З 15 січня у нас набувають чинності законодавчі зміни щодо статусу англійської мови. Вона стає майже другою офіційною: на ній дублюватимуть офіційні документи, відкриються курси англійської для народу.

Оскільки дана модель "злизана" з Тайваню, ще раз наголошу, чому у нас вона не запрацює. Тайванська політика досягнення двомовності до 2030 року (Bilingual 2030 policy) полягає не у відриві школярів від якоїсь "шкідливої другої мови" та навчання "правильній другій мові", а в конкретних можливостях, яка ця двомовність дає. Саме тому Тайвань у програмі шкільної двомовності робить ставку на Австралію та її університети, а не на США.

"Двомовна країна 2030" на Тайвані ставить перед собою амбітні цілі, а саме залучення професійних умінь працюючих тайванців у більшу відповідність із загальносвітовими стандартами та інтеграція на Тайвань транснаціональних підприємств, що дасть місцевим індустріям можливість активніше освоювати зовнішні ринки та створювати на Тайвані більше високоякісних робочих місць.

Крім того, Тайвань має намір і надалі співпрацювати з Австралією в інтересах підготовки значного контингенту висококваліфікованих двомовних фахівців та розвитку відповідного сучасним стандартам професійного навчання. Для цього діє спільна програма визнання вчених ступенів.

До речі, це саме те, що я пропоную зробити в Україні: відкриття нових технологічних освітніх центрів для передачі українцям сучасних компетенцій та навичок, інновацій та технологій. Залучення у освітній процес великих міжнародних компаній.

Поки що "двомовність" у нас запроваджують без будь-якої практичної прив'язки - транснаціональні компанії в Україні чомусь не з'явилися.

Той, кому потрібна англійська (навчання, робота, міграція за кордон), вивчить її і без спеціального закону. Але це буде меншість. А для більшості потрібні практичні стимули та реальний зміст. Крім того, потрібний широкий сегмент приватних шкіл.

Без усього зазначеного вище, вивчення англійської перетвориться у нас на "необхідність" як вивчення іноземних мов в СРСР (я таким чином вивчав у школі іспанську, яка знадобилася мені в житті лише один раз при перекладі пісні з серіалу "Просто Марія").

У сучасних умовах це призведе лише до появи української версії "афроанглійської". Буде "укроанглійська". Щоправда, з величезним витрачанням бюджетних коштів.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик