росія в односторонньому порядку лібералізує логістично-міграційні зв’язки між собою та Грузією. Чого ж домагається Кремль?

Російський диктатор володимир путін підписав Указ про припинення заборон для польотів з російської федерації до Грузії. Одностороння заборона діяла майже чотири роки як відповідь на всенародну хвилю протестів "Stop Ivan. Russia is occupant". Влітку 2019 року російська влада заявляла, що заборона буде діяти доти, доки є нібито небезпека для російських громадян в Сакартвело.

Нині ж керманич Кремля на додачу запровадив безвізовий режим для грузинських громадян на короткострокові поїздки до 90 днів. Такі ж умови вже були для грузинів аж до 2008 року, коли відбулась російсько-грузинська війна, в результаті якої понад 20% території Грузії перебувають під окупацією.

Що ж відбувається простою мовою, перекладаючи з дипломатичної. Все максимально просто та прозаїчно. Кремль цим жестом засвідчує потепління відносин з нинішньою владою в Тбілісі, а по-друге демонструє т.зв. свої "досягнення" серед країн, які входять в орбіту російських інтересів. Сьогодні це вкрай необхідно путіну для боротьби з ізоляціонізмом. Звичайно, на дані кроки ми маємо критичну заяву з боку президентки Грузії пані Зурабішвілі про неприпустимість подібних дій.

Водночас попри її посаду та конституційно визначені повноваження як головної за зовнішні зносини, очевидно, що нині вона є білою вороною. Головну скрипку грає проросійська "Грузинська мрія", заснована російським олігархом Бідзіною Іванішвілі. Так, прем'єром сьогодні виступає висуванець "Грузинської мрії", відвертий українофоб Іраклі Гарібашвілі. Діяльність уряду має неприхований промосковський характер. Навіть зараз, в пику президентці Зурабішвілі очільник МЗС Грузії Ілля Дарчіашвілі привітав рішення путіна.

Чому Грузія підставляє своє плече агресору

Чи можу сказати, що здивований? В жодному разі. В часи, коли весь цивілізований світ запроваджує ґрунтовні та системні економічні санкції проти росії, щоб зменшити економічні можливості для фінансування неспровокованої широкомасштабної агресії проти України, Грузія підставляє Кремлю своє плече. Підставляє плече агресору, що контролює п’яту частину території самої Грузії! Так, ріст двосторонньої торгівлі за результатами першого кварталу цього року склав просто фантастичні 74%.

Що найцікавіше у цьому аспекті, що Грузія не просто виступає як класичний перевалочний майданчик для обходу санкцій. Ріст російського імпорту перевершує грузинський експорт за рахунок переважно енергоносіїв. Тобто, коли та ж Європа відмовляється від російського газу та нафтопродуктів, Кремль знаходить додатковий ринок у Грузії!

Здавалось би, Україна та Грузія особливо останні роки мали б бути нерозлийвода у зв’язку зі спільною загрозою і долею. Змушений констатувати, що ситуація діаметрально протилежна. Як мінімум згадайте, як нинішній грузинський уряд вирішив поставити палки в колеса, коли Україна на початку вторгнення подала заявку на вступ до ЄС. Саме тоді лідер партії "Грузинська мрія" Іраклій Кобахідзе повідомив про рішення зробити аналогічно. Це в жодному разі не було бажання встрибнути до того потяга, а крок до розмиття української ініціативи. Добре, що це також розуміли в Європейському союзі та врешті відмовили офіційному Тбілісі.

Не менш дикою була істерична відповідь на прохання України допомогти із переданими раніше Києвом системами ППО радянського зразка. Не безкоштовно, звичайно, а за гроші.

Окрім економічних пасів росії в Грузії відбувається згортання демократії за російським сценарієм. Особливо болісним є ситуація з екс-президентом Грузії Міхеілом Саакашвілі. Попри заклики України та всього цивілізованого світу відпустити Міхо хоча б на лікування, нинішній режим в ув’язнення добиває свого екс-лідера та нинішнього громадянина України. Це відбувається чи на замовлення Іванішвілі, чи особисто путіна.

Грузія на перехресті

Вкрай шкода, що така антинародна та антидемократична діяльність владної "Грузинської мрії" руйнує репутацію вільному народу Сакартвело, який насправді підтримує Україну, та знищує напрацювання, зроблені після Революції троянд. Догрались до того, що США вперше в історії двосторонніх відносин запровадили санкції проти представників Грузії в судовій гілці влади за корупцію. Чіткішого меседжу годі уявити.

Іронічно, що в цей тяжкий період, коли росія терпить невдачі на українському фронті, Грузія має вікно можливостей для повернення контролю над своїми територіями. Але не робить цього внаслідок корумпованої промосковської влади. Не варто забувати, що вітер обов’язково зміниться. Що ж станеться з нинішньою грузинською владою, коли кремлівський режим паде? Питання риторичне.

Ігор Чаленко, голова Центру аналізу та стратегій