Чому росіяни підтримують агресивну війну проти України - Кущ

Чому росіяни підтримують агресивну війну проти України - Кущ

Це, звісно, прозвучить вкрай контроверсійно, але один із чинників, чому росіяни підтримують агресивну війну росії проти України та голосують за правлячий політичний режим - вони ніколи не були такі багаті, як під час війни.
Порівняємо два роки: 2021-й і 2024-й. У 2021-му доходи росіян становили 705 млрд дол. за рік, а у 2024-му - 1 трлн 95 млрд дол. Тобто подушний дохід збільшився до рівня в майже 8000 тис. дол. на рік. Сумарний приріст - 390 млрд дол. за три роки війни. Таким чином, за період 2022-2024 рр. у рф у середньому - плюс 2600 дол. на людину подушного доходу.

У 2021-му доходи росіян зросли на 10,8% порівняно з попереднім періодом, а у 2024-му - на 17,4%. Водночас витрати у 2021-му збільшилися на 17,4%, а у 2024-му на 15,3%. У доларовому еквіваленті - 566 і 840 млрд дол. відповідно. Тобто доходи зростають швидше, ніж витрати, а отже чистий наявний дохід населення в підсумку збільшується.

Така ж картина і за депозитами населення в банках: у 2021 приріст на 18 млрд дол., а у 2024 - на 126 млрд дол., або більш ніж на 100 млрд дол. у плюсі. Норма накопичення доходів населення в банках збільшилася з 2,6% до 11,5% або в чотири рази. Навіть з'явилися надлишкові накопичення поза банками в розмірі 93 млрд дол. - до війни таких не було, вони виникли з 2023-го року.

Чимось ця картина, як не дивно, за всіх застережень, нагадує ситуацію в економіці США під час Другої світової війни: максимальна зайнятість населення, зростання промислового виробництва і накопичень населення. У підсумку, економічний фактор, який міг би формувати негативне ставлення росіян до війни - відсутній. Тут навіть, навпаки, багато росіян пов'язують зростання свого добробуту з війною. Як не жахливо це не прозвучить.

Залишається ще моральний фактор засудження агресивної війни проти України і фактор людських втрат у війні. Але тут ситуація наступна. Моральний фактор засудження війни частково нейтралізує російська пропаганда. А що стосується фактора втрат, то я ось про що подумав. Під час пандемії коронавірусу, безпосередньо з ковідом померло 760 тис. росіян (причину смерті у вигляді ковіду було зафіксовано відносно 670 тис. осіб). Так от значна частина населення рф досі впевнена, що ніякої епідемії не було і її "придумали". Припустимо, втрати росії за три роки війни становили 500 тис. осіб. Це величезна цифра, свідомість її не може охопити. Але статистично, це 0,33% населення. Тобто на 1000 осіб - 3 людини втрат.
На невелике містечко в 5000 жителів - 15 загиблих за три роки.

Багато хто порівнює втрати в Афганістані за часів СРСР як фактор розвалу Радянського Союзу і проводить паралелі з нинішньою війною росії проти України.
Але це не зовсім так. Якби радянське керівництво не гнало до Афгану 18-річних строковиків, а відправляло контрактників, яким видавали по модній тоді моделі жигулів - "п'ятірці" і платили по 1000 рублів на місяць, то, можливо, ще б і черга стояла з охочих, як на БАМ. Як бачимо, нинішнє політичне керівництво рф зробило низку висновків порівняно з афганською та першою чеченською війнами:

  1. Не застосовувати масово строковиків, а лише як виняток.
  2. Комплектувати контингент, який воює за допомогою контрактів.
  3. Платити вище того рівня, який можна заробити в глибинці або в містах без хорошої освіти.
  4. Лояльність суспільства купити значним зростанням доходів населення та його накопичень у банках.
  5. Моральний осуд війни нівелювати за допомогою пропаганди і формування "міфу війни" або "нової суспільної міфологеми".
    Наприклад, розкручуючи війну не просто як спосіб заробітку, а й як соціальний ліфт. Зокрема, можна згадати програму, яку в рф назвали "час героїв" (тут я просто для ілюстрації згадую цю назву), коли медійно розкручується така картинка: "люди з фронту обіймають керівні посади в крайових держадміністраціях".

За великим рахунком, показуха, але вона має пропагандистський ефект на частину російського суспільства. Звичайно, багато хто запитає, як так вийшло, що в умовах санкцій у рф рекордно зростають доходи населення під час війни. Але на всі ці запитання я неодноразово відповідав, тому дублювати цю інформацію зараз не буду.

Що робити Україні? У межах своєї компетенції скажу - запускати власну модель зростання економіки в умовах війни. І чим швидше, тим краще. І формувати реальну оцінку того, що відбувається в рф, без шапкозакидання. Недооцінка суперника дуже небезпечна, і в спорті, і, тим більше на війні. Особливо на війні. 

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик

Головне