довгострокове користування території під нею.

Такий хід є спробою підняти ставки у протистоянні з ЄС та США у питаннях, у тому числі війни в Україні. І, за великим рахунком, є "запрошенням до консультацій". росія, як і раніше, розраховує на заморожування війни "десь посередині" як вигідний для себе варіант виходу із скрутного становища.

Саме тому путін називає дату "закінчення будівництва" сховища – 1 липня. І анонсує пізнішу доставку ядерки. Впевненості у можливості успіху у війні немає, впевненості у можливості утримання фронту так само немає. Єдиний варіант - домовленості з "великим геополітичним обміном". Більше того, такий варіант дозволить оточенню путіна створити прийнятний для суспільства спосіб перемоги у війні проти України.

Яку позицію обере Китай?

З одного боку, Пекіну вкрай не вигідна ядерна ескалація, про яку він говорив. Але для КНР вигідне завершення війни в Україні без поразки будь-якої із сторін з ослабленою росією (тобто завершення цього року). І вигідно, коли Кремль намагається розхитати основи глобальної безпеки.

Адже в такому разі консультації США та КНР з питань нового світоустрою стають ще актуальнішими — дві "адекватні" центри сили мають домовитися, як стримувати не надто адекватні пориви інших країн. Таким чином, загрози КНР можуть сприйняти відносно спокійно.

З реальним розміщенням вже складніше — це удар по інтересам і позиції Китаю в галузі безпеки, а також (значно меншою мірою) спроба з боку Кремля обмежити китайську експансію на країни колишнього СРСР (та сама Білорусь).

Що буде робити Лукашенко?

Сам Лукашенко на тлі конфлікту із Заходом використовуватиме заяви про розміщення ядерки у Білорусі, як свідчення про зростання своєї політичної стійкості та суб'єктності. Насправді він не розуміє нічого щодо майбутнього Білорусі (і його в Білорусі), розмови з ним стануть вкрай нелогічними. Країни ЄС, КНР (у разі реального розміщення) говоритимуть із Москвою, а не з Мінськом. А ось рф зможе спокійно робити, що хоче. Аж до операції під кодовою назвою "Сашко вже дістав - давайте нового".

Чи отримає Лукашенко гроші за базу? Дуже сумніваюся. Йому продадуть ілюзію власної могутності. Тому навіть з погляду фінансів (а виплати за аналогічні об'єкти у світі дуже великі) його залишать не з грошима, а з мріями про свою силу.

А що потім?

Ключовим чинником заяв путіна все ж таки є спроба вийти на консультації щодо завершення війни в Україні. Нагадаю, що ядерний шантаж путін уже намагався двічі використати у 2022 році. Не вийшло. Зараз, особливо, після ордера на арешт (як сигнал Заходу через те, що путіна перестали розглядати, як партнера з переговорів) починається третій раунд, уже не лише на словах.

У Кремлі чекають на початок переговорів. І навіть означають дату.

Але виникає питання, а що буде, якщо шантаж залишиться без відповіді?

До липня ймовірність консультацій у будь-якому разі невелика — західні партнери України чекатимуть українського наступу, і вже за його результатами визначатимуться з логікою подальших військово-політичних дій.

• Якщо наступ буде успішним, то особливої потреби вкотре говорити з путіним немає. Тоді, за логікою, потрібно дотиснути щоби рф вийшла з більшої частини окупованих територій;
• Якщо наступ провалиться, тоді у путіна справді з'являються шанси. Саме тому я не виключаю, що набрані мобіки (яких ще не пускали у бій) і нові контрактники будуть стримувати українське просування у травні-червні. Для Кремля таке завдання стає ключовим. Адже після цього війна ризикує затягтися не на рік,а на невизначені терміни. І тут є місце для політичного маневру.

І все ж ймовірність того, що шантаж путіна спрацює - невелика.А що буде, якщо ні? Наступний етап ескалації – застосування ядерної зброї. Але це зовсім інша війна з іншими учасниками, іншим масштабом. Де, до речі, нова "база зберігання ядерної зброї" на території Білорусі стане цілью із першої десятки для удару.

Ігар Тишкевич, політолог, експерт Українського інституту майбутнього