Минулого тижня українська делегація на чолі з Президентом В.Зеленським взяла участь у роботі Генеральної Асамблеї ООН, а також провела низку переговорів у США та Канаді. Ці зустрічі були виключно важливими для узгодження спільних позицій щодо протистояння російській збройній агресії та підтримки української економіки. Загалом, багато оглядачів відзначають перехід партнерських стосунків до нового етапу – від емоційних заяв про безумовну підтримку України протягом минулих півтора років до системної роботи по мирному врегулюванню та економічному розвитку.
Українська "Формула миру"
Під час своїх виступів на сесії Генеральної Асамблеї ООН та Ради Безпеки Президент В.Зеленський в деталях представив свою "формулу миру" та пропозиції щодо її реалізації. Цей комплексний план залишається основним і єдиним способом мирного врегулювання в Україні.
Від декларації, презентованої минулої осені в Індонезії, зараз цей план перетворився на детальний і конкретний набір заходів по кожному з його компонентів. Все більше країн висловлюють свою підтримку "формулі миру" та включаються до реалізації її положень.
Найбільші дискусії продовжуються щодо двох пунктів. Один з них – це персональна відповідальність керівництва російської федерації за злочин агресії. Частина країн Глобального Півдня не поділяє позиції щодо необхідності саме персональної відповідальності членів Радбезу рф, а деякі західні партнери віддають перевагу створенню "гібридного трибуналу". По цьому напрямку Україна продовжує застосовувати додаткові інструменти юридичного тиску на російське керівництво. Так, готується позов до Міжнародного кримінального суду з обвинуваченнями щодо створення передумов для голоду. У міжнародному Суді ООН якраз під час тижня високого рівня в Нью-Йорку розпочалися слухання щодо неправомірності використання росією конвенції про запобігання геноциду як виправдання агресії проти України.
Найбільш складним питанням стало виведення російських військ з території України. Важливо, що навіть країни Глобального Півдня чітко заявляють про підтримку територіальної цілісності України. Тобто, жодна країна не визнавала і не визнає анексію українських територій чи проведення на окупованих територіях псевдовиборів. Проте, власне деокупація територій є найбільшим викликом на сьогодні.
Коли більшість учасників будуть готові, Україна проведе установчий Глобальний саміт "Формули миру", де лідери держав обговорять її реалізацію та участь своїх країн у конкретних заходах по досягненню мирного врегулювання в Україні. У своїх виступах Президент В.Зеленський завжди показує, що "формула миру" - це універсальний механізм для вирішення сучасних військових конфліктів та запобігання новим війнам.
Щодо проведених двосторонніх зустрічей на полях Генасамблеї особливо варто відмітити спілкування із Президентом Бразилії Лула де Сільва. Він має свою позицію щодо війни в Україні, але пряме особисте спілкування і надання аргументів щодо української позиції – найкращий шлях для вироблення спільних підходів.
Реформа ООН
На засіданні Ради Безпеки ООН Президент України у своєму виступі представив пропозиції щодо реформування самої ООН.
Напад росії на Україну показав недосконалість цієї інституції у запобіганні військових конфліктів. І якраз Україна має на сьогодні моральне право пропонувати глобальну реформу. Перша пропозиція стосується права вето постійних членів Радбезу.
Пропонується, щоб вето можна було долати двома третина голосів на засіданні Генеральної Асамблеї. Друга пропозиція – розширення складу Ради Безпеки і надання постійних місць для Німеччини, Японії, Південно-Африканської республіки, Індії та Бразилії. На першому етапі – без права вето. Ця пропозиція відповідає глобальній дискусії про потребу боротьби з нерівністю та більшим представництвом країн Глобального Півдня у світових інституціях.
ООН – дуже бюрократизована структура, тому швидко рішення про реформування ухвалені не будуть, проте обговорення започатковане, і тепер воно буде продовжене на різних майданчиках.
Військова допомога
Під час двосторонніх зустрічей з західними партнерами було підведено підсумки українських наступальних операцій протягом літа та визначено стратегію на найближчий рік. Із відкритих заяв можна зробити прогноз, що під час осінньо-зимового періоду наземні наступальні операції будуть проводитися у меншому масштабі та на окремих ділянках фронту. Натомість, акцент буде зроблено на високоточних ударах по тилових базах, пунктах управління, логістичних вузлах.
У номенклатурі озброєння пріоритет буде надаватися дальнобійним ракетам, засобам ППО і ПРО, а також бойовим літакам. Броньована техніка також буде постачатися, проте у дещо менших обсягах. Вже цієї осені будуть поставлені перші танки Abrams. Прикладом вдалої операції в рамках доктрини "війни на виснаження" стало враження штабу Чорноморського Флоту рф у Севастополі.
Україну західні партнери будуть підтримувати стільки, скільки потрібно, і до переговорів із Кремлем схиляти не будуть. Про це у своїх виступах заявили і Дж.Байден, і інші західні лідери.
Оскільки війна може тривати ще тривалий період, ми можемо очікувати запуску економічних проектів для України що до завершення бойових дій. Про це було оголошено у кількох виступах і коментарях, а США якраз у вересня призначили свого спеціального представника з питань економічного відновлення України П.Пріцкер, а також інспектора за використанням американської допомоги – Р.Сторча. Одним з наслідків візиту до США стали домовленості про співпрацю у виробництві продукції оборонно-промислового комплексу на території України.
Досягнуті домовленості будуть закріплюватися у двосторонніх безпекових угодах, рішеннях про фінансову підтримку і голосуваннях у Верховній Раді. Україна розуміє політичні ризики для отримання західної допомоги, навіть на прикладі "виборчо-зернової" проблеми у відносинах з Польщею. У 2024 році мають відбутися вибори Президента США та Європейського Парламенту, і тема допомоги Україні буде важливою у всіх цих кампаніях. Тому забезпечити необхідний рівень підтримки можна лише в разі повної довіри і відвертих дискусій, часто в непублічному форматі, але з неодмінно конструктивним результатом.
