Вочевидь щодо Угод у сфері безпеки, які наразі активно підписує Президент Зеленський, є негативний наратив - мовляв, вони нічого не дають та нічим не відрізняються від Будапештського меморандуму.
Передусім його розповсюджують росіяни, яким би дуже хотілось, щоб це було саме так. Поряд з цим і в Україні є представники як мінімум сексти сивочолого, які його також активно поширюють. Так, ці Угоди не передбачають гарантій безпеки, вони передбачають гарантії безпекової допомоги, бо єдиною безпековою гарантією для України є вступ до НАТО, про що постійно говорить Президент. А до цього часу нашою гарантією є Сили Оборони, які потребують різноманітної допомоги від партнерів.
Менше з тим розставмо всі крапки над "і" щодо цієї маніпуляції з ототожненням цих Угод з Будапештським меморандумом. Щоб розкрити відмінності варто зосередитись на наступних ключових аспектах:
Предмет угоди: Будапештський меморандум був підписаний у 1994 році та мав на меті забезпечити безпекові гарантії Україні у відповідь на відмову від ядерної зброї. Він зосереджувався на зобов'язаннях сторін утримуватись від погрози силою або її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України.
Поряд з цим головна логіка підписання цього меморандуму була не у безпеці, а в тому, щоб Україну визнали як незалежну державу. Тож фактично ми міняли ядерну зброю на міжнародне визнання.
Двосторонні угоди з Британією, Німеччиною та іншими зазначають конкретні сфери співробітництва, включаючи військову допомогу, оборонне співробітництво, кібербезпеку, економічну підтримку та сприяння реформам.
Зобов'язання щодо оборони: Будапештський меморандум не містить прямих оборонних зобов'язань або гарантій військової підтримки.
Двосторонні угоди передбачають конкретні оборонні заходи, включно з постачанням військового обладнання, спільними навчаннями, розробкою та посиленням оборонної спроможності.
Економічна співпраця: Будапештський меморандум не включає положень про економічну співпрацю або підтримку.
Двосторонні угоди часто включають компоненти економічної співпраці, інвестицій та фінансової допомоги, спрямовані на підтримку економічного розвитку та стабілізації.
Сфера дії: Будапештський меморандум має широкий, але досить обмежений фокус, спрямований на невикористання сили та повагу до суверенітету.
Двосторонні угоди відрізняються ширшою сферою співпраці, включаючи спільні дії в галузі безпеки, оборони, кіберзахисту, економічної інтеграції та підтримки реформ.
Механізми реалізації: Будапештський меморандум не передбачає конкретних механізмів виконання або відповіді на порушення зобов'язань.
Двосторонні угоди часто містять детальніше описані механізми співпраці, включно з регулярними консультаціями, спільними проєктами та програмами, що забезпечують ефективніше виконання угод.
У сукупності, ці відмінності підкреслюють більш практичний та цілеспрямований характер двосторонніх угод у порівнянні з Будапештським меморандумом, орієнтований на конкретні сфери співпраці та взаємодію у відповідь на сучасні виклики та потреби України.
Крім того, ці угоди ставлять на новий рівень двосторонні відносини країн-підписантів. Тож включаємо інформаційну гігієну та дивимось в корінь, а не ловимо у вуха фейки.
Безумовно, ці Угоди, як й будь-які інші не є ідеальним, зокрема у своїх дописах я зазначаю, чого не вистачає тій чи іншій угоді, але зміст кожної угоди - це результат мистецтва можливого в тих умовах, які у нас зараз є. Ще 23 лютого 2022 року такі угоди виглядали для нас фантастикою. Тож про це варто теж памʼятати.
Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”
