Лукашенко на публіку видав в обличчя путіну повний абсурд про "прогулянку" "Вагнера" до Жешува і Варшави.
На мою думку, це виглядає геть не шантажем Європи чи НАТО. Та і який шантаж? Скільки всього було вагнерівців під Бахмутом? Тисяч 100 (бо офіційно зафіксовано понад 21 тисячу вбитими і понад 60 тисяч пораненими – а ще ж орієнтовно 1/4 вдалось виповзти цілими)? І що? Вони втратили до 3/4 особового складу відновними і невідновними втратами (за їхнім же зізнанням), щоб за 3/4 року посунутись на лічені кілометри і зруйнувати вщент місто – а його руїни ЗСУ тепер помалу відвойовують назад.
Що може "Вагнер" не проти формованих на ходу і озброєних вже в процесі і не в повному обсязі ЗСУ, а проти НАТО, їм дуже добре показали США в Африці. Скільки там знадобилось для повного вирішення питання вагнерів – одна година? І все. Що в натівській і вже мобілізованій Польщі зможуть зробити 5-20 тисяч бійців? Так що це не шантаж.
Не НАТО і не Європа є цільовою аудиторією топорної провокації Лукашенка
Як на мене, це було скеровано виключно на путіна. Лукашенко отакими грубими методами промацування пробує врешті з’ясувати реальні плани і наміри путіна: і щодо Білорусі, і щодо війни, і щодо ядерної зброї, і щодо власне "Вагнера".
Бо Лукашенко, судячи з усього, просто боїться. А чого йому не боятись? "Вагнер" поставив ультиматум Кремлю, прогулявся в збройним маршем на пару сотень кілометрів, дійшов до складу з малими ядерними зарядами, збурив військо, цивільних і силовиків, утилізував 15 російських військових і пару нових воєнних гелікоптерів... І що? І нічого: Пригожин спокійно заїхав до Пітєра, забрав майно, згорнув діяльність. Ніяких кримінальних справ, ніякого переслідування чи серйозної дискредитації (репліки Мєдвєдєва не рахуються). Тобто, Пригожина досі можна вважати людиною путіна, а "Вагнер" - підконтрольним путіну військом. І оце от все тепер прямо під боком в Лукашенка. Котрий не довіряв і не довіряє путіну та його намірам.
Очевидно ж, що ніхто кістьми не лягатиме, щоб захистити Лукашенка, коли що. Ніхто не прикриє дорогу до резиденції – всі силовики, що сидять по районах вздовж дороги раптово "зникнуть", "захворіють"... Ніхто вмирати за Лукашенка не буде. А що зможе Лукашенко протиставити 5-20 тисячам (за різними даними) бойовиків по периметру свого палацу? Ту невелику жменьку прикоритників, котрі мають від його правління конкретний зиск? Це навіть не смішно.
Тобто, Лукашенко, фактично, на невідомих умовах прийняв в путіна на довірене зберігання "Вагнер" як міну з розблокованим прихованим таймером: чи рване, чи ні, коли саме рване, кого саме знищить... І ризикувати далі не має бажання.
Тож Лукашенко обрав саме публічну провокацію (а не приватну розмову) для того, щоб вже врешті якось скинути з себе ці зобов’язання. Перекинути путіну, як гарячу картоплину – все, далі розбирайся сам.
В критичний момент Лукашенко погодився бути тимчасовим варіантом для вирішення проблеми "Вагнера" в росії. Але критичний момент явно минув, а "Вагнер" в незрозумілому статусі і з не очевидною лояльністю досі в Білорусі. Тож Лукашенко видав заяву, що вже ледь стримує хижака на повідці, тому господарю варто далі самому дбати про контроль тварини – де вона рване і на кого кинеться.
Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій, політтехнолог
