Логіка дій росіян зводиться до формули: пропонувати багато, просити неможливе, тягнути час. Отже, як це працює?
Путін пропонує американцям ряд високомаржинальних угод. Пропозиція росії зводиться до того, що американцям пропонують не просто увійти у видобуток і розробку Арктики. Їм віддають посередництво у торгівлі підсанкційними товарами в "недружніх" країнах (перш за все ЄС). При цьому Путін вирішив підіграти логіці Трампа. І тому він готовий говорити, як кажуть, навіть про частки в Росатомі та Роскосмосі. І це головний фактор тиску на Трампа. На кону десятки мільярдів доларів по року.
В обмін він просить дві речі: зняття санкцій і визнання російськими українських територій. І паралельно тягне час. Навіщо?
- Він хоче провести літню воєнну кампанію, бо вважає, що ми посиплемося (і це остання кампанія можлива без мобілізації).
- Йому потрібно підготувати росію до "мирного життя" й особливо потрібно закрити питання з можливими мовчазним спротивом 30-35% ура-патріотів, які вже є кістяком антипутінської ура-патріотичної меншості. Але меншості, теоретично, готової до агресії.
- Він готується до того, що Трамп спіткнеться. І його головна зовнішня гра - стати потрібним одночасно США і Китаю перед їхніми майбутніми переговорами. Це той зовнішньополітичний фактор, на який ми маємо особливо звернути увагу. І тут поле гри - світ.
Щодо його "гри" на Чорному морі: те саме він намагатиметься робити в Ірані, в Африці (перш за все регіон Сахель), спробує щось "зіграти" в Латинській Америці, хоча тут шансів мало.
Швидкого миру не буде. Ця вірогідність низька. Але крім воєнної та дипломатичної кампанії нам явно не вистачає інформаційної кампанії в США "Путін маніпулює Трампом". Річ у тому, що в Путіна є до двох місяців, коли він може тягнути час і знайти такі точки впливу на Трампа, які дозволять останньому закрити очі на маніпуляції. Довше тягнути час буде нереалістично - це стане аж надто помітним. І в Трампа буде два варіанти - або вводити санкції проти росії, або переключитися на щось інше. Нам не можна допустити переключення на щось інше.
Вадим Денисенко, політолог
