Насправді за жартами-примовками, Трамп здійснює грандіозну перебудову геополітичної архітектоніки Близького Сходу. Люди, звичайно, зайняті історією з катарським літаком, переданим Трампу "у тимчасове користування", але суть того, що відбувається - не в літаку і навіть не в інвестиціях Саудівської Аравії в американську економіку в розмірі трильйона доларів. До речі про інвестиції. Як то кажуть, "не все так однозначно"...
З одного боку, саудити інвестують у США. Накопичена частина інвестицій склала вже понад 300 млрд дол., з яких 100 млрд - це трежери. Решта - акції та корпоративні облігації. З іншого боку, торгівельний оборот між США і Саудівською Аравією істотно знизився: з 40 млрд дол. на рік під час першої каденції Трампа до 25 млрд на цей момент.
Коли нам зараз говорять про інвестиції, то трохи зміщують смисли. Інвестиції там становлять лише незначну частину, істотніший портфель складають звичайні товарні покупки. Наприклад, закупівлі саудитами озброєнь на 140 млрд дол., включно з новітніми літаками F35. В іншому йдеться про спільні інвестиції в проєкти ШІ та дата-центри як у США, так і в самій Саудівській Аравії. При чому в загальний пакет інвестицій увійшли й вкладення транснаціональної корпоратократії: Google, DataVolt, Oracle, Uber, AMD, Nvidia та інших на 80 млрд дол.
Окремо варто відзначити проєкт розвитку виробництва газових турбін компанії GE Vernova на 14 млрд дол. Саудівська Аравія обіцяє купити й пасажирські боїнги на 4 млрд дол. Але тут лідирує за обіцянками Катар - для своєї найбільшої авіаційної компанії ця монархія придбає 210 боїнгів на майже 90 млрд дол. За всім цим торговим фасадом проглядається важливіша внутрішня конструкція.
Трамп зробив ставку на Саудівську Аравію для побудови регіонального арабського геополітичного кластера, що у подальшій перспективі може стати й авраамічним, якщо Ізраїль відмовиться від ролі "фронтиру США" та від історичної місії оточеного ворожими країнами "Королівства хрестоносців". Тим паче, що досвід такий уже є - співпраця Ізраїлю з Єгиптом та Йорданією. Тобто поки що йдеться про арабський геополітичний кластер з ядром у вигляді Саудівської Аравії (про який я вже давно писав), з перспективою приєднання до нього Ізраїлю і трансформації арабського кластера в авраамічний, який протистоятиме в регіоні як проєкту Османської імперії 2.0., так і іранській шиїтській Осі опору.
З цим пов'язані й процеси, що відбуваються зараз у Сирії.
Тут ставку зроблено на фундаменталізм "з людським обличчям", тобто на "хорошого хлопця Джулані"
США, якщо вдасться підписати низку важливих угод, зокрема й нову угоду з Іраном, може в цій конструкції стати найбільшим продавцем зброї (для королівств Затоки) і центром постачання ядерного палива для двох ядерних мирних програм: саудівської та іранської.
А це вже геополітична монополія. Трамп узагалі, судячи з усього, любить грати в "Монополію".
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик