Цифрова валюта центрального банку (Central bank digital currency, CBDC) – цифрові гроші, емітентом яких є ЦБ у тій чи іншій країні.
Однією з перших цифрову валюту ввела Нігерія - eNaira.
Запущено проект цифрової рупії: З 1 грудня 2022 року Центральний банк Індії використовує у розрахунках цифрову рупію CBDC-R. Наприклад, найбільша в Індії мережа роздрібних магазинів почала приймати цифрову рупію e-Rupee.
Про цифровий юан говорять у Китаї. Свої проекти цифрових валют просувають Казахстан, Зімбабве, Білорусь, Таїланд (там планують видати 50 млн. громадян цифрові бати в екваваленті 300 дол на людину). Тестує цифрову ліру і Туреччина.
ЦБ Ірану почав тестувати цифровий "крипторіал" ще 2022 року. У цій країні хочуть створити забезпечений золотом стейблкоїн Перського регіону для проведення розрахунків за іранські товари, насамперед нафту та природний газ. Що цікаво – все це країни Глобального Півдня.
З іншого боку, США, ЄС, Японія після тестування своїх цифрових валют або навіть на стадії проектування поставили процес запуску "цифри" на паузу.
Аналогічно поставив на паузу проект створення цифрової гривні і НБУ, хоча Смолій, колишній керівник Національного банку, був затятим фанатом запровадження "криптогрівні".
Пауза у введенні цифрових валют у країнах Заходу може бути викликана прогресом у сфері штучного інтелекту. Справа в тому, що поєднання цифрової валюти та штучного інтелекту (CBDC + AI) може дати країнам Глобального Півдня ту саму омріяну глобальну систему еквівалентного обміну їх природних ресурсів на цифровий запис реальної вартості.
Для цього потрібно створити наступну архітектоніку:
- Запустити національні цифрові валюти на рівні центральних банків - це вже відбувається.
- Створити модель мультичастинних зареєстрованих товарних угод на природні ресурси (модель смарт-контрактів).
- За допомогою ІІ з'єднати пункт 1 та пункт 2.
Створення подібної системи означатиме кінець ери фіатних грошей, Ямайської системи та домінування у світі резервних валют. Проте з'явиться модель еквівалентного товарного обміну. Така система потрібна країнам Глобального Півдня і не потрібна Заходу, хоча на Заході розуміють, що цифровий фінтех не зупинити.
Україна ментально та політично перебуває на Заході, але економічно – на Глобальному Півдні, бо ми маємо сировинну економіку. Тому нам вигідно запуск цифрової гривні: вона забезпечить еквівалентне ціноутворення на наші природні та сировинні ресурси. Тобто більше ніяких продажів залізної руди "по 60 дол." на офшорні компанії, зареєстровані на "віденських бомжів", коли потім та ж руда продається по 200 дол.
Але запуск цього проекту у нас буде гальмуватися як з зовнішніх причин (Україні не дозволять стати першою європейською країною з активно застосовуваною CBDC), так і внутрішніми, нашим експортерам зовсім не потрібне "цифрове око" держави, яке стежить як вони пропускають свій експортний виторг через сито контрольованих іноземних компаній із метою податкової оптимізації.
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик
