Дамбу Каховської ГЕС в Україні, контрольовану росією, зруйновано. Для українців - це гуманітарна, екологічна та економічна катастрофа. Ось кілька вказівок, як написати про цю катастрофу.
- Уникати спокуси казати, що з обох сторін лихо. Це не журналістика.
- Коли російський речник стверджує, що Україна щось зробила (наприклад, підірвала дамбу), це не є частиною розповіді про події в реальному світі. Це частина іншої історії: про всі обурливі заяви росії щодо України після вторгнення в 2014 році.
- Цитувати претензії росії поруч із претензіями України несправедливо щодо українців. Те, що говорили російські речники, майже завжди було неправдою, тоді як те, що говорили українські речники, здебільшого було правдою. Зіставлення фактів свідчить про хибну рівність.
- Якщо треба цитувати російського речника (наприклад, Дмитра Пєскова), то слід зазначити, що ця конкретна фігура брехала про всі аспекти цієї війни. Це не образа, а контекст. Читачі, які починають вникати в історію "зсередини", повинні знати передісторію.
- Якщо цитується російська пропаганда для зовнішнього споживання, то має цитуватися і та, яка поширюється і для жителів рф. Пропагандисти вже давно стверджували, що українські ГЕС потрібно підірвати. Російські депутати сприймають, як належне, що росія підірвала греблю і радіють цьому.
- Коли історія починається з обох сторін, читачам пояснюють, що об’єкт у фізичному світі (наприклад, гребля) є лише елементом оповіді. Їх направляють не на той жанр (літературу), саме в той момент, коли потрібен аналіз. Це погана послуга для читача.
- Дамби - це об'єкти. Як їх можна знищити – тема для експертів. Ця історія NYT має перевагу розглядати греблі як фізичний, а не наративний об’єкт. Стає зрозуміло, що дамбу, ймовірно, зруйнував вибух зсередини.
- росія контролювала відповідну частину дамби, коли вона вибухнула. Це елементарна частина контексту. Коли вбивство розслідується, детективи думають про способи. Росія їх мала. Україна – ні.
- Історія починається не в момент вибуху дамби. Протягом останніх п’ятнадцяти місяців росія вбивала українських мирних жителів і руйнувала українську цивільну інфраструктуру, тоді як Україна намагалася захистити своїх людей і інфоструктуру.
- Військова стратегія. Армії, які атакують, не зривають дамби, щоб перекрити собі шлях для просування. Армії, які відступають, зривають дамби, щоб сповільнити просування іншої сторони. Україна наступала, а росія відступала.
Об’єктивність не означає розглядати подію, як підкидання монети між двома публічними заявами. Вона вимагає думати про суть та контекст, які потрібні читачам для розуміння серед невизначеності.
Автор: Тімоті Снайдер, американський історик, професор Єльського університету, фахівець з історії Східної Європи
