Як би це парадоксально не звучало – росія (путін) не хоче, а може навіть і боїться війни на виснаження. Хоча всьому світу путін демонструє, що готовий до цієї війни.
Протягом останніх двох тижнів цілий ряд російських лібералів ( і не тільки) видали псевдосенсаційну новину, що в росії кількість тих, хто хоче війни і тих, хто не хоче війни вперше помінялися місцями і тепер переважають ті, хто проти. Справді соціологічні опитування це показують, але вони це показують не з осені, а з весни 2023 року (я базуюся на тих дослідженнях, які робив і робить Інститут Майбутнього).
Щоправда ми повинні розуміти, ядро активних прихильників війни складає 10-12% росіян, а послідовних "не прихильників війни" (саме так їх можна називати, а не противники війни), складає приблизно 20%. І ці значення залишаються практично незмінним, як мінімум, останні півроку. І поділ росіян за категорією за/проти війни є умовним і не зовсім правильним.
Російське суспільство ще з періоду до 24.02.22 ділилося виключно за віковою категорією 18-30 та всі інші (це реально дві різні росії, хоча навіть у віковій категорії 18-25 трохи більше 25% є прихильниками війни).
Що справді відбулося за останні півроку, так це початок зсуву покоління 30-50 в сторону не стільки "антивійна" скільки "щось не так, але я ще боюся про це говорити". Поки ми можемо лише констатувати, що в цьому поколінні, за певними ознаками може визріти незадоволення. Причини цього невдоволення проста – війна і погіршення життя починають складатися в один пазл і все це на фоні невизначеності з картиною майбутнього. Поки вони ще не почали думати настільки далеко, щоб повʼязати війну із відсутністю майбутнього своїх дітей і це той інформаційний резерв, який є у всіх нас.
При цьому не треба переоцінювати рівень погіршення життя в рф. Останні дослідження показують, що 18% говорять, що їхнє життя не погіршилося. 40%, що матеріальний стан не змінився, 42&% говорить, що стало гірше жити. Проте, тих хто жаліється на те, що не вистачає на їжу і ліки лише 15%. Але навіть ці цифри є важливими – саме покоління 30-50 є ядром цього погіршення і все, що ми бачимо в російському бюджеті на 2024 рік показує, що далі буде гірше.
Але тут ми підходимо до одного з найважливіших моментів: хто б що не говорив, але в російському суспільстві зараз існує певний консенсус обʼєднання навколо не дуже популярної війни. І цей консенсус може бути деформований лише трьома речами: часом (вся інформація працює за накопиченням), відсутністю перемог російської армії і погіршенням життя. Кожен із трьох факторів може зіграти самостійно, але кумулятивний ефект, звичайно, найважливіший.
Відносно часу тут все зрозуміло. Щодо перемог (Авдіївка, Купʼянськ, Бахмут), то для путіна зараз – це альфа і омега, з однієї сторони зважаючи на вибори, а з іншої, виходячи з перспективи погіршення бюджетних можливостей, починаючи з червня-вересня 2024 року. Всі надлишки бюджету ідуть виключно в війну, втримати курс рубля, мінімальний ріст цін до виборів влада може. Вона це зможе зробити це іще пару місяців після виборів, але далі потрібно буде відпускати рубль і робити непопулярні речі з перспективою необмеженої в часі війни. І ці речі, за певних збігів обставин, можуть стати загрозою для режиму.
Є і інша сторона медалі – поки існує війна, вважається, що російська влада може відкидати економічний добробут населення на другий план. І поки це абсолютно правда. Щоправда є одне "але". Репресивний апарат готовий до мінімальних виступів, але, як показав Пригожин і Дагестан, серйозні виклики ФСБ, росгвардія, поліція – пропускають.
Є ще один аспект – психотип путіна. Він не любить і боїться довгих воєн. В цій ситуації він почуває себе некомфортно. Його тактика завжди одна: підняття ставок – бліцкриг – стадія заспокоєння – помста з відтяжкою в часі. Так, він уміє чекати. Але чекати в стані відносного спокою. І тому, нинішній стан для нього явно дискомфортний. Хоча цей момент не варто переоцінювати. Справа в тому, що компенсатором зараз став абсолютний параліч еліт. Якщо на початку війну був певний параліч самого путіна і навіть поява колективного путіна, то після Пригожина, путін зрозумів: змови еліт нема, конкуренції не існує і він може (а реально повинен для свого ж збереження) почати знову стравлювати еліти. І він почав це робити. А вбивство Пригожина відкрило ящик Пандори: путін пообіцяв Пригожину життя і,чи не вперше, на внутрішньому полі, не дотримав даного слова.
Але при цьому всьому, економічна ситуація така, що на середину – кінець наступного року більшість громадян рф почне говорити про погіршення рівня життя (врятувати зможуть тільки космічні ціни на нафту). І путін (його найближче оточення) бояться цього моменту.
Є ще один важливий аспект – бажання стати третім на переговорах США - Китай
Поки, економічна залежність від Пекіна (про це буде окрема доповідь в наступний вівторок), повна конфронтація із США і головне, неможливість нічого показати в конвенційній війні і технічне відставання російського ВПК не дають путіну навіть надії на можливість стати третім (віртуальний саміт в Індії, між іншим, це дуже чітко показав). Власне цей аспект є одним з визначальних для можливих, (виходячи з сьогоднішнього дня) часових рамок війни.
Підсумовуючи все це, ми маємо розуміти кілька речей:
- Для путіна вкрай небажане затягування війни з економічної точки зору і , зважаючи на погіршення життя.
- Для путіна бажано закінчити війну до приходу Трампа. Трамп, як "посередник" ставить хрест на перспективах росії стати третім з Китаєм та США. Китай поки самоусувається від посередництва, але теж захоче зіграти цю гру.
- Воєнна економіка рф розгорнута, вона може існувати довго при збереженні нинішньої системи влади, але вона вичерпала (майже вичерпала потенціал для росту (нема людей), а значить після піку 2023 року можливий спад в другій половині 2014-2025рр.
Резюмуючи, ми з великою долею імовірності, можемо допустити, що путін поставив перед собою дві реперні точки: взяття хоч чогось (бажано Авдіївка) до 17.03. 2024 (день виборів. Друга реперна точка – серпень-вересень 2024 року переговори про призупинення війни до виборів в США.
Я нагадаю про три фактори деформації воєнного консенсусу в рф: час, відсутність перемог на фронті І погіршення життя.
путіну потрібна якась перемога і перспектива для людей менша ніж безкінечність (зараз, між іншим, більшість росіян вважають, що війна закінчиться в 2024 році). В той же час, якщо не вдасться нічого зробити до осені, існує висока вірогідність, що війна триватиме весь 2025 рік. І головна причина – путін боїться стати обʼєктом політики США та Китаю.
PS. хочу окремо ще раз наголосити – це базовий сценарій і тут розписано виключно російська логіка. Інші сценарії також можливі.
Вадим Денисенко, політолог
