Ключова задача України - зберегти державу з максимальною територією і виходом до моря.

• Розвал росії не розглядався жодною стороною як частина сценарію. І наші ілюзії щодо цього - це наші ілюзії. Без зовнішньої допомоги розвал росії руками України - неможливий.
• Базова задача переговорів і подальших дій - це субʼєктність України як держави. Результати переговорів - це не стільки про території, скільки про субʼєктність в майбутньому. Без цього території не мають сенсу.
• Ключове питання - червоні лінії. По Україні - не допустити нейтральний статус, не допустити різкого скорочення максимальної чисельності ЗСУ, не допустити заборони на ряд галузей ВПК і отримати гарантії на постачання певних видів зброї. Для росії (хоч ми тут мало можемо впливати) не допустити масштабного зняття санкцій.
• Путін починав з того, що вважав: коротка війна в Україні дозволить йому стати третім полюсом світу, забезпечить необмежені поліцейські функції на пострадянському просторі та дозволить зупинити десловʼянизацію. Жодне з цих бажань не буде втілено в життя. Не передбачається ніякої Ялти. росія - залишиться слабкою економічно країною, яка змушена буде поступитися частиною нафтогазових надприбутків на користь США і монархій Перської затоки. І Китай погодиться на це в обмін на те, що проти його товарів не будуть вводити мито.
• росія втратить європейські ринки і не матиме доступу до нових технологій. Що б там Путін не говорив зараз - нікому не потрібно технологічно накачувати росію, яка може розпочати (захотіти розпочати) війну у відносно короткостроковій перспективі.
• Нова війна від росії не потрібна ні США, ні Китаю.

Вадим Денисенко, політолог, директор Українського інституту майбутнього