Нинішня ситуація в Америці дійсно нагадує події 50-річної давності. При чому іноді до мурах по шкірі...
По суті, ми спостерігаємо розпад 50-річного імперського циклу США і спроби сформувати новий цикл зростання Америки в рамках модернізованої Індо-Тихоокеанської стратегії. І цей новий цикл також може сформувати тренд зростання Американської імперії 2.0 на найближчі 50 років, тобто, по суті, майже на все XXI століття.

Долар чи золото: що дорожче?

У 1970 році президент Ніксон відмовився від золотого стандарту долара як ключового маркера глобальної фінансової стабільності в рамках Бреттон-Вудської системи після Другої світової війни. Золотий стандарт долара тоді виступав як світовий фінансовий якір і механізм диверсифікації глобальних ризиків. Відмова від золотого стандарту супроводжувалася різким зростанням ціни на золото впродовж 10 років з 1970 до 1980 років. Золото тоді різко подорожчало з 40 до 800 дол. за десять років.

Ще один фактор - це спершу низькі ціни на нафту, а потім різке зростання на тлі війни Судного дня (війна Ізраїлю з коаліцією арабських країн). Король Саудівської Аравії Фейсал (Фейсал ібн Абдель Азіз Аль Сауд,- РЕД.)  тоді ввів ембарго на постачання саудівської нафти на світові ринки. Саме це призвело до справжнього нафтового цінового шоку - глобальної енергетичної кризи. До речі, Фейсал почав встановлювати контроль над ключовою нафтовою компанією країни "АРАМКО", а також проводив політику індустріалізації національної економіки, скасовуючи мита на ввезення обладнання.

У 1975 році король Фейсал був вбитий нібито божевільним фанатиком - своїм тезкою і племінником під час офіційної церемонії прийому делегації з Кувейту. Енергетична криза спровокувала в США суттєву інфляцію, яка вимірювалася двозначними числами. Згодом настала рецесія Волкера, наймасштабніша в історії Америки після Великої депресії. У 70-х роках США втратили Індокитай: геополітична поразка у В'єтнамі, провал проєктів у Камбоджі та Лаосі. США пішли з Індокитаю, скорочуючи периметр імперського залізного обруча в індокитайському сегменті Євразії.

Але катарсис катастроф 70-х і подальше відродження США відбулися вже у 80-х у вигляді дешевої нафти, зниження інфляції, "Рейганоміки" і перемоги Америки в Холодній війні з СРСР, який розпався і перестав формувати альтернативний геополітичний полюс. Бреттон-Вуд і його валютна модель розпався в 70-х, а йому на зміну прийшла Ямайська валютна система з квазіринковими валютними курсами.

Але, по суті, це був той самий сильний долар, який, як виявилося, привів США до деіндустріалізації, зміни структури ринку праці, від'ємного торгівельного сальдо, глибокого дефіциту бюджету, зростання держборгу, втрати глобальної конкурентоспроможності низки американських товарів і лавиноподібного зростання від'ємного значення чистої інвестиційної позиції США. Сильний долар - це гіпертрофовані фінансові ринки і формат "Америка всім винна, тому що всі хочуть купити долар".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Історичний борг? Чому Південна Корея не виступила проти мит Трампа

Політика Трампа: що буде з доларом

Сьогодні Трамп, по суті, запустив процес аналогічний відмові від "золотого стандарту" долара.
Тільки він відмовився від формату дорогого долара та іманентної цьому статусу функції "віри в долар".
Тобто від головної властивості фіатних грошей, відписаної ще Марксом у Капіталі: "цінність грошей від початку визначається актом віри в наявність цієї цінності". І що сильніший цей акт віри, то більшою стає і цінність конкретного фіата.

За останні тижні долар упав на 8%. Паралельно відбувається і здуття "Глобальної бульбашки". З січневих піків індекс S&P500 впав на 15%, тобто половина шляху зі здуття "Глобальної бульбашки" вже пройдена.
За великим рахунком, ми вже в "ведмежому" тренді. Особливо в контексті планів Трампа щодо "націоналізації" ФРС, навіть якщо це всього лише порожні погрози.

Золото, тим часом, показало зростання на 28%. По суті, зараз відбувається друга в післявоєнній історії глобальна корекція долара. Так, долар падав і раніше, історія з євро взагалі розвивалася з точки нижче паритету. Але лише вдруге в історії це відбувається у вигляді рукотворного перезавантаження глобального статусу долара, який базувався на золотому стандарті, а потім - на акті віри в цінність фіатної світової резервної валюти.

Була, щоправда, ще одна спроба у 80-х роках перезавантажити курс долара - Угода Плаза.
Але вона виявилася успішною лише в парі долар - єна, але не була реалізована в глобальному масштабі.
Як і в 70-х роках, загальний пазл доповнює ситуація на Близькому Сході. З тією лише різницею, що тоді це була війна Судного дня коаліції арабських країн з Ізраїлем, а  зараз - ризик Екзистенціальної війни Ізраїлю та Ірану.

Модель переговорів Трампа - Рубіо з Путіним, хоч і віддалено, але нагадують переговори Ніксона - Кіссінджера з Мао. До речі, Мао не був ангелом. Усі подібні контакти в Білому Домі й тоді й зараз пояснюють раціональністю, національними інтересами та принципами реальної політики, що йде врозріз із "політикою цінностей". Просто тоді США за допомогою Китаю хотіли стримати СРСР.
А зараз за допомогою нейтралітету рф, перемогти в протистоянні з Китаєм. Та й на Близькому Сході диспозиція схожа. Тільки СРСР грав свою партію за допомогою арабських країн і Палестини.
А росія грає здебільшого за допомогою Ірану (хоча й арабський кейс залишається, просто як допоміжний, а не основний).

У 70-х роках США "пішли" з Індокитаю, зараз грають в "розмін нейтралітетами" з рф. І пам'ятаючи 80-ті роки або геополітичний катарсис США: 

• Золото з 1980 по 1990 тоді впало з 800 до 400 дол. за унцію;
• "Рейганоміка "перемогла рецесію, а ФРС і Волкер - інфляцію;
• Долар став дорожчати;
• Америка перемогла СРСР і зміцнила свою роль у статусі одноосібного світового Гегемона.

Зараз історичний плин часу багаторазово прискорився, так само як і ключові структурні процеси.
Десятиліття вкладається в кілька років.

Чи відбудеться геополітичний катарсис США у форматі 2.0.? Чи зміниться різке зростання ціни на золото падінням? Чи повернеться долар до формату нового домінування і зміцнення? Чи переможе США в протистоянні з Китаєм? Чи буде "трампономіка" такою ж успішною, як і "рейганоміка"? І до чого призведе "обмін нейтралітетами" США і росії? Чи можливе повторення "в'єтнамського синдрому"?
Чи є підстави для запуску моделі Трампа-Рубіо у відносинах з росією?
На всі ці запитання і будемо шукати відповідь.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик