24 листопада 2024 року відбувся перший тур президентських виборів у Румунії, в яких брали участь кілька ключових кандидатів, що представляють різні політичні спектри країни. Це був тур, що став справжнім політичним сюрпризом, оскільки, на відміну від попередніх президентських виборів, не було абсолютно ясного лідера на старті кампанії. Перший тур виборів підтвердив тенденції щодо значних змін у політичному ландшафті Румунії, і вчергове дав розуміння щодо політичної поляризації електорату.

•  Келін Георгеску — незалежний кандидат, який зарекомендував себе як сильний прихильник націоналізму та суверенітету Румунії, здобув 22,95% голосів. Його кампанія підтримувалась численними групами, які виступають за зміцнення незалежності Румунії від зовнішнього впливу, зокрема від Європейського Союзу та НАТО. Його політичний меседж був простий і чіткий: необхідно більше автономії для румунського уряду, національна гордість та більше уваги до внутрішніх проблем.
• Олена Ласконі, представниця "Союзу порятунку Румунії" (USR), одержала 19,17% голосів. Це було важливим результатом для реформістської партії, яка зробила акцент на боротьбі з корупцією, демократичними реформами та відновленні верховенства права.
• Марчел Чолаку, чинний прем'єр-міністр і кандидат від Соціал-демократичної партії (PSD), здобув 19,15% голосів, що стало шоком для його партії, адже зазвичай PSD займає лідируючі позиції у виборчих кампаніях. Це показує, що навіть наявність адміністративного ресурсу не гарантує успіху у виборах, особливо в умовах посилення недовіри до старих політичних еліт.

Загальна явка на виборах склала 52,5%. Це достатньо високий показник для Румунії, де рівень участі у виборах зазвичай варіюється в межах від 45% до 50%. Проте можна побачити, що політична мобілізація зростає. Багато аналітиків зазначили, що вибори стали значним моментом для румунського суспільства, яке почало більше цікавитись політикою та майбутнім країни, після того, як Румунія стикнулася з економічними проблемами та напруженою міжнародною ситуацією.

Кампанія Каліна Георгеску: стратегії, меседжі та рекламні витрати

Стратегія діджитал-кампанії:
Кампанія Каліна Георгеску була зосереджена на активному використанні діджитал-платформ, що вже стало обов’язковим трендом. Георгеску активно використовував TikTok, Facebook, Instagram та YouTube для поширення своїх політичних меседжів. Усі ці платформи дозволяють йому ефективно звертатися до різних аудиторій — від молоді до більш консервативної частини населення.

Одним із найбільш помітних аспектів кампанії Георгеску стало використання TikTok як основної платформи для кампанії. Це не просто спосіб для охоплення великої кількості користувачів — це також сигнал того, як політики, особливо ті, що орієнтовані на молодь, адаптують свої стратегії під сучасні тренди.

TikTok став головним каналом для поширення відеоконтенту з основними посилами Георгеску. Відео були короткими, але місткими, вони включали політичні меседжі, розповіді про його бачення Румунії та навіть моменти з особистого життя, що дозволило створити образ більш доступного та "реального" кандидата.

Важливо відзначити, що найбільше відео збиралися серед молоді віком 18-34 роки, зокрема у великих містах, таких як Бухарест, Клуж-Напока та Ясси. Цей факт дозволяє зрозуміти, що Георгеску орієнтується на електорат, який переживає економічні труднощі та шукає нові ідеї для майбутнього країни.

На платформі Facebook кампанія Георгеску використала складний набір інструментів для таргетингу, спрямованих на різні вікові та соціальні групи. Згідно з даними Facebook Ads Library, Георгеску витратив близько 350 000 євро на рекламу через ці платформи.

Реклама на Facebook та Instagram була спрямована на різні соціально-економічні групи. Основні цільові аудиторії:

1. Молодь віком 18-35 років, яка складає більшість користувачів соціальних мереж, прагне змін у країні та є відкритою до нових ідей.
2. Люди, які проживають в сільських районах, де зосереджена значна частина електорату, яка страждає від економічної нерівності.
3. Скептики щодо ЄС та НАТО, які відчувають втрату національної ідентичності через глобалізацію та зовнішні впливи.

Кампанія активно рекламувала не тільки ідеї Георгеску, але й розповсюджувала інтерв'ю, де він позиціонував себе як "лідер для нового покоління". Ось кілька прикладів основних повідомлень, що використовувалися в рекламі:

• "Румунія для румунів!"
• "Відновимо національну гордість, вільну від чужого впливу."
• "Ми маємо право на незалежність!"

Георгеску - не виключення з правил, а черговий маяк по кліповому тренду
Кейс Австрії:
На парламентських виборах в Австрії 2024 року кілька провідних кандидатів вперше масово використовували TikTok. Особливий успіх мала Партія Зелених, яка за допомогою молодіжних активістів створювала гумористичні відео, орієнтовані на екологічну свідомість. Основний меседж: "Ми – майбутнє, яке не можна ігнорувати". Результат: приріст підтримки серед виборців віком 18-24 роки на 12% порівняно з попередніми виборами. Витрати на TikTok-кампанію становили 150 000 євро, з яких значна частина пішла на співпрацю з популярними блогерами.

Кейс Молдови:
На президентських виборах у Молдові у 2024 році президентка Майя Санду також використала TikTok для взаємодії з молодими виборцями. Її кампанія створила серію коротких відео, де вона відповідала на популярні запитання про політику, корупцію та освіту. Вона також брала участь у трендах, що зробило її кампанію близькою до молодого покоління. Витрати склали близько 80 000 євро, але залучення понад 1,5 мільйона унікальних глядачів стало ключовим фактором її успіху.

Кейс Литви:
На парламентських виборах 2024 року в Литві радикальна партія “Зоря Німану” всіх своїх виборців фактично зібрала з соціальних мереж розкидаючи прості молодіжні меседжі та флешмоби.

Цільова аудиторія Каліна Георгеску: детальний аналіз таргетингу
Георгеску зосередив свої зусилля на кількох основних групах виборців, використовуючи мікротаргетинг для ефективного охоплення:

Молодь віком 18-34 років (45% електорату в ТікТок):

• Основні проблеми: безробіття, відсутність перспектив, недовіра до політики.
• Методи впливу: короткі відео у TikTok із гаслами про національну гордість та повернення Румунії до коріння.
• Охоплення: понад 3 мільйони користувачів TikTok із високим рівнем залученості (середній перегляд відео – 300 000).

Сільське населення (35% електорату в Facebook):

• Основні проблеми: економічна нерівність, недоступність державних послуг.
• Методи впливу: реклама у Facebook із закликами до захисту прав фермерів та локального виробництва.
• Охоплення: понад 2 мільйони користувачів Facebook, таргетинг за географією та професією.

Антиглобалісти та скептики НАТО/ЄС (20%  загального електорату):

• Основні проблеми: втрата національної ідентичності, залежність від міжнародних структур.
• Методи впливу: публікації на YouTube із глибоким аналізом проблем, пропозиції щодо альтернативної зовнішньої політики.
• Охоплення: близько 800 000 переглядів кожного відео.

Що чекає у другому турі?
Другий тур президентських виборів у Румунії, запланований на 8 грудня 2024 року, стане справжнім випробуванням для обох кандидатів. Келін Георгеску продовжить використовувати TikTok і Facebook для консолідації своєї бази, зокрема серед молоді та сільських мешканців. Водночас Олена Ласконі зробить ставку на реформи, демократію та боротьбу з корупцією, залучаючи міських виборців і прогресивну молодь.

Вірогідніше за все - ми побачимо Олену Ласконі наступною президенткою Румунії, адже кількість єврокептиків в країні ще далека від більшості. Також багатьох виборців не влаштовує лояльна до РФ позиція Георгеску.  Не дивлячись на те, що останній майже зі стовідсотковою вірогідністю програє у 2му турі - його результат вчергове підтверджує, що закриття електорату в цифровому зоопарку дає все більше можливостей ТікТок-популістам. Також за не підтвердженою, але досить імовірною інформацією - алгоритми ТТ сприяють розвитку сторінок євроскептичних та антизахідних політиків підкручуючи їм охоплення.

Богдан Попов, експерт АЦ "Обʼєднана Україна"