Прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху звільнив свого міністра оборони Йоава Галанта після того, як той публічно висловився проти урядової судової реформи, закликавши її заморозити на місяць.

Це може розколоти правлячу партію, до якої належить Галант. Декілька депутатів виступили на його підтримку, а на знак незгоди з його звільненням у відставку подав генконсул Ізраїлю у Нью-Йорку. Це, звичайно, не масовий внутрішньопартійний бунт. Але чим більше посилюється криза, тим вища ймовірність того, що більше депутатів підуть проти Нетаньяху.

Тим часом акції протесту в Ізраїлі набирають сили. На вихідних на вулицях Тель-Авіва та Єрусалима знову вийшли десятки тисяч (за опозиційними даними, сотні тисяч) людей, які вимагали скасувати судову реформу.

З понеділка протестувальники оголосили акцію національного паралічу. До серії страйків мають приєднатись торгові центри, працівники транспортної галузі, аеропорти, великі профспілки.

Криза, викликана судовою реформою Нетаньяху, дуже серйозна. Таких масштабів антиурядових виступів не було в Ізраїлі давно. Звільнення міністра оборони за критику свого шефа і зовсім небачене явище: пост досить чутливий, що ставить Нетаньяху у складне становище щодо армії.

Гра з нульовою сумою

Поки що прем'єр відмовлявся йти на поступки та скасовувати реформу. Він вважає, що вона потрібна, оскільки дозволить полегшити управління державою та обмежити роздуті, на його думку, повноваження Верховного суду.

Крім того, судова реформа є проектом усієї правлячої коаліції. Отже, якщо Нетаньяху її скасовує, це може розвалити правлячу коаліцію, спровокувати відставку Кабміну та чергові дострокові вибори.

 З огляду на те, що Нетаньяху досі перебуває під слідством і може сісти за корупцію, для нього це гра з нульовою сумою. [Антагоністична гра або гра з нульовою сумою (англ. zero-sum game) - термін теорії ігор. Антагоністичною грою називається некооперативна гра, у якій беруть участь двоє чи більше гравців, виграші яких протилежні.]

Регіонально, ситуація в Ізраїлі впливає на розклад сил у світі. Аравійські монархії Затоки, напевно, були б раді розвалу коаліції Нетаньяху, оскільки вона для них надто права і радикальна, токсична в питаннях Палестини, ненадійна в питаннях регіональної безпеки.

В Ірані, як не парадоксально, теж чекають відставки Нетаньяху, сподіваючись, що в результаті чергових виборів прийде більш "спокійний" уряд, або ж криза продовжиться, що дасть іранцям більше простору для маневру, і зменшить ймовірність регіонального конфлікту з Ізраїлем.

Ілія Куса, експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього