Лавров в письмовому інтерв'ю бразильській O Globo широко і впевнено перекреслив всі заяви Білого дому щодо умов хоча би тимчасового припинення вогню і всі сподівання Трампа "швидко досягти хороших результатів". У підсумку, якщо розбити відповідь за темами, вийшло шість пунктів. Причому шостий - відкритий плювок в Трампа і НАТО.
Які ж умови необхідні для того, щоб росія сьогодні сіла за стіл переговорів з Україною? Лавров каже, що позиція рф щодо угоди добре відома:

1. "Нечленство Києва в НАТО та підтвердження його нейтрального та позаблокового статусу, відповідно до Декларації про державний суверенітет України 1990 року, є одним із двох стовпів остаточного вирішення української кризи, що відповідає інтересам безпеки росії".
2.  "Друге — подолання наслідків "неонацистського режиму" в Києві, що сформувався в результаті лютневого перевороту 2014 року, включаючи його дії щодо законодавчого та фізичного знищення всього російського — мови, ЗМІ, культури, традицій та канонічного православ'я".
3. "Міжнародне визнання російської власності на Крим, Севастополь, так звані "Донецьку Народну Республіку" та "Луганську Народну Республіку", Херсонську область та Запоріжжя є вкрай необхідним. Усі зобов'язання Києва мають бути юридично закріплені, мати механізми забезпечення виконання та бути постійними".
4. "На порядку денному стоять завдання "демілітаризації" та "денацифікації" України".
5. "Скасування санкцій, судових позовів та ордерів на арешт, а також повернення російських активів, "заморожених" на Заході."
6. "Ми також прагнутимемо надійних гарантій безпеки російської федерації від загроз, що створюються ворожою діяльністю НАТО, Європейського Союзу та їхніх окремих держав-членів на наших західних кордонах".

Це ультиматум, цілковито неприйнятний для України - бо передбачає не тільки добровільну відмову назавжди від суверенних територій "з гарантіями", але й відмову від державності.

Ясно, що Трамп нічого настільки масштабного не міг обіцяти Путіну за "ніщо". Він і в питанні Криму, "давно очевидному і взагалі це все провина Байдена", уникає однозначних тверджень. А тут такі апетити. Навіть додано шостий пункт: ультиматум НАТО і США "забирайтесь з Європи на кордони 1997-го". Допускаю, що суто як найочевидніший предмет для торгу: "добре, від цього ми відмовимось, але інше мусите забезпечити".

Насправді це доволі неочікувана заява. Тим більше в письмовому вигляді - ніхто не зможе сказати, що це "не так зрозуміли слова", "вирвали з контексту", "невірно переклали". Адже буквально днем раніше, в інтерв'ю CBS News, той же Лавров дотримувався кардинально іншої тактики. Обтічні формулювання, очікуване представлення України як сторони, що не бажає компромісів і ухиляється від домовленостей, ще й розпалює війну "порушенням тимчасового припинення вогню від 18 березня і Пасхального перемир'я". Все те, чого і ми, і Білий дім очікували від Кремля.
А тут минає один день - і Кремль через Лаврова різко висуває ультиматуми, позначає максимально жорстку позицію щодо США і військової присутності їх в Європі. Після чого Путін особисто заявляє про триденне "перемир’я Побєди" на 8, 9 і 10 травня (хоча тут логічно: він так пробує убезпечитись від українських дронів над "парадом Побєди", бо надто невдобно вийде).
Схоже чимось на виводжування великої рибини то ослабленням, то посиленням натягу: Путін не бажає, щоб Трамп зірвався і швидко вийшов з переговорів.

Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій, політтехнолог