Майновий ценз для мобілізації: несправедливість vs економічне зростання

Майновий ценз для мобілізації: несправедливість vs економічне зростання

Міркування вголос про майновий ценз для мобілізації та "критично важливі" підприємства. Періодично натрапляю на пропозиції, по суті, майнового цензу для мобілізації. Раніше була популярна ідея "заплатив у бюджет ХХХ'ХХХ грн - отримав відстрочку/право виїзду", зараз уже бачу ідеї давати відстрочку за сумою сплачених податків. Але тут є засадничі проблеми.

Громадянський обов'язок та права не можна купувати чи продавати. Демократія базується на ідеї рівності всіх громадян перед законом. Ідеї - бо повної рівності, чи хоча б скандинавського її рівня, ми досягнемо не скоро.

Ми цю рівність декларуємо і до неї прагнемо - це сигнал про те, якою ми бачимо свою державу майбутнього.
Але одна справа, коли заможний пасажир може скористатися корупцією (та вкрити себе ганьбою, яка значно зменшує шанси на участь у публічних процесах в майбутньому), та зовсім інша - коли держава офіційно торгує правами та обов'язками. Це вже шлях до деградації.

Легалізований майновий ценз - це про несправедливість, нерівність, відповідно - створення розколів у суспільстві

Тому я не вірю, що така ідея зайде далі фейсбуку і пари неуспішних петицій. Втім, згадаймо ФК Оболонь. Як їх визнали критично важливими для економіки? Порядок, затверджений КМУ, дає сім критеріїв:

  1. Понад 1,5 млн євро податкових платежів протягом року (крім мит).
  2. Понад 32 млн євро валютної виручки.
  3. Входить до переліку стратегічних об'єктів держвласності.
  4. Важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади.
    Оце цікаво, бо тут дискреція. Оцю важливість визначають органи виконавчої влади, обласні або міські держадміністрації.
  5. Відсутність заборгованості з ЄСВ.
  6. Середня ЗП на підприємстві за останній календарний квартал не менша середньої ЗП у регіоні за IV квартал 2021 р.
  7. Резидент Дія Сіті.


Щоб підприємство визнали критично важливим для економіки, воно має відповідати трьом критеріям з семи. І тоді його військовозобов'язані співробітники підлягають бронюванню.

А для підприємств паливно-енергетичного комплексу, галузі охорони здоров'я, ЖКГ, фізичної культури і спорту, державних та комунальних закладів культури та медіа, які ведуть переважно інформаційне мовлення, достатньо двох критеріїв.

Отже, для умовного ФК Оболонь достатньо, аби КМДА визначила їх такими, що вкрай необхідні для задоволення потреб територіальної громади, та щоб у них не було заборгованості з ЄСВ.

Чи не надто широкі критерії?

На мій погляд - занадто. Принаймні для приватного сектору пороговий критерій по сплаті податків повинен бути обов'язковим. І, На мій погляд, його можна підняти дещо вище 1,5 млн євро на рік, бо 5 млн грн сплачених податків на місяць - це якось не про критичну важливість.

За теперішніх критеріїв кожне онлайн-казино може легко кваліфікуватися, як критично важливе для української економіки.

Що робити з дискрецією місцевих адміністрацій - не знаю, бо з одного боку справді важливо, щоб комунальні підприємства продовжували працювати, а з іншого боку - матимемо далі ТРК Києви та ФК Оболоні, користь яких для економіки та громад - сумнівна.
 
Автор: Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії

Головне