Наступні парламентські вибори будуть складними, потрібно буде змінювати законодавство для їх проведення, в тому числі виборчу систему.
Якщо залишити прогресивну та демократичну систему відкритих регіональних списків, то це приведе до низки ризиків. Велика кількість внутрішньо переміщених осіб призведе до нерівної ціни мандату. За який регіональний округ мають голосувати 5 мільйонів закордонних виборців?
До цього часу немає політичного рішення щодо можливого обмеження права участі у голосуванні мешканців деокупованих територій. Міжнародні стандарти також не дають однозначної відповіді. Якщо провести вибори одразу після деокупації, до після 10 років перебування в умовах ворожої пропаганди на цих територіях можуть бути обрані депутати проросійських партій.
Якщо обмежити виборче право – то буде критика щодо згортання демократії, і може бути не обраний повний склад парламенту. Зараз із 403 наявними депутатами це і так створює складності у формуванні кворуму і збору голосів за важливі рішення. При закритих списках до речі буде обраний повний склад парламенту, навіть в умовах проведення виборів до повної деокупації території, чи з обмеженнями виборчих прав у звільнених областях.
Запровадження закритих списків має також свої ризики. Це зменшення внутрішньопартійної демократії та віддалення депутата від виборця. І в разі ухвалення рішення провести одні вибори за закритими списками – потрібні компенсатори: зобов’язати партії до проведення праймеріз, зробити відкриті обговорення кандидатів ще до проведення з’їзду, закріпити обраних депутатів за регіонами.
Ці рішення потрібно проговорювати і ухвалювати вже зараз, і це не є сигналом підготовки до виборів. Треба розділяти політичну доцільність проведення виборів і технічну готовність до їх організації. Після політичних рішень адміністратори виборів зможуть підготувати всю нормативну базу, а суб’єкти виборчого процесу – заздалегідь знатимуть правила гри.
Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього
