Цілком логічно, що на тлі повномасштабного російського вторгнення забуваються деякі з тих подій, що свого часу шокували, ставали сенсацією та скандалом. Забуваються події, які свідчили, що москва давно та цілеспрямовано готувалася до встановлення повного контролю над Україною та просунулася у реалізації свого задуму достатньо далеко. "Герої" тих скандалів теж відходять на другий і третій план, живуть у тіні, часто-густо хочуть саме цього. І зрозуміло чому. Бо вони й далі прагнуть збагачуватися на сумнівних оборудках, на симбіозі з країною-агресором. Увага суспільства ж заважає цьому та навіть створює загрозу. Вони воліли б зробити так, аби всі забули про те, як співпрацювали з росією. Як допомагали захоплювати українську економіку та й взагалі відверто окуповувати Україну.
Але забувати не можна, бо путін складається із тисяч таких персонажів. І саме тому стала можливою велика війна, що москва заходила не на пусте місце, а на ретельно підготовлений плацдарм. Зокрема, і у банківській сфері.
Кейс "Дельта Банку"
Найбільш помітною тут була історія "Дельта Банку" та його власника Миколи Лагуна. Іноді дивуєшся, наскільки відвертим може бути російський вплив із самого початку подібної бізнес-історії. І однаково це ставалося. "Дельта Банк" будувався саме як клон російського "Дельта Банку". До того ж на гроші російського інвестиційного фонду "Icon Private Equity", очолюваного на той час Кирилом Дмитрієвим. Сам собою Дмитрієв більш ніж цікавий персонаж в умовах великої війни.
Оскільки можна говорити про те, що він є одним із творців фінансової політики росії путіна. Зараз він генеральний директор російського фонду прямих інвестицій. Заслужено перебуває під санкціями США, Великої Британії, Австралії, Канади і Нової Зеландії. Людині, хоч трошки обізнаній, таке суцвіття держав, що наклали санкції на Дмитрієва, скаже багато і точно не тільки те, що це країни англосаксонської культури, згадається і поетичний вислів "Пʼять очей" – Five eyes. Тобто альянс п’яти розвідок цих країн.
Показова єдність від умовного наднаціонального розвідоргана провідних англомовних країн щодо банкіра із близького оточення путіна. Колишній киянин Дмитрієв сильно постарався, щоб отримати таке "визнання"… В Україні ж його інтереси представляв Микола Лагун, який і був формальним засновником українського "Дельта Банку" у 2006 році, з капіталом у 60 млн доларів.
Не дивно, що з таким бекграундом банк із моменту створення використовувався фсбшниками для виведення державних грошей із України в офшори, підконтрольні російським компаніям, руйнував фінансову стабільність України.
У власника ж банку, Лагуна, теж є певні "цікаві" моменти в біографії, навіть містифікації. Починаючи з того, що за відомою широкому загалу біографією, на момент початку навчання у Київському вищому загальновійськовому командному двічі Червонопрапорному училищі на факультеті розвідки Лагуну мало б бути 15 років.
Хай там як, але в один період з ним там вчилися дуже цікаві персонажі, які згодом стали керівниками військового та спецслужбістського виміру російської агресії проти України. Як-от Паньков – командир 45 окремої бригади спеціального призначення Повітрянодесантних військ ЗС рф. Який після закінчення училища служив у Нахічевані у часи руйнування СРСР, повернувся до України, прийняв присягу України, а потім поїхав робити військову кар’єру до Москви, придушувати чеченців і у 2014-му очікувано брати участь у окупації Криму та "іхтамнєтствувати" на Донбасі. Яскраве оточення у Лагуна.
Спільні афери
Слід зазначити, що з Дмитрієвим Лагуна весь час поєднував спільний фінансовий інтерес. Ще у 2008 – 2011 рр. вони провертали фінансову аферу, пов’язану з забудовою котеджного містечка у Макарівському районі, внаслідок якої з України було виведено 50 мільйонів доларів інвесторів проєкту. А пік активності Лагуна, що цілком логічно, прийшовся на час правління Януковича.
Зокрема, з 2011 року. І що показово, саме в цей час, з квітня 2011-го, Дмитрієв став директором російського фонду прямих інвестицій, де розгорнув активну діяльність. Під його керівництвом РФПІ реалізував понад 90 проєктів загальним обсягом понад 2,1 трлн рублів, що охоплюють 95 % регіонів рф, і уклав стратегічні партнерства з провідними міжнародними співінвесторами із понад 15 країн на загальну суму понад 40 млрд доларів.
У ділових колах рф ходили чутки про те, що Дмітрієв передавав конфіденційну інформацію фонду такому собі Кирилу Шамалову, як-то кажуть, у той час "молодому, але ранньому та талановитому" бізнесмену, усі таланти якого пояснювалися тим, що він на той момент був зятем російського диктатора путіна через його молодшу дочку Катерину Тихонову.
А російський фонд прямих інвестицій вже у 2022 році американський уряд назвав "фондом для путіна". Залежне становище Лагуна щодо "старших російських партнерів" проявлялося у тому, що шляхом нехитрих маніпуляцій він передав свою частку в "Дельта Банку" однієї з дочірніх компаній тієї самої "Icon Private Equity", чим порушив умови угоди і очікувано програв партнерам процес у Лондонському міжнародному суді, коли Іcon подав позов, а Микола Лагун був змушений укласти мирову угоду і виплатити Icon суттєву компенсацію.
"Дельта" став інструментом руйнування фінансової системи України
Одночасно, протягом 2011-2014 рр., Лагун та ті ж самі партнери за допомогою низки транзакцій здійснили виведення капіталу на користь інвестиційного фонду "Icon Private Equity" з головним офісом у російській федерації. Гроші на кореспондентських рахунках банку за кордоном використовувались як застава за кредитами. Іноземний банк‑контрагент видавав кредити пов’язаним із "Дельтою" офшорам.
Очікувано, що неповернені компаніями кредитні кошти списувались банками з кореспондентських рахунків "Дельта Банку". Усього у такий спосіб Микола Лагун "дохазяйнувався" до збитків у розмірі 2,7 млрд доларів. Одночасно, з 2011 року, через "Дельту" виводили кошти, отримані від махінацій з ОВДП, що належали НАК "Нафтогаз України". Виводилися кошти рефінансування НБУ. Тобто банк став інструментом руйнування фінансової стабільності України і банальної крадіжки державних грошей.
Драматично те, що на кінець 2014 року банк був четвертим за розмірами активів серед усіх 158 банків України та системно важливим банком. Але врешті-решт з 2014-го почалися розслідування діяльності Лагуна. "Дельта Банк" став найбільшим та єдиним із категорії системно важливих банків, які були визнанні неплатоспроможними протягом політичної і економічної кризи 2014-2016 років. У 2015 у нього було відкликано ліцензію та ліквідовано.
Лагун не став очікувати розплати і після визнання "Дельта Банку" 2 березня 2015 р. банкрутом втік із України. Тоді його бачили в окупованому Криму, де він володіє земельними ділянками загальною площею, що обчислюється сотнями гектарів, та є бенефіціаром сільськогосподарського підприємства ООО "Севастопольський". Збереження земельної власності та бізнесу в Криму говорить, з високим ступенем ймовірності, про наявність у М.Лагуна громадянства рф.
Цікаво, що у 2020 році Лагун вирішив, що може повернутися до України. Де у серпні 2020 року йому було повідомлено про підозру в ухиленні від сплати податків, зокрема, за іноземний дохід у 150 млн грн зі збитком державі у 33 мільйонів. Але, схоже, що це його не надто турбує. Адже, мабуть, є якийсь механізм впливу на правоохоронців. І це не є правильним, бо будь-хто з тих, хто допомагав росії руйнувати українську стійкість, незалежно від сфери діяльності, та сприяв тим самим окупантам, має бути покараний законом.
Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”
